Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Ілля повернувся дододому і одразу вирушив на кухню до дружини. – Валю, це ж мої батьки! Як ти могла їх з дому виставити?! – кип’ятився чоловік. – Це мій дім, а вони таке викинули! – виправдовувалася дружина. – А що, без мене не могла їх прийняти нормально? – наче не почувши дружину сказав Ілля. – Я тобі повторюю, я прийняла їх нормально! Але твій батько дещо попросив! – сказала Валентина. – І що він попросив? – недовірливо запитав чоловік. – Ось сам подивися, – дружина простягла йому аркуш паперу, списаний почерком свекра. Ілля глянув на листок і застиг від побаченого 
Життєві Історії

Ілля повернувся дододому і одразу вирушив на кухню до дружини. – Валю, це ж мої батьки! Як ти могла їх з дому виставити?! – кип’ятився чоловік. – Це мій дім, а вони таке викинули! – виправдовувалася дружина. – А що, без мене не могла їх прийняти нормально? – наче не почувши дружину сказав Ілля. – Я тобі повторюю, я прийняла їх нормально! Але твій батько дещо попросив! – сказала Валентина. – І що він попросив? – недовірливо запитав чоловік. – Ось сам подивися, – дружина простягла йому аркуш паперу, списаний почерком свекра. Ілля глянув на листок і застиг від побаченого 

– Валю, це ж мої батьки! Як тобі тільки на думку прийшло їх з дому виставити?! – кип’ятився чоловік. – Це мій дім, а вони розмовляли зі мною, як […]

Віра дивилася свій улюблений турецький серіал, коли у двері подзвонили. На порозі стояла її мама. – Привіт, доню! А я ось до тебе в гості зайшла з радісними новинами, – сказала Ірина Василівна, як тільки Віра відкрила двері. Донька запросила матір на кухню, пригостила чаєм. – Ну, розповідай, які у тебе новини! – Віра уважно подивилася на маму. – Я вагітна! – несподівано сказала Ірина Василівна. – Як вагітна? – округлила очі Віра. – Від кого? – А ось це найцікавіше, – єхидно посміхнулася жінка, зробила ковточок чаю і все розповіла доньці. Віра вислухала матір і застигла від почутого
Життєві Історії

Віра дивилася свій улюблений турецький серіал, коли у двері подзвонили. На порозі стояла її мама. – Привіт, доню! А я ось до тебе в гості зайшла з радісними новинами, – сказала Ірина Василівна, як тільки Віра відкрила двері. Донька запросила матір на кухню, пригостила чаєм. – Ну, розповідай, які у тебе новини! – Віра уважно подивилася на маму. – Я вагітна! – несподівано сказала Ірина Василівна. – Як вагітна? – округлила очі Віра. – Від кого? – А ось це найцікавіше, – єхидно посміхнулася жінка, зробила ковточок чаю і все розповіла доньці. Віра вислухала матір і застигла від почутого

Віра навчалася на третьому курсі, коли її батька не стало. За кілька місяців бабуся попросила невістку – матір Віри та внучку звільнити житлоплощу. – Сина більше немає, – сказала […]

Олена Іванівна зайшла до невістки в гості. Яна зустріла свекруху, заколисуючи доньку на руках. – Не спить? – запитала Олена Іванівна. – Не спить, – важко видихнула невістка. – А ти коли востаннє спала? – свекруха уважно подивилася на Яну. – Не пам’ятаю, Світланка тільки на руках заспокоюється, – відповіла Яна. – Давай внучку мені, я її до себе заберу, а за кілька годин привезу. Ти якраз відпочинеш! – запропонувала жінка. Яна погодилася. Свекруха взяла одягнуту невісткою внучку на руки і пішла за двері. А коли Олена Іванівна з внучкою повернулася, то застигла, побачивши, що наробила її невістка
Життєві Історії

Олена Іванівна зайшла до невістки в гості. Яна зустріла свекруху, заколисуючи доньку на руках. – Не спить? – запитала Олена Іванівна. – Не спить, – важко видихнула невістка. – А ти коли востаннє спала? – свекруха уважно подивилася на Яну. – Не пам’ятаю, Світланка тільки на руках заспокоюється, – відповіла Яна. – Давай внучку мені, я її до себе заберу, а за кілька годин привезу. Ти якраз відпочинеш! – запропонувала жінка. Яна погодилася. Свекруха взяла одягнуту невісткою внучку на руки і пішла за двері. А коли Олена Іванівна з внучкою повернулася, то застигла, побачивши, що наробила її невістка

Яна свою свекруху побоювалася. Олена Іванівна не виглядала владно, але голос у неї був такий… низький, владний, що навіть прості слова “дякую” та “добрий день” частіше звучали не дуже […]

Дарина провела чоловіка на роботу, а сама вирішила ще трохи поніжитися в ліжку. Тільки-но жінка зайшла назад у спальню, як у двері подзвонили. – Відкривай! — почула Дарина невдоволений голос свекрухи за дверима. Дарина, відчинила двері Єлизаветі Ігорівні, хоча тон жінки її схвилював. – Єлизавета Ігорівно, щось сталося? — поцікавилася Дарина, щойно свекруха опинилася на порозі. – Ти спала, чи що? Давай, збирайся, будемо для мене готувати кімнату! Я переїжджаю до вас! – раптом сказала жінка. – Як до нас? Чому? – Дарина здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається
Життєві Історії

Дарина провела чоловіка на роботу, а сама вирішила ще трохи поніжитися в ліжку. Тільки-но жінка зайшла назад у спальню, як у двері подзвонили. – Відкривай! — почула Дарина невдоволений голос свекрухи за дверима. Дарина, відчинила двері Єлизаветі Ігорівні, хоча тон жінки її схвилював. – Єлизавета Ігорівно, щось сталося? — поцікавилася Дарина, щойно свекруха опинилася на порозі. – Ти спала, чи що? Давай, збирайся, будемо для мене готувати кімнату! Я переїжджаю до вас! – раптом сказала жінка. – Як до нас? Чому? – Дарина здивовано дивилася на свекруху, не розуміючи, що відбувається

У сім’ї Ігоря та Дарини очікувалося поповнення – жінка була на четвертому місяці вагітності. І все було б добре, якби не підвищена увага з боку свекрухи: Єлизавета Ігорівна як […]

Марина повернулася додому з роботи. На кухні її зустрів батько. – Тату, щось сталося? – запереживала донька, помітивши, що Володимир Семенович дуже схвильований. – Нам потрібно поговорити, – серйозно сказав тато. – Слухаю, – сказала Марина. – Марино, як ти дивишся на те, якщо я одружуся? – несподівано сказав батько. – Чудово! – зраділа донька. – Годі вже вдовити, тату. Ти ще такий молодий і дуже гарний. Думаю, що мама там буде дуже рада. – Вона тобі сподобається, – сказав тато, щасливий від того, що Марина схвалила його весілля. Але Марина навіть уявити не могла, кого вибрав в дружини її батько
Життєві Історії

Марина повернулася додому з роботи. На кухні її зустрів батько. – Тату, щось сталося? – запереживала донька, помітивши, що Володимир Семенович дуже схвильований. – Нам потрібно поговорити, – серйозно сказав тато. – Слухаю, – сказала Марина. – Марино, як ти дивишся на те, якщо я одружуся? – несподівано сказав батько. – Чудово! – зраділа донька. – Годі вже вдовити, тату. Ти ще такий молодий і дуже гарний. Думаю, що мама там буде дуже рада. – Вона тобі сподобається, – сказав тато, щасливий від того, що Марина схвалила його весілля. Але Марина навіть уявити не могла, кого вибрав в дружини її батько

– Марино, як ти дивишся на те, якщо я одружуся? – запитав за вечерею батько, який дивно помолодшав останнім часом. – Чудово! – щиро відповіла донька. – Годі вже […]

Олег прокинувся рано. Зазвичай, коли він вставав, то по квартирі вже чувся смачний запах сирників, чи млинців. Він ішов на кухню, а там його бабуся поралася біля плити. – Вже встав?! – посміхалась вона. – Вмивайся і сідай снідати, поки гаряче! Але сьогодні з кухні чомусь не чулося жодного звуку. Млинцями не пахло, а чайник стояв на плиті холодний… Це було так незвично, що Олег на мить розгубився. А потім він зрозумів – щось трапилося! Хлопець одразу поспішив до кімнати бабусі. Він відкрив двері й застиг на порозі від побаченого
Життєві Історії

Олег прокинувся рано. Зазвичай, коли він вставав, то по квартирі вже чувся смачний запах сирників, чи млинців. Він ішов на кухню, а там його бабуся поралася біля плити. – Вже встав?! – посміхалась вона. – Вмивайся і сідай снідати, поки гаряче! Але сьогодні з кухні чомусь не чулося жодного звуку. Млинцями не пахло, а чайник стояв на плиті холодний… Це було так незвично, що Олег на мить розгубився. А потім він зрозумів – щось трапилося! Хлопець одразу поспішив до кімнати бабусі. Він відкрив двері й застиг на порозі від побаченого

Олег прокинувся рано. Зазвичай, коли він вставав, то по квартирі вже чувся смачний запах сирників, чи млинців. Він ішов на кухню, а там його бабуся поралася біля плити. – […]

Марина вийшла з душу і зайшла на кухню. Її чоловік Ілля говорив по телефону. Жінка подивилася на нього і спитала, з ким він розмовляв. – Мама дзвонила, – почухав потилицю Ілля. – Питала, чи ти повернулася з Польщі. Як думаєш розпорядитися заробленими грошима? – Зроблю ремонт на дачі, – сказала Марина. – Я ж тобі вже казала. – А може витратити на щось інше? – почав Ілля. – Продати машину і купити кращу? – Ні, я вже вирішила, що зроблю ремонт! – сказала Марина. Раптом несподіваний дзвінок у двері перервав їхнє бурхливе обговорення. Ілля поспішив до дверей і застиг від здивування
Життєві Історії

Марина вийшла з душу і зайшла на кухню. Її чоловік Ілля говорив по телефону. Жінка подивилася на нього і спитала, з ким він розмовляв. – Мама дзвонила, – почухав потилицю Ілля. – Питала, чи ти повернулася з Польщі. Як думаєш розпорядитися заробленими грошима? – Зроблю ремонт на дачі, – сказала Марина. – Я ж тобі вже казала. – А може витратити на щось інше? – почав Ілля. – Продати машину і купити кращу? – Ні, я вже вирішила, що зроблю ремонт! – сказала Марина. Раптом несподіваний дзвінок у двері перервав їхнє бурхливе обговорення. Ілля поспішив до дверей і застиг від здивування

– Ти настільки сильно довіряєш Марині? – недовірливо промовила Зоя Василівна. – Чому ні? – Усміхнувся тридцятишестирічний чоловік. – Тому що вона їде на заробітки із чужими мужиками! – […]

Поліна приїхала на дачу до бабусі. Жінка якраз збирала малину, як раптом, її гукнула сусідка. – Привіт, Поліно! – сказала Оксана. – Заходь сьогодні в гості! Поговоримо, а то мені нудно одній тут . – Добре, зайду, – пообіцяла Поліна. Олена Романівна випадково почула розмову онучки з сусідкою і одразу кинулася до Поліни. – Поліно, ніякому разі не ходи до сусідки! – тихо сказала бабуся. – Чому? – здивувалася внучка. – Не хотіла говорити, але думаю настав час тобі дізнатися, – несподівано сказала Олена Романівна, зробила паузу і все розповіла внучці. Поліна вислухала бабусю і аж ахнула від почутого
Життєві Історії

Поліна приїхала на дачу до бабусі. Жінка якраз збирала малину, як раптом, її гукнула сусідка. – Привіт, Поліно! – сказала Оксана. – Заходь сьогодні в гості! Поговоримо, а то мені нудно одній тут . – Добре, зайду, – пообіцяла Поліна. Олена Романівна випадково почула розмову онучки з сусідкою і одразу кинулася до Поліни. – Поліно, ніякому разі не ходи до сусідки! – тихо сказала бабуся. – Чому? – здивувалася внучка. – Не хотіла говорити, але думаю настав час тобі дізнатися, – несподівано сказала Олена Романівна, зробила паузу і все розповіла внучці. Поліна вислухала бабусю і аж ахнула від почутого

– Поліно, ми з дідусем вирішили подарувати тобі дачу! – урочисто оголосила Олена Романівна. – Тож давай виберемо відповідний день і оформимо дарчу. Поліна була її єдина онука. Син […]

Світлана поверталася додому. Жінка була вже майже біля свого підʼїзду, як раптом зустріла сусідку. – Привіт, Світлано! Чула про біду із вашим свекром, – раптом сказала сусідка. – Дуже шкода його! – Так, неочікувано Іван Петрович зліг, – важко зітхнула Світлана. – Але нічого, ми його відвідуємо в палаті і надіємося на краще. – Та й тобі напевне важко, знаючи, що через тебе свекор зліг, – єхидно додала сусідка. – Через мене? З чого ви це вирішили? – Світлана здивовано дивилася на сусідку, не розуміючи, що відбувається
Життєві Історії

Світлана поверталася додому. Жінка була вже майже біля свого підʼїзду, як раптом зустріла сусідку. – Привіт, Світлано! Чула про біду із вашим свекром, – раптом сказала сусідка. – Дуже шкода його! – Так, неочікувано Іван Петрович зліг, – важко зітхнула Світлана. – Але нічого, ми його відвідуємо в палаті і надіємося на краще. – Та й тобі напевне важко, знаючи, що через тебе свекор зліг, – єхидно додала сусідка. – Через мене? З чого ви це вирішили? – Світлана здивовано дивилася на сусідку, не розуміючи, що відбувається

Світлана завжди мріяла купити собі автомобіль і накопичувала на нього гроші вже кілька років. Вона закінчила автошколу, у мріях бачила себе крутою леді за кермом і багато працювала задля […]

Віра пішла в магазин за продуктами. Жінка швидко вибрала необхідні товари і вирушила на касу. Віра дістала карту, щоб розрахуватися, але платіж було відхилено через недостатню суму на рахунку. Вона відкрила гаманець, але там грошей також не було. – Та що ж це таке? – здивувалася Віра. – Вчора ж ще були гроші в гаманці! Довелося повертатись додому без продуктів. Віра вже була вдома, коли їй надійшло якесь повідомлення. Писав її чоловік Андрій. Жінка швидко прочитала смс і аж ахнула від прочитаного
Життєві Історії

Віра пішла в магазин за продуктами. Жінка швидко вибрала необхідні товари і вирушила на касу. Віра дістала карту, щоб розрахуватися, але платіж було відхилено через недостатню суму на рахунку. Вона відкрила гаманець, але там грошей також не було. – Та що ж це таке? – здивувалася Віра. – Вчора ж ще були гроші в гаманці! Довелося повертатись додому без продуктів. Віра вже була вдома, коли їй надійшло якесь повідомлення. Писав її чоловік Андрій. Жінка швидко прочитала смс і аж ахнула від прочитаного

Віра та Андрій одружилися шість років тому, а за два роки стали батьками. Коли їхній дочці – Олі – виповнилося три роки, Віра хотіла вийти на роботу, але чоловік […]

Пагінація записів

Previous page Page 1 … Page 40 Page 41 Page 42 … Page 57 Next page

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки