– Я ж учора до мами їздив, – доїдаючи борщ, сказав Микола. – І мій брат теж приїжджав. І знаєш, нам на думку спала чудова ідея – а що, […]
Марина з коханим Миколою вечеряли в ресторані. – Миколо, нам треба серйозно поговорити, – раптом сказала Марина. – Це дуже важливо. Микола відклав вилку. – Щось сталося? – запитав він. – Ти якась дивна цілий вечір… Марина зітхнула й сказала: – Алла каже, що бачила тебе сьогодні… З якоюсь білявкою! Біля входу в офіс. – І що? – Микола знизав плечима. – У нас половина відділу – білявки! – Вона каже, ви цілувалися! – заявила Марина. – І ця жінка щось тобі подарувала. Ти поклав це в кишеню піджака… На обличчі чоловіка було щире здивування. – Що за нісенітниці? – насупився він. Микола потягнувся в кишеню піджака і витяг клаптик паперу. Марина побіліла від побаченого
Телефон затремтів від чергового повідомлення, і червона ручка в руці Марини здригнулася, залишивши на полях дитячого зошита слід. Треба було перевірити ще п’ятнадцять робіт, а вона вже втомилася. – […]
Лариса з Павлом взяли свого сина Віктора й поїхали в село. Вони хотіли провідати матір Лариси, а сина залишити в неї погостювати. По дорозі вони накупили продуктів та й помчали в село! Таїсія Денисівна була не в гуморі. Правда привітати дітей вийшла. Вона попила з дітьми тільки порожній чай, хоч вони й накупили всього – і ковбаски смачної, і торт мамин улюблений… Та повен холодильник їй завантажили продуктами! А їй, схоже, це й не треба… Залишили вони Віктора в бабусі та й поїхали. Таїсія Денисівна зразу пішла лягла. – Ой, ой! – раптом почула жінка, і аж стрепенулася від несподіванки
Снігу за зиму трохи насипало. Але сонце вже припікало, а брудний сніг підтавав за день. Та й гілки дерев вже знову стали набирати кольору, наливаючись соками – весна йде! […]
Златі подобався Валерій, але вона робила все, щоб хлопець не запідозрів, як він їй симпатичний… Весна того року була рання. Вся їхня компанія захотіла на сонечко, на природу. Зібралися вони і поїхали на дачу до подруги. Вони смажили шашлики, гуляли в лісі, грали у волейбол… І останній автобус з села поїхав без них! Довелося ночувати на дачі… Там була грубка, тож не змерзли. А на вечерю залишилося дещо від пікніка. От тільки будиночок крихітний, дві кімнатки, тісно для дванадцяти людей. Якось лягли… А серед ночі всі раптом прокинулися від галасу. – Хтось лізе! – галасувала Злата. Всі оторопіли від несподіванки
Знав би Валерій до чого приведе його романчик з однокурсницею, то не став би його починати. Не втримався. Вразила його Оля своєю активністю та безпосередністю. Здавалося б, не маленький, […]
Роман відкрив свій рюкзак і раптом помітив якусь записку. Він розгорнув її й прочитав: «Привіт, ти мені дуже подобаєшся. Якщо хочеш зі мною зустрітися, то давай сьогодні о четвертій годині. Чекатиму…» Хлопець був заінтригований. Він навіть не міг уявити, хто це написав! Роман прийшов на місце. Він раптом побачив, що його чекає… Однокласниця Ліза! Хлопець підійшов до дівчини. Вона посміхнулася йому. – Це ти мені писала? – запитав Роман, маючи на увазі ту саму записку. – Що?! – здивовано вигукнула Ліза. – Я нічого тобі не писала! – А чому ти тоді тут? – здивувався Роман. – Ти ж на мене чекаєш? Хлопець не розумів, що відбувається
Як же ж Ліза не хотіла йти у нову школу! І батьки чудово знали, що їй важко порозумітися з новими людьми і все одно наполягли. Все почалося з переїзду. […]
Олексій з колегами був на роботі. – Ну, що, Олексію, кинула тебе твоя Ліля?! – посміхнувся Данило. – Причину хоч пояснила? – Сказала, не бачить перспективи у наших стосунках, – відповів Олексій. – Коротше, Ліля назвала тебе безперспективним, – підсумував Данило. – Прикро… – Цікаво, а чому вона так вирішила? – запитав третій колега – Семен. – Звідки я знаю, – буркнув Олексій. – Може, вона чекає на принца, а я на принца не тягну! Раптом ще одна колега – Маргарита Львівна, сказала: – Вибачте, що втручаюся, але я зараз за пʼять хвилин поясню, чому Ліля не стала зустрічатися з Олексієм! Всі застигли від здивування. – Ого, дуже цікаво, і чого ж?! – тільки й вигукнув Семен
В кімнату відпочинку, де стояла кавоварка, зайшли троє чоловіків – колег по роботі. Двоє з них явно піджартовували до третього: – Ну, що, Олексію, кинула тебе твоя Ліля?! Причину […]
Невістка раптом запросила Людмилу в гості – «на пиріжки». – Мамо, тобі ж нудно одній жити! – почала Олена. Це вона говорила про те, що Людмилі треба свою квартиру залишити внучці. А жити переїхати до дітей. – Ніскільки мені не нудно! – засміялася Людмила. – От зовсім і не смішно! – спохмурніла невістка. – Сама ж знаєш, що ми не можемо купити доньці квартиру. А вона доросла, їй некомфортно з батьками… Невістка говорила лагідним голоском. – Так і мені з вами некомфортно буде, – відповіла Людмила. – Мамо, а тобі який комфорт треба?! – обурився син Петро. – Ну, до мене подруги приходять на чай, – посміхнулася Людмила. І тут невістка не витримала
Після того, як двадцятисемирічна внучка пішла, Людмила сиділа з гнітючим почуттям безвиході… Хто б знав, що, доживши до сімдесяти п’яти років, вона почує від рідної внучки Маринки: – Ти […]
– Бабусю, коли ти спиш?! – запитувала у Віри її внучка Марійка. – Я засинаю – ти ще не лягаєш! Прокидаюся – а ти вже нам млинців насмажила! – Встигну відіспатися, у мене попереду ціла вічність! – жартувала Віра. Вони з чоловіком Олегом привозили онуків в село щоліта. Дітлахи любили дачу. Ще б пак – роздолля! Діти Віри й Олега заповнювали величезний холодильник продуктами, залишали гроші. Гостювали всі разом тиждень, а потім донька з чоловіком, і син з дружиною їхали. А внуки лишалися з дідом і бабою… А одного дня Марійка принесла якусь коробку. Віра зазирнула в неї і ахнула від побаченого
Вечір був напрочуд теплим для середини жовтня. Віра з чоловіком повечеряли, вимили посуд. Чоловік ще сидів у своїй майстерні, а Віра збиралася лягти з книжкою в ліжко. Кішка Буся, […]
– Сергійку, ну куди я така піду? – сказала Ганна чоловіку і повільно сіла на краєчок дивану. – Може, вдома посидимо? – Ганнусю, ти що?! – вигукнув той. – В нас традиція! Щороку збираємось компанією у Павлика. Мені через те, що ти занедужала, треба свято скасовувати, чи як?! Сергій нетерпляче постукував ключами по долоні. – Ой, все! – сказав він. – Я поїхав. Подзвоню ввечері. Гримнули вхідні двері і Ганна залишилася сама вдома… А ввечері у двері подзвонили. Ганна пішла в коридор. Вона відкрила двері і аж руками сплеснула від побаченого
– Сергійку, ну куди я така піду? – Ганна повільно сіла на краєчок дивану. – Може, вдома посидимо? – Ганнусю, ти що?! В нас традиція! Щороку збираємось у Павлика, […]
– Аліночко, люба, я маю відкрити тобі душу… – казала Марія Вікторівна, тримаючи руку колишньої невістки. – Ох, чую, що скоро прийде мій час… Ти маєш знати правду! Хай і незлюбиш ти мене після цього. – Не говоріть нісенітниці! – сказала Аліна. – Ви обов’язково видужаєте! Вона постаралася втішити колишню свекруху, яка лежала в лікарні. – Та нічого вже не буде гаразд, – сказала Марія Вікторівна. – Але жінка ти хороша. Жаль, що я не одразу це розгледіла. Жаль, що підтримала сина, коли він розлучився з тобою. Аліночко, ти маєш знати одну таємницю про твою дитину… Аліна вислухала жінку і побіліла від почутого
– Аліночко, люба, я маю відрити тобі душу… – казала Марія Вікторівна, тримаючи руку невістки. – Чую, що скоро прийде мій час… Ти маєш знати правду. Хай і незлюбиш ти […]