Життєві Історії

Олексій пішов на службу. Його бабуся Тоня, яка жила в селі, перехрестила його перед відходом. – Бережи себе, і повертайся, – сказала вона. Олексій часто писав бабі Тоні. Вона була в нього найулюбленішою бабусею… Коли Олексій повернувся, він уже знав, що баби Тоні не стало… В село він приїхав майже одразу. Разом з батьком вони сходили на цвинтар. Олексій дуже переживав, не приховуючи сліз. І тільки його кохана Ганнуся, змогла трохи втішити і відволікти хлопця. – Бабусю я бачила незадовго до того, як її не стало, – прошепотіла Ганна. – Про що ви говорили? – запитав Олексій. Ганна раптом почервоніла. Хлопець застиг від здивування

Олексій був улюбленим внуком у баби Тоні – його сільської бабусі по батькові. Хлопчик погано запам’ятав діда, старий пішов рано, коли Олексію було близько чотирьох років. Але все одно […]

Життєві Історії

Марія Степанівна сиділа на лавці на зупинці. Біля неї присів якийсь дід. – Ти що, загубився, любий? – запитала його Марія Степанівна. Старий кивнув. – Є таке… – сказав він. – Ось намагався спитати дорогу. – А куди тобі треба? – запитала жінка. – Шукаю провулок Зелений, – відповів дід. – Поталанило тобі! – сказала Марія Степанівна. – Я там живу. Зараз проведу тебе. – Дякую! – усміхнувся у сиві вуса старий… За розмовами, вони підійшли до будинку жінки. – Ну, ось ми й прийшли, – Марія Степанівна кивнула на підʼїзд. – А тобі в який будинок, любий? – Та мені теж сюди, начебто. Квартира сорок три. – Як сорок три?! – Марія Степанівна ахнула від почутого

– Шановний? Жіночко? Молодий чоловіче? Дівчино? – сивенький дідок у синьому пуховику і в’язаній шапочці марно намагався привернути до себе увагу. Люди проходили повз нього, піднявши коміри і натягнувши […]