Галя з Олексієм одружувалися. Батьки нареченого вирішили купити молодим нову квартиру. На новосілля прийшли батьки з обох боків. – Молодці! – похвалив майбутнього зятя Віктор Анатолійович. – Гарна квартира. Тільки чому в центрі? – Я завжди мріяв про квартиру саме тут! – задоволено сказав хлопець. – Зрозуміло, – якось загадково посміхнувся чоловік. – А що з приводу весілля, то ми тут з квартирою добряче витратилися, – сказав Павло Денисович – батько Олексія. – Самі розумієте, ми зробили все, щоб молодим було де жити! – Не переживайте! – заявив батько Галі. – Наш подарунок буде не менш гідним! А невдовзі усіх чекав несподіваний сюрприз

– Галю, ну хороша ж квартира! – переконував наречену Олексій, в якого зʼявилася ідея купити квартиру до весілля!

Як то кажуть, привести наречену у свій дім!

– Гарна, – згідно кивнула Галя.

На довесільні гроші нареченого вона не претендувала, бо була зовсім не меркантильною.

Та й батьки, які додавали синові гроші, хотіли саме так.

Що ж, це їхнє право.

Хоче квартиру – нехай бере!

А потім вони куплять щось спільне.

– Олексію, тут ні парку поряд, ні садків хороших, – сумнівалася дівчина.

А що? Брати, то з розумом!

– Зате центр міста! – задоволено озирався молодий чоловік.

– Ти вже вирішив, чи не так? – важко зітхнула Галина.

– Ага!

– Ну і навіщо тоді питав?

– Хотів отримати твоє схвалення.

– Олексію, але це твоя квартира і моє схвалення тобі не потрібне. Ти ж знаєш, що я дивлюся в майбутнє, отож і переживаю за дітей. – усміхнулася Галя.

– Ой, та коли вони ще будуть! – легковажно відмахнувся наречений. – Ми на спільну встигнемо заробити!

Таке цілком могло б бути.

Обоє добре влаштувалися в житті завдяки хорошій освіті і зв’язкам батьків.

І якщо у хлопця батьки жили дружно, то у дівчини розлучилися років п’ятнадцять тому.

Мама була емоційною жінкою і любила робити все по своєму.

Батько ж був набагато розважливішим, але якщо щось спадало на думку – то рахуй все!

Ось на цьому ґрунті, після численних сварок вони вирішили розійтися і, як не дивно, окремо вони добре ладнали один з одним.

Незважаючи на те, що в обох вже були свої сім’ї, доньку обоє любили і ніколи про неї не забували.

Саме тому Галя спокійно реагувала на багато речей. А як інакше? Якщо і вона буде, як батьки, то сварка була б неминучою! Про це часто говорила її бабуся по мамі, жінка дуже розумна і вольова.

Ось і тут сперечатися вона не бачила сенсу.

А навіщо?

Гроші не її. А власна квартира чоловіка дозволить їм назбирати на свій будинок, про який обоє мріяли.

Якщо вже й починати спільне життя, то точно без сварок на тему житла.

Саме так вважала майбутня дружина Олексія.

– Та годі тобі, люба, зате ми швидше назбираємо на свій будинок! – озвучив її думки Олексій. – Разом, так би мовити, з нуля, на рівних умовах.

Квартиру купили і вирішили відсвяткувати цю подію в ній!

Прийшли батьки з обох боків. Весілля обговорювати у будь-якому разі потрібно було.

– Молодці! – похвалив, озираючись, майбутнього зятя Віктор Анатолійович. – Гарна квартира. Тільки чому у центрі?

– Завжди мріяв про квартиру тут! – задоволено усміхався хлопець.

– Зрозуміло, – якось загадково посміхнувся чоловік.

– Ой, ми так давно хотіли купити синові квартиру, про яку він мріяв, і дуже вдячні Галі за те, що вона нас зрозуміла, – посміхнулася Алла Ігорівна.

– Вона у нас дуже розумна, – посміхнувся Віктор Анатолійович і зустрівся поглядом із колишньою дружиною. – Навіть надто.

Вони один одного зрозуміли. Іноді це вміли і без слів, особливо коли справа стосувалася дочки.

– А що з приводу весілля, то ми тут добряче витратилися… – взяв слово Павло Денисович. – Самі розумієте, ми зробили все, щоб молодим було де жити.

– Не проблема! – усміхнулася Галина. – Весілля буде скромним. Розпишемося і посидимо у вузькому колі.

Але така заява не дуже порадувала Олексія та його батьків.

– Зачекайте, мені здається, що ми зробили гідний подарунок молодим на весілля! – насупилась Алла Ігорівна.

– Не переживайте! Наш подарунок буде не менш гідним! – впевнено заявив батько Галини. – А тепер, вибачте, але нам пора. Справи не чекають, самі розумієте!

– Це точно! Тепер клопоту в нас побільшало, але вони, на щастя, приємні! – чарівно посміхнулася мама нареченої, всім своїм виглядом випромінюючи подяку.

Вміла, коли хотіла!

Наступного дня батьки Галочки зібралися на сімейну раду, разом зі своїм подружжям.

– Сидять, усміхаються, і натякають на те, що весілля маємо сплатити ми! – обурювався Віктор Анатолійович.

– Ага. Вони ж зробили чудовий подарунок молодим! Синові квартиру купили до шлюбу і радіють сидять, що так зручно всіх обманули, – так само злилася Аліна Марківна.

– Ще й квартиру обрали в центрі, явно не зважаючи на думку Галі, – додав похмуро чоловік.

– Так давайте купимо доньці рівнозначну квартиру там, де хоче саме вона! До весілля. Нехай буде наш передвесільний подарунок! – запропонував Олександр Петрович, вітчим нареченої і його впевнено підтримала Ганна Геннадіївна, дружина Віктора Анатолійовича.

– А це хороша думка! Тоді ви точно на рівних умовах починатимете сімейне життя! – сказав батько, дивлячись на дочку.

Вони могли собі це дозволити без шкоди для своїх сімей.

А хто Галя така, щоби відмовлятися від своєї квартири?

Через два тижні Галя запросила батьків, разом із їхніми родинами та Олексія з батьками на новосілля.

Нова квартира у впорядкованому районі міста, з величезним парком, з поліклінікою, садком поряд і всім, що важливо було для дівчини.

Вартість була приблизно однакова, тільки квартира Галини була трикімнатна і в цілому, просторішою за ту двокімнатну в центрі.

– Люба, а де це ми? – захоплено озирався хлопець.

– Батьки вирішили зробити нам подарунок на весілля й купили мені квартиру, про яку я давно мріяла! – захоплено пояснила Галя гостям, які зібралися за столом.

– Тобто як це? – здивувалася Алла Ігорівна.

– Що за нісенітниця? – насупився Павло Денисович. – Квартиру ми молодим уже подарували. Могли б допомогти їм у майбутньому будинок купити, раз хотіли вкластися в нерухомість.

– Ну, що ви? – широко посміхнулася Аліна Марківна. – Олексій сам казав, що хоче будувати все з нуля, на рівних умовах, ось ми і зробили ці умови рівними.

– До того ж, здаючи одну квартиру в оренду, вони назбирають швидше на свій будинок! – взяв слово вітчим нареченої.

– Але ж так не правильно! – розізлилася Алла Ігорівна.

– Що неправильно? – примружився Віктор Анатолійович. – Все чесно. Кожен має свою квартиру, куплену до шлюбу. Все чесно!

– Ой, зовсім забула! – ще ширше посміхнулася мама Галі. – Тут бабусі з дідусями також захотіли зробити подарунок молодим. Довго думали і купили Галі машину!

Всі приголомшено замовкли, тільки Галя задоволено посміхалася. Вона зрозуміла задум рідних, підтримала їх і вклала свої заощадженян в цю машину, щоб взяти кращу.

З нуля ж? Разом!

Тепер вона старанно стримувала сміх, дивлячись на нареченого і його батьків.

Ні, її не образила купівля нареченим своєї квартири до шлюбу. Її зачепила, що це подавалося, як подарунок обом, але без урахування побажань нареченої.

– Ну, це вже занадто! – почервоніла Алла Ігорівна.

– Не очікував я від вас… – обурився і Павло Денисович.

– А що таке? Старше покоління теж захотіло привітати внучку і підтримало ваш формат передвесільних подарунків, – безтурботно озвалася Ганна Геннадіївна, обійнявши Галину.

– Галю, а можна тебе на секунду? – роздратовано запросив Олексій наречену в іншу кімнату.

Галя кивнула і пішла на кухню, яка їй також дуже подобалася!

– Галю, я не зрозумів, що за нісенітниця? Якщо твої батьки хотіли подарувати тобі житло, вони дійсно могли б допомогти нам з будинком! І нам не довелося б потім заощаджувати на собі, – нервово ходив кухнею хлопець.

– Вони теж захотіли зробити мені передвесільний подарунок. До того ж давно на нього відкладали, задовго до нашої зустрічі, бо чудово знали, що я хочу. – напрочуд спокійно пояснювала Галя. – Що в цьому такого? Подарували і чудово! Радіти треба!

– Та чого ж радіти? – рознервувався Олексій.

– Тому, що ми зараз з тобою справді на рівних умовах!

– А машина? Тобто, я повинен їздити на старій машині, коли ти будеш роз’їжджати на новенькій? – набирав обертів наречений.

– Ну тут нічим допомогти не можу! Це подарунок бабусь і дідусів, – справедливо зауважила Галя.

– Це вже взагалі! – Олексій дуже нервував. – Це нісенітниця якась.

– Не розумію, чому ти сердишся? – холодно відгукнулася дівчина, насправді чудово розуміючи чому.

– Не розумієш? Та тому що ти недолуга! Зганьбила мужика і рада, – зло вигукнув Олексій і вийшов з кухні.

Холодно посміхнувшись, Галя поспішила за ним.

А у вітальні, виявляється, було не менше емоційно!

– Чоловік у сім’ї має бути головним! А що ви влаштували? – сварився Павло Денисович. – Залишилося корону дочці надіти і все!

– Так! – голосно сплеснула долонями Галя, а коли всі застигли від несподіванки, продовжила: – Шановні родичі, гості втомилися і хочуть додому. Зараз я проведу їх і ми продовжимо святкувати! Там я гуску запікала, дуже смачна має бути! Прямо, як ви любите.

Коли незадоволені гості пішли, сім’я дружно відзначила новосілля!

Адже молодій дівчині справді варто жити окремо. То чому б не допомогти, якщо є можливість?

Та й заміж вона вийде колись.

Щоправда, всі чудово розуміли, що не зараз і не за Олексія!

Тому що не всі готові до рівних умов і пліч-о-пліч, як виявилося!

Ну і добре!

А попереду у Галі була відпустка і вона дуже хотіла з’їздити до бабусь і дідусів на своїй новій машині!

Чи засмутилася дівчина такому завершенню, здавалося б, серйозних стосунків? Дуже!

Але, як кажуть, набагато приємніше плакати у своїй новенькій квартирі, чи не так?

А якщо чесно, то ніколи плакати! Диван в кімнату ще вибрати потрібно і шафу замовити, та й взагалі, меблями обставити квартиру.

Та й про нареченого вона все зрозуміла ще на його новосіллі. А що?!

Головне, що вчасно!