Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Андрій повернувся з роботи і збирався вечеряти. Пролунав дзвінок у двері. – Мабуть, Таня прийшла? – подумав він і пішов відкривати. Але на порозі стояла не дружина, а батько. – У мене серйозна розмова! Я пройду? – з порога сказав Микола Петрович. – Звісно проходь, – запросив Андрій. Микола Петрович пройшов на кухню. – Що ж ти робиш сину! – несподівано сказав батько. – В сенсі? – Андрій сів навпроти батька. – Ми з матірʼю дізналися твій секрет! Навіщо ж ти так! – Микола Петрович з осудом подивився на сина. – Секрет? Який ще секрет? – Андрій здивовано дивився на батька, не розуміючи, що відбувається
Життєві Історії

Андрій повернувся з роботи і збирався вечеряти. Пролунав дзвінок у двері. – Мабуть, Таня прийшла? – подумав він і пішов відкривати. Але на порозі стояла не дружина, а батько. – У мене серйозна розмова! Я пройду? – з порога сказав Микола Петрович. – Звісно проходь, – запросив Андрій. Микола Петрович пройшов на кухню. – Що ж ти робиш сину! – несподівано сказав батько. – В сенсі? – Андрій сів навпроти батька. – Ми з матірʼю дізналися твій секрет! Навіщо ж ти так! – Микола Петрович з осудом подивився на сина. – Секрет? Який ще секрет? – Андрій здивовано дивився на батька, не розуміючи, що відбувається

– Синку, я дізнався, що ти загуляв від дружини. Це правда? – Микола Петрович дивився на сина, від невдоволення рухаючи вилицями. – Ну, якщо вже дізнався. То це правда. […]

Сергій раптово занедужав. Дружина Наталя повела його в лікарню. Чоловіка одразу поклали. Наталя дуже переживала. Їй хотілося залишитися з ним, але вдома чекали діти й робота… Вранці до Наталі раптом зайшов сусід Дмитро. – Привіт, Сергій вдома? – запитав він. Наталя, не стрималася й заплакала. – У лікарні він, – сказала жінка. – А що ти хотів? – Та ось дриль йому приніс, – розгублено сказав сусід. – Як же ж так? Чи можу я чимось вам допомогти? – Не знаю… – сказала Наталка. Їй би й хотілося якоїсь допомоги. Але от чим може допомогти сусід? І тут Дмитро сказав несподіване
Життєві Історії

Сергій раптово занедужав. Дружина Наталя повела його в лікарню. Чоловіка одразу поклали. Наталя дуже переживала. Їй хотілося залишитися з ним, але вдома чекали діти й робота… Вранці до Наталі раптом зайшов сусід Дмитро. – Привіт, Сергій вдома? – запитав він. Наталя, не стрималася й заплакала. – У лікарні він, – сказала жінка. – А що ти хотів? – Та ось дриль йому приніс, – розгублено сказав сусід. – Як же ж так? Чи можу я чимось вам допомогти? – Не знаю… – сказала Наталка. Їй би й хотілося якоїсь допомоги. Але от чим може допомогти сусід? І тут Дмитро сказав несподіване

Сергій був чоловіком добрим, товариським. У нього завжди було багато друзів, і всім він намагався допомогти, підтримати, виручити у скрутну хвилину. Тому його й любили, тому з ним ніколи […]

Олег приїхав в село, відвідати свою тітки. Чоловік припаркував машину біля будинку тітки Ганни, зайшов на подвірʼя. – Дивно, – подумав він. – Зазвичай тітка, на подвірʼї порається. Олег постукав у двері будинку, але ніхто не відкривав. – Напевно у магазин пішла? – міркував він. Чоловік вирішив зачекати тітку в будинку, він взяв ключ який лежав під горщиком квітів, відкрив двері, зайшов в хату. – Що відбувається? – здивувався він, помітивши, що в будинку майже не було речей. Раптом, на столі він помітив якусь записку. Олег взяв її, прочитав і аж присів від прочитаного
Життєві Історії

Олег приїхав в село, відвідати свою тітки. Чоловік припаркував машину біля будинку тітки Ганни, зайшов на подвірʼя. – Дивно, – подумав він. – Зазвичай тітка, на подвірʼї порається. Олег постукав у двері будинку, але ніхто не відкривав. – Напевно у магазин пішла? – міркував він. Чоловік вирішив зачекати тітку в будинку, він взяв ключ який лежав під горщиком квітів, відкрив двері, зайшов в хату. – Що відбувається? – здивувався він, помітивши, що в будинку майже не було речей. Раптом, на столі він помітив якусь записку. Олег взяв її, прочитав і аж присів від прочитаного

– З якого часу ти кредитами захопився? – запитала Олена у чоловіка. – Ні з якого, – відповів Олег. – Не обманюй! – підвищила голос Олена. – Олено, та […]

– Ви б у гості до мене в село із зятем приїхали! – запросила мати Лесю. – Обовʼязково, приїдемо, – відповіла та. – Віка наша здасть іспити та й приїдемо всі разом. Микола теж збирається. Він же ж раніше в село до своїх батьків їздив. А як їх не стало, то ні ногою! – Як це?! – здивувалася мати. – В нього ж там брати, сестри… – Не любить він про це говорити, мамо, – сказала Леся. – На могилки батьків ми їздимо, але тільки на один день. До рідні не заходимо. Микола батькам дуже допомагав, а як їх не стало, то оторопів від того, що почалося потім
Життєві Історії

– Ви б у гості до мене в село із зятем приїхали! – запросила мати Лесю. – Обовʼязково, приїдемо, – відповіла та. – Віка наша здасть іспити та й приїдемо всі разом. Микола теж збирається. Він же ж раніше в село до своїх батьків їздив. А як їх не стало, то ні ногою! – Як це?! – здивувалася мати. – В нього ж там брати, сестри… – Не любить він про це говорити, мамо, – сказала Леся. – На могилки батьків ми їздимо, але тільки на один день. До рідні не заходимо. Микола батькам дуже допомагав, а як їх не стало, то оторопів від того, що почалося потім

– Що ж ти на собі все тягнеш, Лесю? Хіба такий мужик має бути? Ти глянь який здоровий, а ти його бережеш. Себе берегти треба! А він у тебе […]

Микола Васильович прийшов на роботу й одразу покликав до себе свою бухгалтерку Настю. Молода дівчина прийшла дуже швидко. В руках вона тримала папку з документами. – Ви мене викликали, Миколо Васильовичу? – запитала вона. – Звіт у мене ще не зовсім готовий. Я тут деякі помилки знайшла. Ввечері все виправлю й дороблю… – Добре, Настю, – сказав начальник. – Мені подобається, як ти працюєш, але зараз мова не про те. Сідай, розмова між нами буде особиста. Якщо відмовишся – нічого страшного… Микола Васильович розказав, що він хотів. – Ну що, спробуємо, га, Настю? – нарешті запитав він. Настя аж очі округлила від почутого
Життєві Історії

Микола Васильович прийшов на роботу й одразу покликав до себе свою бухгалтерку Настю. Молода дівчина прийшла дуже швидко. В руках вона тримала папку з документами. – Ви мене викликали, Миколо Васильовичу? – запитала вона. – Звіт у мене ще не зовсім готовий. Я тут деякі помилки знайшла. Ввечері все виправлю й дороблю… – Добре, Настю, – сказав начальник. – Мені подобається, як ти працюєш, але зараз мова не про те. Сідай, розмова між нами буде особиста. Якщо відмовишся – нічого страшного… Микола Васильович розказав, що він хотів. – Ну що, спробуємо, га, Настю? – нарешті запитав він. Настя аж очі округлила від почутого

– Ти що задумав, Микольцю? – гукнула чоловіка Лариса. – Іди краще обідати, мий руки! Вона ще хотіла його запитати, чому Микола сьогодні з таким заклопотаним виглядом стоїть біля […]

Юрій посварився з дружиною Мариною і поїхав на дачу в село. Він увімкнув опалення, розігрів у духовці піцу, повечеряв і пішов спати… Настав ранок. Юрій прокинувся і відчув, що занедужав. На телефон прийшло повідомлення. Писала їхня з дружиною спільна подруга Софія: «Марина кудись їде. Бачила її щойно, як сідала в машину з якимось чоловіком і з валізою. Вибач, але не могла тобі не сказати». Юрій вимкнув мобільний і знову заснув… Прокинувся він від наполегливого стукоту в двері. Юрій пішов у коридор. Він відкрив двері й застиг від здивування. – Ви як тут опинилися? – тільки й промовив він
Життєві Історії

Юрій посварився з дружиною Мариною і поїхав на дачу в село. Він увімкнув опалення, розігрів у духовці піцу, повечеряв і пішов спати… Настав ранок. Юрій прокинувся і відчув, що занедужав. На телефон прийшло повідомлення. Писала їхня з дружиною спільна подруга Софія: «Марина кудись їде. Бачила її щойно, як сідала в машину з якимось чоловіком і з валізою. Вибач, але не могла тобі не сказати». Юрій вимкнув мобільний і знову заснув… Прокинувся він від наполегливого стукоту в двері. Юрій пішов у коридор. Він відкрив двері й застиг від здивування. – Ви як тут опинилися? – тільки й промовив він

Осіння напівтемрява згустилася, і кімнату наповнило якесь примарне світло, від якого ставало мерзлякувато й незатишно. Юрій сидів у старому кріслі, навіть не знявши пальто, і намагався відігнати від себе […]

Юля з Марійкою пішли в кіно. – Ну що, як тобі фільм? – запитала подругу Марійка. – Мені здається, щось перемудрили з сюжетом. – Мені теж не дуже сподобалося, – відповіла Юля. – Юлю, ти щось сама не своя, – сказала подруга. – Все гаразд у тебе? – Так, просто почуваюся не дуже, – сказала Юля. – Слухай, Марійко, я, мабуть, не піду сьогодні вже нікуди… Подружки попрощалися. Юля пішла спочатку в парк, а потім додому. Дівчина зайшла в квартиру. У вітальні її бабуся Валя дивилася телевізор. Юля сіла поруч зі старенькою. – Бабусю, я з тобою новини подивлюся, гаразд? – сказала вона. Баба Валя аж застигла від здивування
Життєві Історії

Юля з Марійкою пішли в кіно. – Ну що, як тобі фільм? – запитала подругу Марійка. – Мені здається, щось перемудрили з сюжетом. – Мені теж не дуже сподобалося, – відповіла Юля. – Юлю, ти щось сама не своя, – сказала подруга. – Все гаразд у тебе? – Так, просто почуваюся не дуже, – сказала Юля. – Слухай, Марійко, я, мабуть, не піду сьогодні вже нікуди… Подружки попрощалися. Юля пішла спочатку в парк, а потім додому. Дівчина зайшла в квартиру. У вітальні її бабуся Валя дивилася телевізор. Юля сіла поруч зі старенькою. – Бабусю, я з тобою новини подивлюся, гаразд? – сказала вона. Баба Валя аж застигла від здивування

Юля лежала на ліжку, заплющивши очі, але заснути ніяк не виходило – за тонкою, майже картонною стіною знову бурмотіла бабуся. Вона, як завжди, лягла спати після вечірнього випуску новин, […]

Олег з Наталею одружилися рано. Вони прожили разом десять років, народили двох діток. Одного вечора у їхній квартирі пролунав дзвінок телефона. Наталя взяла слухавку. – Стеж за братиком! – сказав Олег доньці Аліні. Йому раптом стало не по собі. Він ніколи не прислухався, з ким і про що говорить по телефону дружина. Стосунки в сім’ї будувалися на довірі. Але Наталка там щось охала, ахала і… Плакала! – Хто там дзвонить, кохана? – запитав Олег і не впізнав свого голосу. – Олежику, уявляєш, Валі не стало! – раптом сказала Наталя. Олег не повірив своїм вухам
Життєві Історії

Олег з Наталею одружилися рано. Вони прожили разом десять років, народили двох діток. Одного вечора у їхній квартирі пролунав дзвінок телефона. Наталя взяла слухавку. – Стеж за братиком! – сказав Олег доньці Аліні. Йому раптом стало не по собі. Він ніколи не прислухався, з ким і про що говорить по телефону дружина. Стосунки в сім’ї будувалися на довірі. Але Наталка там щось охала, ахала і… Плакала! – Хто там дзвонить, кохана? – запитав Олег і не впізнав свого голосу. – Олежику, уявляєш, Валі не стало! – раптом сказала Наталя. Олег не повірив своїм вухам

Олег прийшов в інститут, і ще на вступних іспитів помітив її, Валю. Вона була дуже розумною, а розум у жінок приваблює чоловіків мабуть не найбільше. Але Олег був не […]

Богдан дивився свій улюблений серіал, коли до нього в кімнату зайшов батько. – Сину, нам треба поговорити, – одразу сказав Андрій Сергійович. – Ну давай поговоримо, – відповів син. – До мене підходила твоя дружина, і жалілася, що ти почав дивно поводитися останнім часом, – сказав Андрій Сергійович і уважно подивився на сина. – У тебе якісь проблеми? – Нормально я поводжуся і проблем жодних не маю, – відмахнувся Богдан. – Не маєш? Тоді як ти поясниш ось це!? – батько взяв зі столу планшет, відкрив якесь фото і повернув екран до сина. Богдан глянув на фото і заціпенів від побаченого
Життєві Історії

Богдан дивився свій улюблений серіал, коли до нього в кімнату зайшов батько. – Сину, нам треба поговорити, – одразу сказав Андрій Сергійович. – Ну давай поговоримо, – відповів син. – До мене підходила твоя дружина, і жалілася, що ти почав дивно поводитися останнім часом, – сказав Андрій Сергійович і уважно подивився на сина. – У тебе якісь проблеми? – Нормально я поводжуся і проблем жодних не маю, – відмахнувся Богдан. – Не маєш? Тоді як ти поясниш ось це!? – батько взяв зі столу планшет, відкрив якесь фото і повернув екран до сина. Богдан глянув на фото і заціпенів від побаченого

Андрій та Оксана одружилися з великого кохання, жили дружно, разом будували бізнес, тільки дітей у них довго не було. Син Богдан народився, коли подружжю було по 38 років. Мати […]

Борис переїхав жити в село. Його песик Дейк спав на веранді. В хату Борис його не пускав. Раптом серед ночі собачка почав щось хвилюватися. Чоловік вирішив випустити його. Дейк побіг у бік лісу. – Куди тебе понесло? – подумав Борис. Песик повернувся і ніби почав кликати господаря. – Гаразд, ліхтарик тільки візьму… – пробурмотів Борис. У яру біля лісу хтось борсався. Усе затихло, коли Борис посвітив туди. Нічого не було видно. Дивно. Борис хотів уже йти назад, але Дейк стрибнув униз. – Іди, іди, чого тобі треба?! – почувся голос. – Хто це? – Борис не розумів, що там робиться
Життєві Історії

Борис переїхав жити в село. Його песик Дейк спав на веранді. В хату Борис його не пускав. Раптом серед ночі собачка почав щось хвилюватися. Чоловік вирішив випустити його. Дейк побіг у бік лісу. – Куди тебе понесло? – подумав Борис. Песик повернувся і ніби почав кликати господаря. – Гаразд, ліхтарик тільки візьму… – пробурмотів Борис. У яру біля лісу хтось борсався. Усе затихло, коли Борис посвітив туди. Нічого не було видно. Дивно. Борис хотів уже йти назад, але Дейк стрибнув униз. – Іди, іди, чого тобі треба?! – почувся голос. – Хто це? – Борис не розумів, що там робиться

Борис з’явився на селі несподівано, напередодні Великодня. Нових мешканців місцеві остерігалися. Мало, що за пройдисвіт може бути. Борис оселився в домі свого діда на самій околиці біля лісу, але […]

Пагінація записів

Previous page Page 1 … Page 30 Page 31 Page 32 … Page 57 Next page

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки