– Марино, нарешті ти виходиш заміж, – з усмішкою сказала Ольга Дмитрівна своїй дочці. – Я така рада, що Володя зробив тобі пропозицію! Знаєш, які зараз несерйозні чоловіки? Їм […]
У неділю Настя приготувала вечерю і почала чекати чоловіка, який мав повернутися з відрядження. Але Олексій не приїхав, в зазначений час. Анастасія намагалася додзвонитися до чоловіка. Олексій слухавки не брав. – Та що ж це таке? Невже щось сталося? – почала хвилюватися жінка. Після незліченних спроб додзвонитися, Настя вирішила, що треба подавати заяву. Тільки-но жінка взяла телефон, щоб подзвонити у відділок, в цей момент пролунала музика, а на екрані смартфона висвітлилося ім’я – “Олексій”. – Ну нарешті! – зраділа вона і підняла слухавку. Але Настя навіть уявити не могла, який “сюрприз” приготував їй чоловік
– Настя, ти не бачила мої штани? А де кофта? – Олексій вже півдня збирав свої речі. На завтра у нього було намічено чергову робочу поїздку. – Весь твій […]
Віка йшла засніженою вулицею, розмірковуючи про те, що приготувати на вечерю. У супермаркеті вона зустрілася з Іриною – колегою свого чоловіка Олега. – Вікусю! – Ірина привітно посміхнулася. – Яка зустріч! Як справи? Як Олег? – Та все добре, – Віка посміхнулася у відповідь. – Мій Олег же ж сьогодні на корпоративі. Посмішка Ірини повільно згасла, змінившись на подив. – На корпоративі? – перепитала вона. – А хіба… – вона зупинилася. – Ну, ми ж його не запрошували. Віка відчула, як земля йде з-під ніг. – Про що ти таке говориш?! – її голос стрепенувся. Тепер вже розгубилася Ірина. – Ой, вибач, я думала, ти знаєш цю історію, – тільки й сказала вона
– Віко, ти тільки не ображайся, – Олег ніяково переминався з ноги на ногу, стоячи в дверях кухні. – Цього разу я сам поїду на корпоратив. Віка застигла, тримаючи […]
Марина зібралася на зустріч випускників. Іти не хотілося. Але така кругла дата не кожен день! Дуже приємно було бачити однокласників. Прийшло їх тільки семеро. Однокласниця – Марія Степанівна, метушилася, носила з кухні різні закуски. Марина їй допомагала. Всі розсілися, почали виголошувати тости, згадувати дитинство. Розмова полилася рікою! Раптом у двері подзвонили. – О, обіцяв же ж прийти! Запізнився, та нічого! – вигукнула Марія Степанівна і побігла у коридор. Коли в кімнату зайшов гість, Марина його не впізнала. Він з усіма привітався, чоловікам потис руки… – О, Маринко, привіт! – сказав він. – Давно не бачились. Марина дивилася на чоловіка, не розуміючи, хто це такий
Марина дивилася у вікно. Погода в лютому видалася такою, що снігу майже не було. Тут і там проглядався асфальт. Вологий, але все-таки асфальт. Марина мимоволі подумала, як вона стояла […]
Олена повернулася додому радісна. – Привіт, коханий! – весело сказала вона до чоловіка, зайшовши на кухню. – Привіт! А що це з тобою, ти вся світишся! – здивувався Олег, глянувши на дружину. – Олег, я сьогодні була у мами. Знаєш, що мама запропонувала? – якось підозріло посміхнулася Олена. – І що ж? – без особливого ентузіазму запитав чоловік. – Зараз, я тобі все розповім. Але обіцяй сприйняти все спокійно, – Олена уважно подивилася на Олега. – Обіцяю, – кивнув чоловік. Олена вмостилася навпроти Олега, зібралася з думками і виклала план матері. Олег вислухав дружину і застиг від почутого
– Олег, знаєш, що мама сьогодні запропонувала? Було видно, що Олені не терпиться розповісти новину своєму чоловікові. – І що ж? – без особливого ентузіазму запитав він. Олег не […]
Марійка збиралася в село на цвинтар до батьків. Вона допила чай і викликала таксі. Жінка поїхала до села. Біля цвинтаря Марійка попросила водія: – Зачекайте на мене тут, я скоро вийду назад… Ось і могилки її батьків. Марійка поклала на них квіти і стояла мовчки. Жінка попрощалася, пішла між могилками, вдивляючись у написи і раптом застигла від побаченого на одному з пам’ятників. Марійці аж стало не по собі. – Може здалося? – подумала вона. Але, струснувши головою, жінка знову побачила те саме! – Ой, що це таке?! Боже мій! – тільки й вигукнула Марійка, піднесла долоню до губ і побігла до машини
Відслуживши, повернувся Олег додому. Проходячи повз школу, побачив Марійку, вона вийшла після уроків. Олег аж остовпів. – Марійко! Яка ж ти стала! Нічого собі. – Це ж яка? – […]
Марина поверталася додому з вечірки. Вона трохи посиділи з подругами в кафе, поговорили про життя. Усі, окрім Марини, були одружені, а тому й розійшлися рано. В особисте життя Марини подружки намагалися не лізти. У неї нещодавно було важке розлучення. Добре, що дітей хоч не нажили… Марина тихо йшла безлюдною стежкою через парк. Було ще не зовсім темно, та й ліхтарі всюди світили. Почулися чиїсь кроки. Марина додала кроку, щоб швидше вийти на вулицю. Вона раптом стала і засміялася. – Дівчино, з вами все гаразд? – здивовано спитав якийсь молодик, який вийшов назустріч. – Допомога потрібна? Чоловік не розумів, що відбувається
Марина поверталася з вечірки. Трохи посиділи у кафе з подругами, поговорили про життя. Усі, окрім Марини, були одружені, а тому розійшлися рано. В особисте життя Марини намагалися не лізти, […]
До Лариси прийшла в гості свекруха. Жінка пішла на кухню, де сидів її чоловік із матір’ю. – Ми хочемо з тобою поговорити, Ларисочко, – доброзичливо сказала Марина Вікторівна і якось хитро подивилась на невістку. – Справді? – Лариса здивувалася і сіла поряд. – І про що ж? Їй стало дуже тривожно, що до її приходу чоловік про щось шепотівся з матір’ю. Свекруха тим часом вийняла якусь маленьку коробочку з сумки і поставила її на стіл. – Ось, тримайте, – сказала вона. – Це вам від мене! Лариса взяла коробочку і відкрила її. – Це що таке?! – тільки й вигукнула вона
До того, як Лариса вийшла заміж, вона чула багато історій про набридливих, а іноді й зовсім підступних свекрух. Усі знайомі та подруги, які вже мали сім’ї, твердили, що мати […]
Ліда залишилася одна. Зовсім одна… Близько року тому не стало її мами. Її єдиної близької і рідної людини… А нещодавно пішов і її улюблений котик Рудько – остання жива душа, яка була з нею поряд. Ліда погорювала і потекло звичайне, одноманітне життя. Робота, розмови з колегами, потім супермаркет і додому. У свій замкнутий світ… Того дня Ліда повернулася з роботи трохи пізніше аніж зазвичай. Вона йшла додому задумлива. Ліда зайшла у свій під’їзд. Жінка підійшла до дверей своєї квартири на першому поверсі, подивилася на килимок під дверима, і раптом… Застигла на місці від побаченого
Як же ж важко залишитись одній. Зовсім одній. Тоді здається, що світ руйнується, той звичний світ, у якому було так добре, тепло, затишно, і раптом… Лідія сиділа біля темного […]
Ганна сиділа перед дзеркалом і чепурилася. Вона збиралася на перше побачення з Ігорем. Таксі жінка викликала заздалегідь. Ресторан виявився дуже гарним. – Столик на ім’я «Ігор», – сказала Ганна адміністратору. Той звірився з журналом. – Так, заброньовано на 19:00, – сказав чоловік. – Дозвольте, я вас проведу… Ганна сіла за столиком біля вікна, дістала телефон. Ігор запізнювався. Через 20 хвилин від нього прийшло повідомлення: «Пробач, затори. Буду через п’ять хвилин». Ганна зітхнула… Ігор дійсно прийшов через 5 хвилин – високий, у світлій сорочці, із зачесаним назад волоссям. Він почав говорити й офіціант аж застиг із меню в руках від почутого
Ганна сиділа перед дзеркалом, роздивляючись своє відображення. Останній раз вона збиралася на побачення три роки тому – тоді все закінчилося заручинами, а потім довгим важким розставанням. З того часу […]