Ярослава сиділа у своїй кімнаті і слухала музику. Раптом двері відкрилися і в кімнату залетів Вадим, наречений її сестри. – Де вона? – вигукнув чоловік. – Твоя совість? – поцікавилася Ярослава. – Де твоя сестра, я питаю? – невдоволено промовив Вадим. – Коли я бачила її востаннє, вона збирала речі для переїзду. І ти, чекав на неї у вітальні. Що, розминулись? – запитала дівчина. – Твоя сестричка дуже мене підставила. Весілля за два тижні. А вона пішла, лишивши якусь записку! – Вадим дістав з кишені аркуш паперу і простяг його дівчині. Ярослава взяла записку прочитала її і ахнула від прочитаного

– Де вона? – Вадим безцеремонно зайшов у кімнату до дівчини, перебуваючи у вкрай роздратованому стані. Ярослава зняла навушники і повернулася на стільці, опинившись віч-на-віч із нареченим сестри.

– Твоя совість? – невинно поцікавилася Ярослава, складаючи руки. – Ну, навіть не знаю, що тобі відповісти… Спробуй у батьків поцікавитися, може, ти її ще в дитинстві втратив?

– Не треба цього, – крізь зуби промовив чоловік, нависаючи над дівчиною. – Де твоя сестра, я питаю?

– Коли я бачила її востаннє, вона збирала речі для переїзду. І ти, до речі, чекав на неї у вітальні. Що, розминулись?

Ярослава трохи скривилася і притихла, щоб не сказати чогось лишнього. Ось що в неї за мода? Варто лише трохи розхвилюватися і все, контроль над мовою губиться! Вона може такого наговорити, що потім соромно людині дивитися в очі!

А Вадим її хвилював. І хвилювало чимало! І не в тому сенсі, що він був цікавим чоловіком (хоча цього у нього не відібрати!), просто від нього виходила така аура владності… Зовсім не дивно, що сімейний бізнес під його керівництвом різко пішов вгору, адже Вадиму мало хто може відмовити.

– Не знаєш, – констатував чоловік, усуваючись. Його виразне обличчя стало задумливим, ніби він обмірковував чергову схему збільшення прибутку. Нарешті він кивнув, приймаючи рішення, і спокійно промовив: – Твоя сестричка дуже сильно мене підставила своїм зникненням. Весілля за два тижні, гості запрошені, ресторан замовлений. А вона пішла, лишивши якусь записку!

– І що ж у ній було? Чи це секрет?

– Та який там секрет? – Вадим усміхнувся. – Якщо коротко, то вона написала, що не хоче виходити заміж за людину, яка їй настільки не довіряє, що наполягає на укладенні шлюбного договору.

– А що, коли Ліля погоджувалась на весілля, вона не знала про договір? – тут прийшла черга дівчини посміхатися. – Хіба це не звичайна справа для багатих людей? Ну, вберегти активи і все в такому дусі?

– Знала, – Вадим сів прямо на ліжко, примудряючись при цьому виглядати так, ніби сидить на царському троні. – Ось тільки наївно думала, що я жартую. Ну, чи сподівалася, що умови у тому договорі будуть на її користь. А я не такий наївний, щоб ризикувати важко збудованим бізнесом. Одним із основних пунктів є розлучення без копійки грошей при доведеній зраді, а також те, що моя майбутня дружина не матиме жодних прав на мою компанію. Сама розумієш, моя справа постійно розширюється. І так, перед Лілею стояла ще одна умова – здобути вищу освіту та влаштуватися працювати в одну з моїх фірм.

– Серйозно? Ліля і раптом працювати? Не сміши мене! Вона нареченого спеціально багатше вибирала, щоб ні дня у житті не працювати! – З легкою зневагою вимовила Ярослава. Вона щиро не розуміла прагнення сестри забезпечити собі заможне життя за рахунок заміжжя. Від розлучень ніхто не застрахований. І що б вона почала робити в такому разі? Залишившись без грошей? – Наша принцеса не хоче вставати рано-вранці і проводити по вісім годин, працюючи в поті чола!

– Я це підозрював. Ось тільки я вважаю, що від просиджування штанів на дивані люди змінюються не в кращу сторону. Я не хочу, щоб моя дружина витрачала мої гроші з ранку до вечора.

– Запитайте у мами, вона-то повинна знати, куди поділася її недолуга донечка, -Ярослава вирішила якнайшвидше завершити бесіду, їй було не дуже затишно в компанії чоловіка. – Грошей у Лілі немає, коледж вона покинула, так що подітися їй особливо нікуди. Можна ще в подруги питати, але це вже точно не до мене, я нікого з них не знаю.

– Та в мене до тебе інше питання. Точніше, пропозиція, – впевнено заявив чоловік. Він був певен, що дівчина погодиться, Вадим інший варіант навіть не розглядав. – Скасувати весілля зараз неможливо, надто це вплине на мою репутацію. Дівчину втримати не зміг! Звичайно, я можу звалити всю провину на Лілю, виставивши її не в найкращому світлі. Але це якось не по-чоловічому, чи що…

– І? Від мене ти чого хочеш?

Ярославі стало не по собі від оцінюючого погляду, яким її нагородив чоловік. І до неї почало доходити, про що натякав Вадим. Замінити сестру? Так, вони схожі, але що це допоможе? У заяві вказані дані Лілі, та й у запрошеннях теж… А грати роль сестри Ярослава не збиралася, це взагалі неприпустимо!

– Ти ж розумна дівчинка і все зрозуміла сама. Я пропоную тобі вийти за мене заміж за два тижні. Не хвилюйся, наш шлюб довго не триватиме, всього кілька років і ти будеш абсолютно вільна. А за це я куплю тобі квартиру, машину, відкрию на твоє ім’я пристойний рахунок у банку. Звичайно, ти підпишеш шлюбний договір.

– Але ж всі навкруги знають, що наречену звати Ліля! І документи…

– З документами проблем не буде, – легка усмішка з’явилася на губах чоловіка. – Гроші у нашому світі вирішують якщо не все, то дуже багато. А щодо імені… У запрошеннях воно вказано не було. Лілю я ні з ким особливо не знайомив, тільки з батьками, а ті чудово розуміють ситуацію, що склалася. Люди, які все ж таки бачили твою сестру в моїй компані … Ну так ви з нею дуже схожі. Я гарантую, все пройде як по маслу.

– А якщо Ліля заявиться? Ти про це не думав?

– А хто її туди пустить? А якщо вона все ж ризикне, то я їй не заздрю. Надто вже я на неї ображений.

Ярослава попросила час подумати. Недовго, ввечері вона вже обіцяла відповісти.

Плюсів у пропозиції було багато. Сім’я у них була небагата, тож про власне житло дівчина в найближчі десять років навіть мріяти не могла. Їй ще три роки вчитися, потім треба знайти хорошу роботу, що теж далеко не просто, не маючи досвіду та зв’язків.

А тут їй все піднесуть на блюдечку! І адже можна поставити ще одну умову, яка саме стосується роботи. Вадим не відмовить у такій дрібниці.

І все ж Ярослава вирішила порадитися з мамою, все ж таки вона більше в житті розуміє. І та порадила погодитись.

– Так, це не найкращий варіант, але ти хоч би своє життя влаштуєш, – після довгого мовчання промовила жінка. Та й Лілю від сорому вбережеш. Потрібно ж, до чого додумалася! І на що розраховувала? Невже вона реально подумала, що Вадим не знайде способу вирішити цю ситуацію? Загалом я тебе не переконою, я просто не маю на це права. Подумай гарненько і виріши сама.

*************************

Шикарне весілля пролунало на все місто. Гостей було багато! Звичайно, нікого з них Ярослава не знала, так що їй залишалося тільки щасливо посміхатися і дякувати за привітання. Добре хоч Вадим її ні на мить не залишав.

Жили вони досить мирно, зустрічаючись лише на сніданках та вечерях. Але поступово їхні стосунки стали набагато ближчими і, прокинувшись одного чудового ранку, Ярослава зрозуміла, що їхній шлюб із гри цілком може перерости в щось більше.

Вадим теж дійшов такого висновку, і перша річниця весілля для них двох перетворилася на справжню церемонію. Ще через рік у щасливої ​​пари народився чудовий хлопчик, у якому вони душі не чули.

А Ліля все ж таки з’явилася в їхньому житті. Вона заявилася буквально через пару днів після весілля і почала, як то кажуть, качати права. Достеменно невідомо, що саме їй сказав Вадим, але дівчина поспішно покинула місто.