Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Ліда поверталася додому з роботи з двома важкими пакетами у руках. – Скоріше б дійти до квартири, – все думала жінка. Вона вже майже підійшла до свого підʼїзду, як раптом побачила сина. Михайло, досить давно, жив окремо від матері. Син навіть не дзвонив їй, а тут прийшов. – Щось сталося? – захвилювалася Ліда. – Вибач, мамо! Вибач мене! – майже плачучи промовив Михайло. – За що вибачити? – здивувалася Ліда. – Мамо, я так перед тобою завинив! Ти мала рацію у всьому, – повторював Михайло. – Та що ж сталося? – Ліда здивовано дивилася на сина, не розуміючи, що відбувається
Життєві Історії

Ліда поверталася додому з роботи з двома важкими пакетами у руках. – Скоріше б дійти до квартири, – все думала жінка. Вона вже майже підійшла до свого підʼїзду, як раптом побачила сина. Михайло, досить давно, жив окремо від матері. Син навіть не дзвонив їй, а тут прийшов. – Щось сталося? – захвилювалася Ліда. – Вибач, мамо! Вибач мене! – майже плачучи промовив Михайло. – За що вибачити? – здивувалася Ліда. – Мамо, я так перед тобою завинив! Ти мала рацію у всьому, – повторював Михайло. – Та що ж сталося? – Ліда здивовано дивилася на сина, не розуміючи, що відбувається

Ліда з колегою по роботі вийшли із торговельного центру. Ірина пропонувала підвезти, але Ліда вирішила пройтися пішки, не так вже й далеко до дому. Вони завжди спілкувалися добре, а […]

Андрій повернувся додому з роботи. На кухні він застав свою дружину, Марина сиділа у кріслі і сумно дивилася у вікно. – Марино, що сталося? – запитав у неї чоловік. – Я сьогодні у місті, побачила твою сестру, – раптом сказала жінка. – І? – усміхнувся Андрій. – Проблема в тому, що Ілона повелася з тобою дуже підло! Вона тебе обманює, – Марина уважно подивилася на чоловіка. – В сенсі? – не зрозумів Андрій. – Сам подивись, – сказала Марина, взяла телефон, відкрила на ньому фото і передала чоловіку. Андрій взяв телефон у дружини, глянув на фото і аж рота відкрив від побаченого
Життєві Історії

Андрій повернувся додому з роботи. На кухні він застав свою дружину, Марина сиділа у кріслі і сумно дивилася у вікно. – Марино, що сталося? – запитав у неї чоловік. – Я сьогодні у місті, побачила твою сестру, – раптом сказала жінка. – І? – усміхнувся Андрій. – Проблема в тому, що Ілона повелася з тобою дуже підло! Вона тебе обманює, – Марина уважно подивилася на чоловіка. – В сенсі? – не зрозумів Андрій. – Сам подивись, – сказала Марина, взяла телефон, відкрила на ньому фото і передала чоловіку. Андрій взяв телефон у дружини, глянув на фото і аж рота відкрив від побаченого

– І де мені тепер брати гроші? Це ж з вашої ласки бізнес закрився! – вигукнула Ілона у телефонну трубку. – Ну, звичайно, – озвалася Марина, трохи відсунувши слухавку […]

Рита сиділа в кріслі-гойдалці і повільно розгойдувалася. У квартирі була тиша. Чоловік ще був на роботі, дочка Марійка гуляла з подружками, а син Олежик катався з гірки на подвірʼї. Рита сперлася на спинку крісла, заплющила очі. Ще трохи, і вона засне… Але в цей момент пролунав несподіваний телефонний дзвінок. Він був такий різкий, що аж серце стрепенулося і на душі вмить стало тривожно… Рита взяла телефон – дзвонила її старша сестра Ліля. – Риточко, у нас ох, що коїться! – раптом сказала вона в слухавку. – Що таке, що сталося?! – Рита аж стрепенулася від несподіванки
Життєві Історії

Рита сиділа в кріслі-гойдалці і повільно розгойдувалася. У квартирі була тиша. Чоловік ще був на роботі, дочка Марійка гуляла з подружками, а син Олежик катався з гірки на подвірʼї. Рита сперлася на спинку крісла, заплющила очі. Ще трохи, і вона засне… Але в цей момент пролунав несподіваний телефонний дзвінок. Він був такий різкий, що аж серце стрепенулося і на душі вмить стало тривожно… Рита взяла телефон – дзвонила її старша сестра Ліля. – Риточко, у нас ох, що коїться! – раптом сказала вона в слухавку. – Що таке, що сталося?! – Рита аж стрепенулася від несподіванки

Рита сиділа в кріслі-гойдалці і повільно розгойдувалася. У квартирі була тиша: чоловік ще був на роботі, тринадцятирічна Марійка гуляє з подружками, десятирічний Олежик катається з гірки у дворі. Риті […]

У Артема не стало мами. Не стало ще при його народженні. Виховала його тітка Рита – рідна сестра матері. – Артеме, давай пообідаємо, а потім поговоримо, – якось сказала Рита. – Мий руки й сідай за стіл. Я зварила твій улюблений курячий бульйон і насмажила пиріжків з картопелькою. Вони пообідали. Тітка Рита посадила Артема поруч. – Артеме, одразу прошу, пробач мені якщо зможеш, – сказала вона. – Ти не все знаєш! Мені останнім часом почала снитися… Твоя справжня тітка Рита. – Стривай, мамо, ти щось плутаєш! – ахнув чоловік. – Що значить справжня тітка Рита? Це ж ти! Артем не розумів, що вона таке каже
Життєві Історії

У Артема не стало мами. Не стало ще при його народженні. Виховала його тітка Рита – рідна сестра матері. – Артеме, давай пообідаємо, а потім поговоримо, – якось сказала Рита. – Мий руки й сідай за стіл. Я зварила твій улюблений курячий бульйон і насмажила пиріжків з картопелькою. Вони пообідали. Тітка Рита посадила Артема поруч. – Артеме, одразу прошу, пробач мені якщо зможеш, – сказала вона. – Ти не все знаєш! Мені останнім часом почала снитися… Твоя справжня тітка Рита. – Стривай, мамо, ти щось плутаєш! – ахнув чоловік. – Що значить справжня тітка Рита? Це ж ти! Артем не розумів, що вона таке каже

– Я стара пройдисвітка, відвези мене в будинок для людей похилого віку, Артеме! – тітка Рита сиділа в кріслі, загорнута пледом у поганому настрої. Артему здалося, що його мама […]

Леся поїхала до себе в село. Її зустріла подруга й сусідка Олена. – Ну що ви там вирішили з родиною? – запитала вона. – Та що, – сумно сказала Леся. – Діти вже покупця на мою хату знайшли. Буду збирати речі. Їду я, Оленко, в місто жити. – Гаразд, – сказала сусідка. – Це ваша сімейна справа… Наступного дня з міста приїхало таксі. Олена обійняла Лесю й прошепотіла: – А що, коли я тебе нікуди не відпущу? – Як це?! – здивувалася Леся. Олена раптом побігла до машини й дала водію гроші. Той розвернувся і поїхав! Леся застигла. – Ти що робиш, Оленко?! – ахнула вона. Жінка не розуміла, що відбувається
Життєві Історії

Леся поїхала до себе в село. Її зустріла подруга й сусідка Олена. – Ну що ви там вирішили з родиною? – запитала вона. – Та що, – сумно сказала Леся. – Діти вже покупця на мою хату знайшли. Буду збирати речі. Їду я, Оленко, в місто жити. – Гаразд, – сказала сусідка. – Це ваша сімейна справа… Наступного дня з міста приїхало таксі. Олена обійняла Лесю й прошепотіла: – А що, коли я тебе нікуди не відпущу? – Як це?! – здивувалася Леся. Олена раптом побігла до машини й дала водію гроші. Той розвернувся і поїхав! Леся застигла. – Ти що робиш, Оленко?! – ахнула вона. Жінка не розуміла, що відбувається

Як ці різні жінки стали подругами, всім було незрозуміло. Коли Олександра Іванівна вийшла на пенсію в місті і переїхала жити в село, купивши невеликий міцний будинок, її нова сусідка […]

Михайло повернувся з заробітків. Чоловік побув трохи біля дружини, а наступного дня подався до сусіда в гості. Посиділи трохи, зустріч відсвяткували. – Михайле, ти довго ще будеш по заробітках їздити? – раптом видав сусід. – Підзароблю ще трохи і можливо, заспокоюся, вдома буду, – відповів Михайло. – Ну, не знаю, скільки твоя Віра ще витримає, – якось підозріло додав сусід. – В сенсі? – не зрозумів Михайло. – Михайле, можливо це не моя справа, але я маю тобі розвовісти. Це стосується твоєї дружини…, – несподівано сказав сусід, зібрався з думками і все виклав Михайлу. Михайло вислухав його і заціпенів від почутого
Життєві Історії

Михайло повернувся з заробітків. Чоловік побув трохи біля дружини, а наступного дня подався до сусіда в гості. Посиділи трохи, зустріч відсвяткували. – Михайле, ти довго ще будеш по заробітках їздити? – раптом видав сусід. – Підзароблю ще трохи і можливо, заспокоюся, вдома буду, – відповів Михайло. – Ну, не знаю, скільки твоя Віра ще витримає, – якось підозріло додав сусід. – В сенсі? – не зрозумів Михайло. – Михайле, можливо це не моя справа, але я маю тобі розвовісти. Це стосується твоєї дружини…, – несподівано сказав сусід, зібрався з думками і все виклав Михайлу. Михайло вислухав його і заціпенів від почутого

– Михайле, а Таня хвалиться, чоловік приїхав з заробітків, грошей багато привіз. Каже, вчора їздили до міста до торгового центру, мало не все там скупили. Михайле, ми з тобою […]

Олена Петрівна вирішила зробити у хаті ремонт. Вона провела газ, зробила опалення, влаштувала генеральне прибирання… – Давай, кажи, що тобі привезти з матеріалів і з продуктів! – подзвонив їй внук Віктор, який допомагав Олені Петрівні з ремонтом. – Я на вихідні приїду. Вони якраз поклеїли нові шпалери, коли в Олени Петрівни настали іменини. Жінка зібрала всіх сусідів до себе на свято. Прийшли і місцеві мешканці, і давні знайомі, які приїжджали в село, як дачники. Серед них була одна сім’я – баба Валя, ровесниця Олени Петрівни з онучкою Оксаною. Віктор побачив дівчину і просто не повірив своїм очам
Життєві Історії

Олена Петрівна вирішила зробити у хаті ремонт. Вона провела газ, зробила опалення, влаштувала генеральне прибирання… – Давай, кажи, що тобі привезти з матеріалів і з продуктів! – подзвонив їй внук Віктор, який допомагав Олені Петрівні з ремонтом. – Я на вихідні приїду. Вони якраз поклеїли нові шпалери, коли в Олени Петрівни настали іменини. Жінка зібрала всіх сусідів до себе на свято. Прийшли і місцеві мешканці, і давні знайомі, які приїжджали в село, як дачники. Серед них була одна сім’я – баба Валя, ровесниця Олени Петрівни з онучкою Оксаною. Віктор побачив дівчину і просто не повірив своїм очам

Олена Петрівна вирішила нарешті кинути роботу й піти на заслужений відпочинок. – Правильно, мамо, – говорила їй дочка Світлана. – Ти все говорила, що ось аби доопрацювати до пенсії, […]

Віра Миколаївна була на роботі. – Уявляєш, Людо, – сказала вона колезі. – Мені сьогодні такий дивний сон наснився. – Наче приходжу додому, а там світло увімкнене… – Ну, і що тут дивного? – знизала плечима Люда. – Може, забула вимкнути вранці. – Я ніколи не забуваю, – сказала Віра Миколаївна. Вона встала й пішла до дверей. На порозі жінка обернулася: – Знаєш, Людо, я сьогодні раніше додому піду. Щось неспокійно мені на душі… Віра Миколаївна прийшла додому. Вона відкрила двері в квартиру і раптом побачила… Двох людей! – Хто вам дав право бути в моїй квартирі?! І де ви взяли ключі? – тільки й сказала вона
Життєві Історії

Віра Миколаївна була на роботі. – Уявляєш, Людо, – сказала вона колезі. – Мені сьогодні такий дивний сон наснився. – Наче приходжу додому, а там світло увімкнене… – Ну, і що тут дивного? – знизала плечима Люда. – Може, забула вимкнути вранці. – Я ніколи не забуваю, – сказала Віра Миколаївна. Вона встала й пішла до дверей. На порозі жінка обернулася: – Знаєш, Людо, я сьогодні раніше додому піду. Щось неспокійно мені на душі… Віра Миколаївна прийшла додому. Вона відкрила двері в квартиру і раптом побачила… Двох людей! – Хто вам дав право бути в моїй квартирі?! І де ви взяли ключі? – тільки й сказала вона

– Уявляєш, Людо, сон сьогодні такий дивний наснився, – Віра Миколаївна розмішувала цукор в чашці чаю в учительській. – Наче приходжу додому, а там світло горить. – Ну, і […]

Настя приїхала на день народження бабусі. За столом зібралася вся рідня. Всі, як завжди в них бувало, єхидно обговорювали один одного… Настя пішла прогулятися на вулицю, а потім у неї виникла зухвала ідея. Вона зайшла на кухню, підійшла до холодильника і дістала величезний медовик – бабусин фірмовий торт. Він щороку був центральною окрасою столу. Взявши тацю з тортом, Настя вийшла до гостей. Вона пройшла повз усіх, прямуючи до бабусі, яка сиділа на чолі столу. Глянувши на брата Вадима, вона підморгнула йому і прошепотіла: – Це для тебе. Вадим здивовано дивився на сестру. А далі сталося несподіване
Життєві Історії

Настя приїхала на день народження бабусі. За столом зібралася вся рідня. Всі, як завжди в них бувало, єхидно обговорювали один одного… Настя пішла прогулятися на вулицю, а потім у неї виникла зухвала ідея. Вона зайшла на кухню, підійшла до холодильника і дістала величезний медовик – бабусин фірмовий торт. Він щороку був центральною окрасою столу. Взявши тацю з тортом, Настя вийшла до гостей. Вона пройшла повз усіх, прямуючи до бабусі, яка сиділа на чолі столу. Глянувши на брата Вадима, вона підморгнула йому і прошепотіла: – Це для тебе. Вадим здивовано дивився на сестру. А далі сталося несподіване

Настя вийшла з поїзда. Вона машинально поправила волосся, затягла тугіше ремінець сумки на плечі і попрямувала до виходу з вокзалу, озираючись на всі боки. Раптом серед натовпу вона помітила […]

Анжела повернулася додому пізно. Вона зайшла в квартиру і здивувалася. Там було на диво порожньо й тихо. А вдома ж мав бути її чоловік Михайло і її мати – Варвара Петрівна. – Мамо?! Мишко?! – гукнула Анжела. Але у відповідь була тиша. – Де ж це вони? – подумала жінка. – Чоловік, мабуть, досі у гаражі, у нього там майстерня. А куди ж пішла мати? Невже образилася й поїхала? Та ні, не повинна… Вирішивши спочатку переконатися, де чоловік, Анжела поспішила на вулицю. З прочинених дверей гаража виднілося світло і долинали голоси. Анжела застигла на порозі гаража, не вірячи своїм очам
Життєві Історії

Анжела повернулася додому пізно. Вона зайшла в квартиру і здивувалася. Там було на диво порожньо й тихо. А вдома ж мав бути її чоловік Михайло і її мати – Варвара Петрівна. – Мамо?! Мишко?! – гукнула Анжела. Але у відповідь була тиша. – Де ж це вони? – подумала жінка. – Чоловік, мабуть, досі у гаражі, у нього там майстерня. А куди ж пішла мати? Невже образилася й поїхала? Та ні, не повинна… Вирішивши спочатку переконатися, де чоловік, Анжела поспішила на вулицю. З прочинених дверей гаража виднілося світло і долинали голоси. Анжела застигла на порозі гаража, не вірячи своїм очам

– Мишко, ну що ти як маленький! Подумаєш – два тижні! – Анжела з докором дивилася на чоловіка, котрий міряв кроками кухню. – Вона ж моя мама! – Ось […]

Пагінація записів

Previous page Page 1 … Page 29 Page 30 Page 31 … Page 57 Next page

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки