– Я більше не тягтиму оренду квартири за всіх, – заявила Катя своєму нареченому Євгену. – Ти без роботи п’ятий місяць, може, варто щось пошукати?
– Мені складно, – зітхнув Євген. – Чому ти не цінуєш зусиль, які докладають інші?
– Та тому що ти дуже зручно влаштувався на моїй шиї, і маму сюди перетягнув, а ми ще навіть не одружені, – ображено відповіла Катя.
– Я зробив пропозицію, це ти тягнеш із рішенням, – невдоволено відповів Євген.
– Ну звичайно, адже оплачувати весілля теж належить мені, чи не так? – Катя вийшла з кімнати, голосно гримнувши дверима.
Вона була дуже зла.
Катя всього в житті досягла сама. До тридцяти років вона мала стабільну і добре оплачувану роботу, причому з дому, присутність в офісі вимагалася дуже рідко. З Євгеном вони познайомилися ще під час навчання, правда, він був на пару курсів молодший. Катя активно підробляла навіть у період студентства. Квартиру винаймала з четвертого курсу. І було логічно, що Євген переїхав до коханої. Вона розраховувала, що хлопець візьме на себе хоча б частину витрат, але цього не сталося.
– Квартирка не дуже, – заявив під час переїзду Євген. – З усіх переваг лише те, що дві кімнати. І то, одну ти використовуєш як кабінет.
– Так, тому що мені важливо бути в тиші під час дзвінків із командою, – кивнула Катя. – І я нічого міняти не збираюся.
– Ну гаразд, – скривився Євген. – Хоча ремонт могла б поновити і в обох кімнатах.
– Знаєш, якщо тобі не подобається, можеш переїхати назад до гуртожитку, – запропонувала Катя, і питання було закрите.
Але навіть коли Євген закінчив навчання, нічого не змінилося. Він заробляв втричі менше Каті і вважав справедливим витрачати гроші на власні потреби. Іноді купував коханій квіти. Водив її у кіно. Але у побутових витратах участі не брав. Катя з цим упокорилася, бо в іншому Євген її цілком влаштовував.
Все змінилося рік тому, коли наречений несподівано повідомив:
– Знаєш, моя мати втратила роботу. Вона хоче переїхати сюди, щоб бути ближче до мене і взагалі змінити життя. Ти не проти, щоб вона пожила у нас якийсь час?
– У цій квартирі ми всі не помістимося, ти ж пам’ятаєш, я працюю з дому, – відповіла Катя. – Потрібно шукати нове житло.
– Добре, – знизав плечима Євген, – Як скажеш.
Зрозуміло, це означало, що шукати квартиру і підписувати договір має Катя. Досить скоро вона знайшла не ідеальну, але непогану трикімнатну квартиру із сучасним ремонтом у новобудові. Господарі здавали її на тривалий термін. Але ціна помітно відрізнялася. І Катя поставила умову нареченому:
– Дивись, якщо одна кімната – мій домашній офіс, я готова оплачувати дві третини вартості, але хоча б третину ти повинен платити сам. За себе та маму, яка житиме з нами.
– Гаразд, – неохоче погодився Євген. – Але ж ти розумієш, у мене зарплата менша.
– Мама ж теж планує працювати, чи ні? – поцікавилася у коханого Катя. – З двох зарплат якось наскребете. Вона ж у тебе не немічна бабуся, а цілком активна жінка.
– Взагалі, це тимчасово, вона, мабуть, з’їде, коли знайде роботу, – невпевнено відповів Євген. – Може, залишимося тут поки що?
– І спатимемо один у одного на головах? Євгене, моя зарплата залежить навіть від обстановки навколо. Якщо я не зможу зосередитись на роботі, швидко її втрачу.
Неохоче, але Євген все ж таки погодився на переїзд. Отак і сталося, що вони втрьох опинилися в одній квартирі. Наталія Михайлівна, мати коханого Каті, виявилася жінкою безцеремонною. Могла увійти у розпал робочої наради до кімнати. Весь час балакала і перебивала. На всі докази Каті, що вона працює, майбутня свекруха лише посміювалася.
– Та годі тобі, і ось це робота? Сидиш, у монітор весь день витріщаєшся і розмовляєш по відеозв’язку? Гаразд, мій син не розуміє, але я все розумію. Нормальні люди з дому не працюють.
– Наталю Михайлівно, а ви взагалі збираєтеся шукати вакансії? – у відповідь запитала Катя.
– Планую, але зараз хочу відпочити, зовсім загнала себе, – безтурботно відмахнулася мати Євгена. – Пару місяців відісплюсь і почну розсилати резюме. До речі, відвезеш мене на манікюр?
– Я працюю, якщо ви не бачите. У нас метро поряд, – спокійно відповіла Катя.
– Ясно. А могла б відволіктися від своєї важливої місії. І взагалі, у вас підлога брудна, помила б, все одно вдома сидиш, – сказала Наталя Михайлівна. – Знайшов собі син ледарку. Невже ти чекаєш, що Євген сам прийде і почне робити прибирання?
– А чим він гірший за мене? – поцікавилася Катя, – У кого є час, той і прибирає.
– Але це неправильно, – обурилася Наталя Михайлівна. – Ти ж жінка, повинна утримувати будинок у чистоті.
Спочатку Катя думала, що майбутня свекруха погостює у них не більше як півроку. Але цей термін все відсувався. Місяці перетворилися на рік. Більше того, за деякий час роботу втратив і Євген. Точніше, він її покинув, не зійшовся з начальством. А врешті-решт тепер теж сидів вдома і плутався під ногами. Квартира була оплачена на півроку наперед. Але наближався час нового платежу. А ні Євген, ні його мати навіть не намагалися зробити вигляд, що збираються його вносити.
– Що ми робитимемо з орендою за місяць? – поцікавилася Катя у нареченого якось увечері.
– А що з нею, заплати та й годі, я потім віддам, як будуть гроші, – ліниво відмахнувся Євген. – І, до речі, купи продуктів. Ти ж у нас одна у сім’ї з машиною.
– Ага, і з грошима, – невесело посміхнулася Катя. – Євгене, так далі не може продовжуватися.
– Що тебе вічно не влаштовує? – Поцікавився він, – Ти ж розумієш, що ми з мамою просто потрапили в складну ситуацію. Невже ти нас засудиш?
– Я просто не хочу тягнути все на собі сама, – обурилася Катя. – Але тобі начхати на це, правда?
Розсерджена, вона поскаржилася на ситуацію приятельці та колезі Насті, з якою вони на тижні побачились в офісі. А та несподівано спитала.
– Тебе справді влаштовує ця ситуація? А що, якщо перевірити ваші стосунки на міцність? У моїй квартирі з’їжджає квартирантка, за тиждень. І я починаю неквапом шукати нову. Не хочеш заселитися і спробувати пожити як нормальна людина у житлі з окремим кабінетом. Мій поверх перший, твій другий.
– Цікава пропозиція, – сказала Катя. – Але цим я остаточно ображу Євгена та його матір.
– Їх це не хвилює, – усміхнулася Настя. – Сама й подивишся, на що готові ці люди, щоб тебе втримати. Для початку можеш спробувати мій будинок як офіс. Це передмістя, але ж ми з тобою на віддаленні. Та й здаю я дешево, а бонусом стане спілкування з колегою майже як в офісі.
Вони розсміялися, а потім Катя, несподівано для себе, вирішила випробувати цей варіант. Через тиждень вона взяла ноутбук та додатковий монітор, інші потрібні речі та переїхала до будинку Насті. Євген з матір’ю спочатку не зрозуміли каверзи. Але Катя дуже швидко оцінила всі переваги життя поодинці. І через тиждень перевезла решту речей. А потім одержала цілу лавину дзвінків.
– Ти що, вирішила кинути Євгена? – сварилася Наталя Михайлівна. – Нам тут господар квартири телефонує, просить грошей.
– Все вірно, я сказала, що ви будете переукладати договір оренди на себе, Євген в курсі, – пояснила Катя. – Вибачте, але мені одній квартира більше не по кишені.
– Ну, ми ж тобі сказали, що все це тимчасові труднощі, – продовжувала сваритися Наталя Михайлівна. – Негайно повертайся. І взагалі, що то за фокуси? Мій син вас утримував увесь цей час. А ти за найменших труднощів одразу збігаєш.
– Ваш син увесь цей час сидів, затишно вмостившись на моїй шиї, – спокійно пояснила Катя. – Не знаю, куди він витрачав гроші, але точно не в загальний бюджет їх вкладав. Так що бажаю удачі вам обом.
– Ти не можеш так з нами вчинити, – обурилася Наталя Михайлівна, але Катя вже поклала слухавку.
Євген із матір’ю не стали продовжувати оренду квартири. Вони обоє повернулися до рідного міста. Євген ще кілька місяців діставав Катю своїми повідомленнями з проханням забрати з собою у нове житло хоча б його одного, але потім перестав. Судячи із соціальних мереж, він вже знайшов нову дівчину, якій можна сісти на шию. Катя збирається написати їй і попередити про особливості життя з Євгеном та його матір’ю.