– Навіть не знаю, вітати Дарину Василівну з восьмим березня чи ні, – задумливо сказала Оксана, яка була дуже засмучена після сварки зі своєю свекрухою.
По суті, причиною стало дрібне непорозуміння між жінками, але в той момент емоції були розжарені.
– Листівку в соціальних мережах не завадило б відправити, – нерішуче сказав Данило. – Ну, а взагалі, як хочеш…
Оксана спантеличено зітхнула. Із Дариною Василівною у них це була перша сварка.
Жінка була одружена з її сином сім років, і ось вперше свекруха і невістка посварилися.
Все почалося через те, що Дарина Василівна о шостій ранку навідалася до невістки без попередження…
…Оксана ще солодко спала, як раптом пролунав наполегливий дзвінок у двері.
Вона позіхнула, накинула домашній халатик і почовгала капцями в коридор.
Оксана відчинила двері і очі округлила від побаченого… На порозі стояла матір чоловіка!
Спочатку Оксана вирішила, що щось трапилося, але свекруха одразу запевнила, що нічого не сталося.
– Я прийшла, щоб ти мене нафарбувала, – чомусь прошепотіла Дарина Василівна. – У мене об одинадцятій годині концерт у центрі для пенсіонерів, куди я ходжу.
– У якому центрі?! – здивовано перепитала Оксана і потерла заспані очі.
– У центрі дозвілля! Дай я хоч зайду в квартиру! – вже вигукнула свекруха і прослизнула всередину.
Невістка провела здивованим поглядом Дарину Василівну і зачинила вхідні двері.
Тільки в цей момент до неї дійшло, що свекруха прийшла ДУЖЕ рано. Оксана глянула на настінний годинник на кухні.
– Усього ж шоста ранку! – ахнула жінка і подивилася на Дарину Василівну.
– Давай, починай! – раптом сказала свекруха, сіла на стілець і пригорнула до себе жіночу сумочку.
– Що починати? – Оксана дивилася на гостю, нічого не розуміючи.
– Фарбуй мене! – просто заявила Дарина Василівна.
– Господи, мені ж о восьмій годині на роботу! Хто взагалі так робить? – обурилася Оксана. – Я не пам’ятаю, щоб ми з вами домовлялися.
– Я сама тільки вчора ввечері дізналася! Не дзвонитиму ж тобі о дванадцятій годині ночі, – пирхнула жінка і засовалася на місці.
– А о шостій ранку можна? – сказала у відповідь невістка. – Хто так робить? Розбудили мене на зорі…
– Оксано, встигнеш виспатися! – відмахнулась від неї Дарина Василівна. – Мені треба бути гарною! Все-таки це свято до 8 березня! Там будуть люди, яких я маю заткнути за пояс!
– Мені байдуже, якщо чесно! – сказала у відповідь Оксана. – Ви, мабуть, забули, що мені потрібно на роботу вранці?
– Ти менше розмовляй, фарбуй мене! – відповіла свекруха і прикрила повіки, чекаючи, що невістка кинеться наводити їй красу.
– Ні, нічого робити я не буду! Розбудили мене зрання…
– Оксаночко, я чекаю! – Дарина Василівна вирішила нагадати жінці про себе.
– Я спати! Підете і двері зачините, – Оксана розвернулася і вийшла з кухні.
Через пару хвилин вона почула важкі зітхання, швидкі кроки та гуркіт вхідних дверей.
За півтори години в Оксани задзвенів будильник. Вона взяла у руки телефон і побачила купу повідомлень від свекрухи, які ясно давали зрозуміти, що Дарина Василівна на неї образилася.
Жінка сподівалася, що мати чоловіка відтане і сама з’явиться на 8 березня. Проте вже вранці вона зрозуміла, що свекруха пробачти так просто не збиралася.
Попри це Оксана вирішила все одно привітати Дарину Василівну зі святом.
Не бажаючи спілкуватися з нею особисто, жінка замовила доставку через кур’єра, щоб той приніс букет додому до Дарини Василівни.
8 березня Оксана вирішила відсвяткувати із подружками. Увечері, коли вона повернулася додому, жінка чекала почути слова подяки від чоловіка, адже, напевно, його мати вже отримала квіти. Однак на неї чекало повне розчарування.
– Ти знаєш, мама сьогодні подзвонила і поскаржилася, що ти навіть листівки їй не надіслала, – сказав Данило, здивовано дивлячись на дружину.
– Як це?! Я ж надіслала їй букет! Ось чек курʼєрської доставки, – Оксана показала на телефоні підтвердження свого замовлення.
Данило був спантеличений. Він вирішив зателефонувати матері та з’ясувати, чи точно та отримала букет.
– Мамо, привіт! Слухай Оксана сказала, що відправила тобі квіти. Чому ти кажеш, що нічого не отримала?
На іншому кінці дроту пролунав награно здивований голос Дарини Василівни:
– Квіти? Які ще квіти? Я нічого не отримувала. Може кур’єр помилився адресою?
– Ні, адреса вірна. Мамо…
Дарина Василівна кілька секунд помовчала, а потім голосно цокнула язиком:
– Мені хлопчина молоденький приносив сьогодні якийсь непоказний букет. Виходить, я просто не зрозуміла, хто його відправив. Дякую, звісно, але я думала, що це від когось іншого…
Після дзвінка Данилові залишалося тільки дивуватися. Він повернувся до Оксани і розповів про дивну розмову з матір’ю.
– Вона вдала, що не зрозуміла, звідки прийшли квіти. Каже, що думала, це від когось іншого, – пояснив чоловік.
– Не могла вона не збагнути, від кого букет, якщо я вказала, що він від мене! – закотила очі Оксана. – Знаєш, мені здається, Дарина Василівна просто не хоче визнавати того, що я спробувала налагодити з нею стосунки. Їй простіше ігнорувати мій жест…
Данило зітхнув і розгублено знизав плечима. З’ясовувати стосунки ні з дружиною, ні з матір’ю він не хотів.
Наступного дня Оксана несподівано отримала повідомлення від Дарини Василівни: “Дякую за квіти, люба. Вони дуже гарні. Не одразу зрозуміла, що це твій подарунок”.
Невістка витримала паузу і відправила свекрусі повідомлення у відповідь: “Будь ласка”.
На цьому листування жінок зупинилося. Однак наступного дня Дарина Василівна прийшла з тортиком.
– Я ж мушу якось віддячити тобі за букет, – сказала свекруха і простягла невістці презент.
– Давайте разом чай поп’ємо, – дружелюбно посміхаючись, запропонувала Оксана.
Дарина Василівна з радістю погодилася, і жінки вирушили на кухню. За чаєм невістка поцікавилася у свекрухи, як та відсвяткувала восьме березня.
– Нормально, вдома була, – коротко відповіла жінка. – Позавчора добре погуляла. Правда мені довелося самій фарбуватися, – з досадою додала вона.
– Вийшло?
– Так, – насупилась Дарина Василівна, і за столом знову запала тиша. – Тільки Тамара Павлівна з Микитою Михайловичем танцювала, бо вона виглядала краще за мене…
Саме в цей момент Оксана зрозуміла, що річ у чоловікові. Свекруха хотіла причарувати одного з пенсіонерів, який, як і вона, ходив у центр дозвілля для людей похилого віку.
Невістка мимоволі посміхнулася, зрозумівши, чому Дарина Василівна так образилася на неї.
– Якби ви мене заздалегідь попередили про свій візит, ми обов’язково б щось придумали, – зітхнула Оксана. – Коли у вас наступна зустріч у центрі дозвілля?
– Перед Великоднем вже тільки, мабуть, – пожвавішала Дарина Василівна. – Нафарбуєш?
– Так, – пообіцяла невістка, побачивши, як змінилася свекруха. – Може ми вам і одяг підберемо.
До Великодня Дарина Василівна не відходила від Оксани і мало не щодня нагадувала про дану обіцянку.
Невістка виконала все, що обіцяла, відправивши свекруху на свято.
Після того жінка подзвонила Оксані із вдячністю. Напівпошепки вона сказала в слухавку:
– Дякую тобі, люба. Весь вечір Микита Михайлович не відходив від мене і запропонував зустрічатися, тож Тамарі Павлівні я втерла носа! Сьогодні ми йдемо з Микитою Михайловичем у кіно!
Оксана була дуже рада за свекруху, яка почала налагоджувати своє особисте життя…