Тата свого Катя не знала. Знала, що він пішов, коли їй було три роки, і їй навіть здавалося, що в голові є якісь уривки спогадів. Але вони були такими […]
Сергій нервово поправляв краватку, поглядаючи на годинник. Діти сиділи біля вікна, чекаючи гостей… Дружина Сергія, Ганна в новій сукні метушилася на кухні. Дзвінок у двері пролунав рівно о сьомій. – Тітко Віро! – пролунав радісний галас дітей. Сергій визирнув у коридор і оторопів від побаченого. На порозі стояла його колишня дружина в тій самій синій сукні, яку він колись подарував їй на день народження… У її руках була знайома коробка для торта. – Зі святом, – тихо сказала Віра. – Я принесла пиріг. З яблуками й корицею… Ганна застигла у дверях кухні, переводячи погляд із чоловіка на несподівану гостю
– Слухай, мамо, мені тут Ганна каже… Ти що, серйозно Віру на Новий рік покликала? – Сергій стояв біля дверей маленької кухні, спостерігаючи, як мати методично перебирає крупу. – […]
– Пробач мені, – казала Віка своєму чоловіку Івану. – Ти чудова людина. Я вдячна за все, що ти зробив для мене… – Я все зрозумів, – сказав Іван. – Я піду переночую в сестри. Прощавай… Іван пішов. Віка ніколи не відчувала себе так важко як зараз… Через два місяці Іван та Віка розлучилися. Одного дня пролунав несподіваний телефонний дзвінок. – Віко, привіт, – у слухавці почувся голос сестри Івана. – Оля? Привіт… – здивувалася Віка. – Щось трапилося? – Івана більше немає, – зі сльозами сказала Ольга. Віка побіліла від почутого
Вікторія була дуже винна перед колись коханою людиною. Вина щемила серце, лежала на ньому важким тягарем… Віка не знала, чи зможе пробачити себе колись… …Життя тринадцятирічної Віки та її […]
До Михайла в гості приїхав його друг дитинства Олег. Чоловіки сиділи на кухні, і святкували зустріч. Відкрилися вхідні двері. – Це моя наречена прийшла! Зараз я вас познайомлю, – сказав Михайло. За секунду на кухні зявилася Настя. – Настя, знайомся, це мій друг дитинства Олег! – радісно вигукнув Михайло. – Приємно познайомитися, – відповіла Настя і чомусь, одразу, вийшла з кухні. – Михайле, ти маєш дещо дізнатися! – несподівано сказав Олег, як тільки за дівчиною закрилися двері. Він дістав свій телефон, відкрив на ньому якесь відео, і повернув екран до товариша. Михайло переглянув відео і… остовпів від побаченого
– Привіт, я не пізно? – варто було підняти слухавку, як пролунав з дитинства знайомий голос. Гаразд, не з дитинства – після того, як вони підросли, голоси змінилися, тож […]
Олексій пішов на службу. Його бабуся Тоня, яка жила в селі, перехрестила його перед відходом. – Бережи себе, і повертайся, – сказала вона. Олексій часто писав бабі Тоні. Вона була в нього найулюбленішою бабусею… Коли Олексій повернувся, він уже знав, що баби Тоні не стало… В село він приїхав майже одразу. Разом з батьком вони сходили на цвинтар. Олексій дуже переживав, не приховуючи сліз. І тільки його кохана Ганнуся, змогла трохи втішити і відволікти хлопця. – Бабусю я бачила незадовго до того, як її не стало, – прошепотіла Ганна. – Про що ви говорили? – запитав Олексій. Ганна раптом почервоніла. Хлопець застиг від здивування
Олексій був улюбленим внуком у баби Тоні – його сільської бабусі по батькові. Хлопчик погано запам’ятав діда, старий пішов рано, коли Олексію було близько чотирьох років. Але все одно […]
У Валі раптово не стало чоловіка. Наближалися сороковини. Жінка вирішила покликати на поминальний обід тільки найближчих родичів. Але їй дуже не вистачало грошей. І зарплата тільки через тиждень. – Візьму трохи з нашої з чоловіком заначки, а потім із зарплати докладу, – вирішила Валя. Вона полізла у шафу по баночку з написом – «Цукор». Саме там чоловік ховав сімейні заощадження. – Навіщо тепер їх так зберігати? – спитала сама себе Валя і одразу почервоніла від сорому. – Ні-ні, він би не пробачив мені таких бездумних витрат! Валя відкрила схованку. Пройшла секунда і… Земля пішла з-під її ніг
– Ти мені більше не сестра! – крізь сльози сказала Валентина. – Ідіть геть! – Знаєш, Валю, ти ще прийдеш до мене, – Зіна почервоніла від необґрунтованого докору. – […]
Марія Степанівна сиділа на лавці на зупинці. Біля неї присів якийсь дід. – Ти що, загубився, любий? – запитала його Марія Степанівна. Старий кивнув. – Є таке… – сказав він. – Ось намагався спитати дорогу. – А куди тобі треба? – запитала жінка. – Шукаю провулок Зелений, – відповів дід. – Поталанило тобі! – сказала Марія Степанівна. – Я там живу. Зараз проведу тебе. – Дякую! – усміхнувся у сиві вуса старий… За розмовами, вони підійшли до будинку жінки. – Ну, ось ми й прийшли, – Марія Степанівна кивнула на підʼїзд. – А тобі в який будинок, любий? – Та мені теж сюди, начебто. Квартира сорок три. – Як сорок три?! – Марія Степанівна ахнула від почутого
– Шановний? Жіночко? Молодий чоловіче? Дівчино? – сивенький дідок у синьому пуховику і в’язаній шапочці марно намагався привернути до себе увагу. Люди проходили повз нього, піднявши коміри і натягнувши […]
Артем їхав у ліфті і випадково познайомився зі своєю сусідкою Катею та її донечкою Лізою. В якій квартирі вони живуть чоловік не знав, тому подзвонив до власниці своєї орендованої квартири. Наталя Василівна розповіла, що Катя незаміжня, а живуть мама з донькою прямо над квартирою Артема… Увечері до Каті подзвонили у двері. Яке ж було її здивування, коли на порозі вона побачила… Артема! – Перепрошую, – ніяково посміхнувся чоловік. – Але я не зовсім до вас! Я розумію, що моє прохання може здатися дивним… Але я хотів би побачити вашу дочку, Лізу! Катя здивовано дивилася на гостя, не розуміючи, що відбувається
Правду кажуть – від себе не втечеш! Вже другий місяць Артем жив у іншому місті, винаймав там житло і працював на новій роботі. Але вечірня туга, відчуття самотності вранці […]
Дарина забирала свого сина Андрійка з дитячого садка. – А на ранок завтра хто прийде? – раптом запитала її вихователька. – Ви, чи тато Андрійка? Дарина оторопіла від почутого. – Тато Андрійка? – здивовано перепитала вона. – Ну, так, тато! – сказала та. Молоденька вихователька, здавалося, не помітила, як почервоніла й розгубилася мати Андрійка. – У нас тема – «Золота осінь». Треба зібрати і принести невеликий букет жовтого листя… Мовчки кивнувши їй, Дарина так і не змогла нічого сказати у відповідь. Вона вийшла на вулицю. – Андрійку, а чому ти називаєш нашого сусіда татом? – запитала Дарина в сина. Вона не розуміла, що відбувається
Андрійко вибіг з під’їзду і, озирнувшись на всі боки, зітхнув. Двір був порожній. Навіть на лавках не було нікого з бабусь. Що б це могло означати? І тут його […]
Дмитро стояв на кухні і задумливо дивився у вікно. Раптом у двері подзвонили. Дмитро пішов відкривати. На порозі стояв чоловік років п’ятдесяти п’яти з картонною коробкою в руках. – Добрий вечір! – усміхнувся він. – Я ваш новий сусід, Андрій Сергійович. Вантажники там трохи стіну подряпали, от вирішив обійти сусідів, і перепросити. А заразом і познайомитися… Дмитро застиг у дверях. За його спиною з’явилася дружина Ірина з донькою на руках. – Проходьте! – сама від себе не очікуючи, сказала вона гостю. – У нас чайник якраз закипів… Минув тиждень після появи нового сусіда. А далі почалося несподіване
– Дмитрику, я так більше не можу, – Ірина дивилася у вікно, де зимові сутінки фарбували кучугури в густий синій колір. – Живемо ніби у печері. Дмитро відволікся від […]