Син Олексій із дружиною Ганною прийшли у гості до Валентини з Володимиром. Молоді повідомили їх по телефону, що у них є термінова справа, і треба поговорити.
Олексій одружився пів року тому. Батькам невістка не дуже подобалася. Були у сина дівчина й цікавіші, але своє ставлення до невістки батьки не показували ніяк.
– Це його вибір, нехай живе, – міркували батьки.
П’ять років тому Володимир отримав у спадок будинок у сусідній області.
Батьки продали цей будинок та, взявши кредит, купили однокімнатну квартиру.
Оформили її на себе, але завжди казали, що це квартира сина. Спершу здавали квартиру, виплачуючи кредит. Коли син одружився, кредит вже було виплачено. Ось у цю квартиру й заселилася молода сім’я. Живи та й радуйся!
…Молоді пили чай і ніяк не розпочинали розмову. Видно було, що невістка подавала всілякі знаки Олексію, а той м’явся і морщив носа.
Валентина вже думала, що вони так і не наважуватимуться на розмову, але й сама не питала. Аж надто не подобалося Валентині, як Ганна тисне на сина.
– Підкаблучник, чи що? – подумала Валентина про сина.
Розмова не складалася. Хотілося вже сказати молодим:
– Дорогі гості, а чи не набридли вам господарі?!
В цей момент і заговорила невістка:
– Ми подумали і вирішили вам от що запропонувати…
Валентина подивилася на сина, його обличчя почервоніло.
– Ну? Так і мовчатимеш? – запитала Ганна Олексія.
– Мамо, тату, квартира ж моя? – пробурмотів син.
– Твоя, навіть не сумнівайся! – засміялися батьки.
– Так ось! – наважилася невістка. – Ми вирішили, що ця квартира маленька, нам треба квартиру більше.
– Гарна ідея. Мені подобається, – схвалив Володимир. – Кредит братимете?
– Навіщо іпотеку? Це ж важко, – здивувалася невістка. – Ми вирішили продати квартиру Олексія, у нього є невеликі заощадження, і, думаємо, ви нам допоможете, візьмете кредит.
– Ми-и-и? – в один голос запитали батьки. – А ви що для цього зробите?
– Я ж тобі казав, що це погана ідея, – подав голос Олексій.
– Ідея хороша, а от батьки твої тебе не люблять, – майже вже галасувала невістка. – Сидять на своїх квартирах, зовсім не думають про щастя сина. Ви розлучення нашого хочете?
– А ми тут до чого? Ми вас не сватали. Захочете розлучення, то це теж ваша справа, – єхидно посміхнувся Володимир.
– А ти казав, що в тебе класні батьки, все тобі зроблять, – засміялася Ганна.
Від її сміху навіть моторошно стало. Хотілося вивести її з-за столу та з квартири.
Олексій підвівся.
– Ходімо додому, – взяв він дружину за руку.
– Додому? У який будинок? Квартира ж не твоя. Ти бідняк, без дому. Вони тебе можуть у будь-який момент виставити з квартири, – Ганна звільнилася від руки чоловіка і залишилася сидіти за столом, показуючи, що розмова не закінчена.
– Дівчино, заспокойтеся, – гукнув Володимир. – Ми свого сина ніколи не виставимо з квартири.
І раптом обличчя невістки змінилося, воно стало спокійним. Ганна посміхнулася і видала:
– А давайте поміняємось квартирами. Ми у вашу двокімнатну, а ви в ту однокімнатну квартиру. Згодні? Але тільки оформіть її на нас обох, щоб я почувала себе господинею. Класно! І грошей додатково не треба.
– Олексію, заспокой свою дружину! – вигукнула Валентина. – Інакше я її зараз точно виведу.
Ганна скочила і втекла, гримнувши дверима. Олексій зітхнув:
– Мамо, тату, може, й справді оформите на мене квартиру? Ну, люблю я її, люблю!
– Ні, – твердо відповів Володимир. – Хочете більшу квартиру, беріть кредит, крутіться, заробляйте. А наше не чіпайте!
– Тобто квартира ваша, а не моя?! – махнув рукою Олексій і пішов.
Через місяць Ганна з Олексієм розлучилися…