Баба Маня сиділа за столом і в’язала. У паспорті імʼя бабусі було – Марина, але в селі всі її називали чомусь тільки Маня. Раптом у хату хтось зайшов. Баба […]
Максим снідав за кухонним столом, коли на кухню зайшла дружина. В рухах Дарина тримала якусь папку. – Максиме, мені потрібен твій підпис, – сказала жінка, і поклала на стіл папку. – Що ти мені під ніс всяку нісенітницю суєш? – обурився Максим. – Дай поїсти спокійно! – Максиме, у мене часу немає! Підписуй, і я поїхала! – невдоволено відповіла Дарина. – А що це за терміновість така? І що саме, я взагалі, маю підписати? – запитав він. Чоловік відкрив папку, всередині лежали якісь документи. Максим швидко пробігся очима по змісту документів і…остовпів від побаченого
– Що ти мені під ніс всяку нісенітницю суєш? – обурився Максим. – Дай поїсти спокійно! – Давай, підписуй, і я поїхала! – невдоволено відповіла Дарина. – Премію мені […]
Влад з братиком Данилом ішли по вулиці. – Хочу на гірку! – почав Данило. – Ти обіцяв дати мені покататися один раз! Владу зовсім не хотілося йти ще кудись. Він підтягнув лямку рюкзака, куди поклав куплені продукти. – Даниле, потім сходиш з мамою й покатаєшся, – сказав він. – На гірці зараз людей забагато! Навіщо тобі чекати? – Ти обіцяв! – не вгавав малий. – Якщо встигнеш, поки я йду, – пробурчав Влад. Вони саме йшли повз гірку, і Данило стрімко побіг туди. Влад все ж таки сповільнив крок, поглядаючи на всі боки, потім і зовсім зупинився. Минуло кілька хвилин, але Данила не було! Влад не розумів, що відбувається
– Віддай мені! – Ні, це моє! Не чіпай! – Я кому сказав?! Влад сердито дивився на молодшого брата, а той уже почав кликати маму. Звичайно, вона відразу зʼявилася […]
Катя повернулася додому зі школи. Мати з батьком сиділи на кухні. – Привіт, мамо! Привіт, тату, – весело сказала дівчинка, зайшовши в коридор. – Привіт! Переодягайся, і приходь обідати, – сказала мама до доньки. Катя про себе зазначила, що між батьками була якась напруга, але виду не подала. Дівчинка швидко преодягнулася. Вийшла в коридор, і хотіла було зайти на кухню, як раптом почула, що мама про щось розмовляє з батьком. – Підслуховувати не гарно, – подумала вона, але цікавість взяла гору. Катя тихенько підійшла до дверей кухні, прислухалася до розмови батьків і… застигла від почутого
Тата свого Катя не знала. Знала, що він пішов, коли їй було три роки, і їй навіть здавалося, що в голові є якісь уривки спогадів. Але вони були такими […]
Сергій нервово поправляв краватку, поглядаючи на годинник. Діти сиділи біля вікна, чекаючи гостей… Дружина Сергія, Ганна в новій сукні метушилася на кухні. Дзвінок у двері пролунав рівно о сьомій. – Тітко Віро! – пролунав радісний галас дітей. Сергій визирнув у коридор і оторопів від побаченого. На порозі стояла його колишня дружина в тій самій синій сукні, яку він колись подарував їй на день народження… У її руках була знайома коробка для торта. – Зі святом, – тихо сказала Віра. – Я принесла пиріг. З яблуками й корицею… Ганна застигла у дверях кухні, переводячи погляд із чоловіка на несподівану гостю
– Слухай, мамо, мені тут Ганна каже… Ти що, серйозно Віру на Новий рік покликала? – Сергій стояв біля дверей маленької кухні, спостерігаючи, як мати методично перебирає крупу. – […]
– Пробач мені, – казала Віка своєму чоловіку Івану. – Ти чудова людина. Я вдячна за все, що ти зробив для мене… – Я все зрозумів, – сказав Іван. – Я піду переночую в сестри. Прощавай… Іван пішов. Віка ніколи не відчувала себе так важко як зараз… Через два місяці Іван та Віка розлучилися. Одного дня пролунав несподіваний телефонний дзвінок. – Віко, привіт, – у слухавці почувся голос сестри Івана. – Оля? Привіт… – здивувалася Віка. – Щось трапилося? – Івана більше немає, – зі сльозами сказала Ольга. Віка побіліла від почутого
Вікторія була дуже винна перед колись коханою людиною. Вина щемила серце, лежала на ньому важким тягарем… Віка не знала, чи зможе пробачити себе колись… …Життя тринадцятирічної Віки та її […]
До Михайла в гості приїхав його друг дитинства Олег. Чоловіки сиділи на кухні, і святкували зустріч. Відкрилися вхідні двері. – Це моя наречена прийшла! Зараз я вас познайомлю, – сказав Михайло. За секунду на кухні зявилася Настя. – Настя, знайомся, це мій друг дитинства Олег! – радісно вигукнув Михайло. – Приємно познайомитися, – відповіла Настя і чомусь, одразу, вийшла з кухні. – Михайле, ти маєш дещо дізнатися! – несподівано сказав Олег, як тільки за дівчиною закрилися двері. Він дістав свій телефон, відкрив на ньому якесь відео, і повернув екран до товариша. Михайло переглянув відео і… остовпів від побаченого
– Привіт, я не пізно? – варто було підняти слухавку, як пролунав з дитинства знайомий голос. Гаразд, не з дитинства – після того, як вони підросли, голоси змінилися, тож […]
Олексій пішов на службу. Його бабуся Тоня, яка жила в селі, перехрестила його перед відходом. – Бережи себе, і повертайся, – сказала вона. Олексій часто писав бабі Тоні. Вона була в нього найулюбленішою бабусею… Коли Олексій повернувся, він уже знав, що баби Тоні не стало… В село він приїхав майже одразу. Разом з батьком вони сходили на цвинтар. Олексій дуже переживав, не приховуючи сліз. І тільки його кохана Ганнуся, змогла трохи втішити і відволікти хлопця. – Бабусю я бачила незадовго до того, як її не стало, – прошепотіла Ганна. – Про що ви говорили? – запитав Олексій. Ганна раптом почервоніла. Хлопець застиг від здивування
Олексій був улюбленим внуком у баби Тоні – його сільської бабусі по батькові. Хлопчик погано запам’ятав діда, старий пішов рано, коли Олексію було близько чотирьох років. Але все одно […]
У Валі раптово не стало чоловіка. Наближалися сороковини. Жінка вирішила покликати на поминальний обід тільки найближчих родичів. Але їй дуже не вистачало грошей. І зарплата тільки через тиждень. – Візьму трохи з нашої з чоловіком заначки, а потім із зарплати докладу, – вирішила Валя. Вона полізла у шафу по баночку з написом – «Цукор». Саме там чоловік ховав сімейні заощадження. – Навіщо тепер їх так зберігати? – спитала сама себе Валя і одразу почервоніла від сорому. – Ні-ні, він би не пробачив мені таких бездумних витрат! Валя відкрила схованку. Пройшла секунда і… Земля пішла з-під її ніг
– Ти мені більше не сестра! – крізь сльози сказала Валентина. – Ідіть геть! – Знаєш, Валю, ти ще прийдеш до мене, – Зіна почервоніла від необґрунтованого докору. – […]
Марія Степанівна сиділа на лавці на зупинці. Біля неї присів якийсь дід. – Ти що, загубився, любий? – запитала його Марія Степанівна. Старий кивнув. – Є таке… – сказав він. – Ось намагався спитати дорогу. – А куди тобі треба? – запитала жінка. – Шукаю провулок Зелений, – відповів дід. – Поталанило тобі! – сказала Марія Степанівна. – Я там живу. Зараз проведу тебе. – Дякую! – усміхнувся у сиві вуса старий… За розмовами, вони підійшли до будинку жінки. – Ну, ось ми й прийшли, – Марія Степанівна кивнула на підʼїзд. – А тобі в який будинок, любий? – Та мені теж сюди, начебто. Квартира сорок три. – Як сорок три?! – Марія Степанівна ахнула від почутого
– Шановний? Жіночко? Молодий чоловіче? Дівчино? – сивенький дідок у синьому пуховику і в’язаній шапочці марно намагався привернути до себе увагу. Люди проходили повз нього, піднявши коміри і натягнувши […]