– Ти кудись їдеш? – спитала дружина, і Владислав стрепенувся. Ось! Він так звик за останній рік, що вона не ставить запитань, що навіть не намагався придумати причину, через […]
– Ох, Марійко, співчуваю… – сказала Олена. Вона сказала це, розмовляючи по телефону зі своєю сестрою. Її дочка Діана одразу зацікавилася розмовою. – Цікаво, що там з тіткою Марійкою трапилося? – подумала вона. – Так, я розумію… – говорила Олена. – Звісно, якщо щось буде потрібно, то кажи. Все, давай, бувай. Вона поклала слухавку. Діана одразу підскочила до матері. – Мамо, що трапилося?! – здивовано запитала вона. Олена важко зітхнула. Вона не хотіла б розповідати про це доньці. Але хай краще дізнається від неї
– Ох, Марійко, співчуваю… Олена сказала це, розмовляючи по телефону зі своєю сестрою, і її дочка Діана одразу зацікавилася розмовою. – Цікаво, що там із тіткою Марійкою трапилося? – […]
Андрій приїхав до матері в село. Він одразу ж пішов пройтися до місця, де 12 років тому не стало його коханої Юлі… – Ну що, прогулявся? – запитала мама, коли Андрій повернувся додому. – Прогулявся, – відповів той, і пішов до себе в кімнату… Наступного дня Андрій прокинувся рано. Відкривши вікна на провітрювання, він здивувався. На підвіконні лежав якийсь конверт… Андрій не знав, що й думати. Він тремтячими руками відкрив його і витяг записку: «Ти ні в чому не винен, Андрію. Живи своїм життям». Андрій побілів від прочитаного
Минуло 12 років відтоді, як не стало Юлі, але Андрій, як і раніше, не міг відпустити минуле. Він приходив на берег моря і дарував вируючим хвилям пляшку з посланням […]
Марина відкрила вікно і впустила в квартиру свіже повітря. Було дуже рано. Жінка стояла на кухні в її улюбленому халатику і намагалася прокинутися, попиваючи каву. Ще навіть не розвиднілося, було темно І раптом Марина побачила його… Чоловік – приблизно її років, теж трохи за п’ятдесят – теж сидів на кухні. Він вмостився за столом і дивився прямо на Марину, не відчуваючи жодної краплі сором’язливості! Прямий, майже некліпаючий, похмурий погляд… По спині пробігли мурашки. Марина одразу закрила вікно і повернулася в спальню. Через пів години вона глянула у вікно й оторопіла від побаченого
Марина відкрила вікно і впустила в квартиру свіже повітря. На вулиці нікого не було, якщо не рахувати місцевого двірника. Він збирав осіннє листя в брезентові мішки і сумно поглядав […]
Ірина сонно сиділа на кухні, дивлячись на те, як працює кавоварка. Аромат кави поступово наповнював кухню, налаштовуючи на добрий ранок. Дівчина відчайдушно намагалася прокинутися, але безсонна ніч давалася взнаки. Увечері вона сиділа з племінниками, а вночі доробляла важливий і терміновий звіт, щоб його! Але думка про те, що сьогодні п’ятниця і можна прийти ввечері додому й лягти спати – зігрівала. А ще й робочий день сьогодні скорочений! Це однозначно вартувало того, щоб пережити цей день. Після обіду, коли Іра в мріях вже солодко спала, подзвонила Софія, її сестра. – Іро, виручай! – вигукнула вона. – Що таке? – Ірина застигла від здивування
Ірина сонно сиділа на кухні, дивлячись на те, як працює кавоварка. Аромат кави поступово наповнював кухню, налаштовуючи на добрий ранок. Дівчина відчайдушно намагалася прокинутися, але безсонна ніч давалася взнаки. […]
– Євгене, ти не знаєш, про що говорили наші батьки? – запитала чоловіка Юля. – А вони про щось говорили? – здивувався той. – Так, – сказала дружина. – Я випадково зайшла в кафе з подругою. Поїли ми з нею, каву замовили, а тут у заклад твої заходять… А хвилин через п’ять і мої! Мене вони не помітили, і ми з Мариною швидко пішли… – Я не в курсі, – сказав Євген. – Може, сюрприз нам готують. Цікаво… Сюрприз, напевно, для тебе, у тебе ж незабаром день народження. – То, дізнайся, що хотіли батьки, що там за сюрприз? – сказала Юля. Євген подзвонив матері Такого «сюрпризу» вони точно не очікували
– Євгене, ти не знаєш, про що говорили наші батьки? – А вони про щось говорили? – Так. Я випадково зайшла в кафе. Зазвичай я беру їжу з собою, […]
У Світлани заслабла мама. Вона дала настанови дітям і зібралася їхати. Діти запевнили, що впораються. Син навіть запропонував: – Я можу з тобою поїхати. Бабуся ж слаба, ти сама не впораєшся. Світлана так зворушилася, що навіть сльозу пустила. Ось справжній чоловік росте! Не те що її коханий Андрій, який зібрався на відпочинок без неї. У поїзд Світлана сідала з важким серцем. Плацкарт, верхня полиця, біля доби в дорозі. Але найбільша неприємність на неї чекала у вагоні. – Ні, цього просто не може бути! – тільки й подумала Світлана
Після розлучення з чоловіком Світлана довго не могла прийти до тями і жила тільки для дітей. А в сорок років зненацька зрозуміла, що більше не хоче бути одна. – […]
Марія Олександрівна дивилася у вікно. На столі вже стояли свіжоприготовлені млинці. Жінка чекала в гості свого сина і дочку з онуками. Нарешті діти приїхали. Син був з дружиною, а дочка з чоловіком. – От і добре, – подумала Марія Олександрівна. – Обоє, значить приїхали. Окремо говорити не доведеться. Двері відчинилися, почувся шум у коридорі. – А що ви без дітей?! – запитала господиня. – У мене млинців ціла гора. Я на вас усіх чекала. Ну добре, пийте чай і до розмови… – Так можна й одразу, – сказав син. – Розповідай, про що ти хотіла поговорити. Діти сіли за стіл, чекаючи, що мати нарешті розкаже, чому вони зібралися
– Мамо, ми до тебе приїдемо в п’ятницю. Розмова є, не телефонна. – У мене теж розмова до вас є, Ігорю… – Про що? – Приїдете і я вам […]
Ніна Іванівна йшла на підробіток. Вона допомагала людям з прибиранням. Сьогодні жінка йшла до Валерії Федорівни – однієї старенької, якій син найняв помічницю. Вона була приємна жінка, не прискіплива. Зазвичай Валерія Федорівна і чай пропонує з цукерками чи бутербродами. – Ти мене не шкодуй, Ніно, а то я від цього сама себе шкодувати почну, – сказала якось Валерія Федорівна. – Я б тебе просити не стала, але у бруді я жити не звикла, соромно… Нарешті Ніна Іванівна дійшла до будинку Валерії Федорівни. Вона піднялася на поверх, подзвонила у двері і раптом почула… Дитячий сміх
Катю дратувало, що мама ходить мити підлогу та прибирати до чужих людей. Вони це особливо не обговорювали, але Ніна Іванівна знала, що її дочка соромиться. – Мамо, ти що, […]
Максим з сестричкою Алісою і батьками приїхали до діда з бабою в гості. Всі сіли за стіл пити чай з тортом. Бабуся Наталя хоч і була слаба, але їла без примх, розчулювалася на Алісу й Максима, і сміялася разом з усіма. – А я й забула, що в нас такі правнуки! – казала старенька. – Як добре, що ви приїхали. Діти сміялися і обіймали бабусю. Навіть дід Аркадій розм’якнув від доброї жартівливої бесіди. Йому було приємно, що вони знову сидять за столом разом, як і раніше… Коли вони поїхали додому, Максим раптом заплакав. – Мамо, що з ними? – тільки й запитав він
– Та навіщо дітям до них їхати? Твій дід зовсім слабий, він лежить і ні з ким не хоче розмовляти, – нервово говорила Ліза і складала їжу в сумку. […]