Життєві Історії

У Світлани був улюблений внук Микита. Якось вона вирішила з ним поговорила. – Прийди, внучику, твоя допомога потрібна! – сказала вона. – Зустрічаємося у суботу в моєму дворі о десятій ранку. – Чому в дворі? – не зрозумів Микита, але бабуся вже поклала слухавку… Він побачив її на подвірʼї. Світлана Павлівна одразу передала йому свою собачку на повідку, і попросила погуляти з нею, поки вона сходить на базар і в аптеку. – А зустрічаємося ми біля тієї великої лавки, як завжди, – сказала вона. – Там її й відпустиш побігати… Бабусине «швидко» розтяглося на півтори години. А коли вона повернулася, то з великим задоволенням побачила незвичну картину

Світлана Павлівна вже давно була на пенсії, вела спокійне розмірене життя і намагалася радіти кожному поганому дню. Їй нещодавно виповнилося сімдесят п’ять років, вона жила одна у своїй однокімнатній […]