Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Алла та Ігор вечеряли на кухні. Жінка помітила, що чоловік, якось дивно поводиться, мало розмовляє, відводить погляд. – Коханий, щось сталося? – запитала Алла. – Нічого, – буркнув чоловік. – Я ж бачу…Тебе явно, щось хвилює, – продовжила Алла. Ігор важко зітхнув. – Я розмовляв з мамою, – якось дивно сказав він. – Мама, просить, щоб ми завтра заїхали до неї. Вона має серйозну розмову…Розмову до нас обох. – Звісно заїдемо. Не бачу в цьому жодної проблеми, – спокійно відповіла дружина. Але Алла навіть уявити не могла, навіщо свекруха викликає їх на розмову
Історії Жінок

Алла та Ігор вечеряли на кухні. Жінка помітила, що чоловік, якось дивно поводиться, мало розмовляє, відводить погляд. – Коханий, щось сталося? – запитала Алла. – Нічого, – буркнув чоловік. – Я ж бачу…Тебе явно, щось хвилює, – продовжила Алла. Ігор важко зітхнув. – Я розмовляв з мамою, – якось дивно сказав він. – Мама, просить, щоб ми завтра заїхали до неї. Вона має серйозну розмову…Розмову до нас обох. – Звісно заїдемо. Не бачу в цьому жодної проблеми, – спокійно відповіла дружина. Але Алла навіть уявити не могла, навіщо свекруха викликає їх на розмову

– Я чула, що батьки Ігоря відкладають вам на квартиру. Це так? – мати Алли примружилася, явно вираховуючи щось в голові. Алла втомлено зітхнула. Розмова тільки почалася, а в […]

Поліна прибирала в квартирі, коли у двері подзвонили. Рома сидів у навушниках біля комп’ютера, тому Поліна пішла відчиняти сама. На порозі стояв курʼєр. В руках він тримав шикарний букет. – Здрастуйте. Ви, Поліна? – поцікавився хлопець. Жінка закивала, не відводячи погляду від квітів. – Вам букет! Розпишіться. Тремтячою рукою вона поставила свій підпис, а потім взяла квіти. Закривши за курʼєром двері, Поліна помітила, що в букеті є якась записка. Поліна обережно вийняла її прочитала, і аж присіла від прочитаного
Історії Жінок

Поліна прибирала в квартирі, коли у двері подзвонили. Рома сидів у навушниках біля комп’ютера, тому Поліна пішла відчиняти сама. На порозі стояв курʼєр. В руках він тримав шикарний букет. – Здрастуйте. Ви, Поліна? – поцікавився хлопець. Жінка закивала, не відводячи погляду від квітів. – Вам букет! Розпишіться. Тремтячою рукою вона поставила свій підпис, а потім взяла квіти. Закривши за курʼєром двері, Поліна помітила, що в букеті є якась записка. Поліна обережно вийняла її прочитала, і аж присіла від прочитаного

Поліна прокинулась і солодко потяглася у ліжку. Сьогодні на календарі було восьме березня – жіночий день. Романа поряд не було, і це був добрий знак. “Може, він вирішив зробити […]

– Привіт, Тамаро, як ваші справи? – почула жінка в телефоні голос своєї сестри Людмили. – Ох, як справи… – зітхнула Тамара. – Кручусь…Робота – будинок. І хоч би хто допоміг… – Так, незавидна наша жіноча доля, – засміялася Люда. – Ти знаєш, чому я тобі дзвоню? – Чому? – запитала Тамара. – Та скучила я, – засміялася Люда. – От подумала, може, в гості до вас приїхати? Якщо не завадимо, звісно! – Ти що? Не завадите! Навпаки, я й сама рада буду вашому візиту! – зраділа жінка, але Тамара навіть уявити не могла, що задумала її сестра
Історії Жінок

– Привіт, Тамаро, як ваші справи? – почула жінка в телефоні голос своєї сестри Людмили. – Ох, як справи… – зітхнула Тамара. – Кручусь…Робота – будинок. І хоч би хто допоміг… – Так, незавидна наша жіноча доля, – засміялася Люда. – Ти знаєш, чому я тобі дзвоню? – Чому? – запитала Тамара. – Та скучила я, – засміялася Люда. – От подумала, може, в гості до вас приїхати? Якщо не завадимо, звісно! – Ти що? Не завадите! Навпаки, я й сама рада буду вашому візиту! – зраділа жінка, але Тамара навіть уявити не могла, що задумала її сестра

– Привіт, Тамаро, як ваші справи? – Ох, як справи… – зітхнула Тамара. – Кручусь, як білка в колесі. Робота – будинок. І хоч би хто допоміг… – Так, […]

Оля прийшла до своєї матері у гості. Надія Юріївна пригостила доньку чаєм, і вирішила зробити бутерброди. – Ой, у мене ж хліб закінчився, – схопилася жінка, відкривши хлібницю. – Зараз я швиденько в магазин вискочу. Надія Юріївна зібралася і побігла в магазин, а Оля залишилася на кухні. Раптом пролунав сигнала телефону, прийшло якесь повідомлення. Ольга глянула на свій телефон, але повідомлення там не було. Тоді донька побачила на тумбочці телефон матері. Оля взяла телефон Надії Юріївни, відкрила смс, переглянула його і остовпіла від побаченого
Історії Жінок

Оля прийшла до своєї матері у гості. Надія Юріївна пригостила доньку чаєм, і вирішила зробити бутерброди. – Ой, у мене ж хліб закінчився, – схопилася жінка, відкривши хлібницю. – Зараз я швиденько в магазин вискочу. Надія Юріївна зібралася і побігла в магазин, а Оля залишилася на кухні. Раптом пролунав сигнала телефону, прийшло якесь повідомлення. Ольга глянула на свій телефон, але повідомлення там не було. Тоді донька побачила на тумбочці телефон матері. Оля взяла телефон Надії Юріївни, відкрила смс, переглянула його і остовпіла від побаченого

– Надя, чула, що в Ніни сталося? Надія Юріївна застигла, приклавши руку до себе. У їхньому віці будь-що може статися. – Ні! Не стало когось, чи що? – Та […]

У Віри не стало мами. Після сорока днів жінка приїхала у село, навести порядок в будинку матері. – Може, щось собі заберу, як пам’ять. А решту треба віддати, – думала Віра. Цілий день вона копалася у речах. Здавалося, що мати зберігала абсолютно все! Навіть якісь дитячі речі Віри все ще були в хаті. Впоравшись з речами, Віра перейшла до шафи, у якій мама зберігала папери. – Може їх одразу викинути? – подумала Віра, але згодом вирішила розібрати. Раптом, вона натрапила на коробку з листами. Віра відкрила один лист, прочитала його і застигла від прочитаного
Історії Жінок

У Віри не стало мами. Після сорока днів жінка приїхала у село, навести порядок в будинку матері. – Може, щось собі заберу, як пам’ять. А решту треба віддати, – думала Віра. Цілий день вона копалася у речах. Здавалося, що мати зберігала абсолютно все! Навіть якісь дитячі речі Віри все ще були в хаті. Впоравшись з речами, Віра перейшла до шафи, у якій мама зберігала папери. – Може їх одразу викинути? – подумала Віра, але згодом вирішила розібрати. Раптом, вона натрапила на коробку з листами. Віра відкрила один лист, прочитала його і застигла від прочитаного

У Віри не стало мами. Вона жила в селі, де Віра народилася. Коли дівчинка закінчила школу, вона переїхала до міста. Там же відучилася, влаштувалася на роботу. Потім зустріла майбутнього […]

Тетяна приготувала вечерю, і стала чекати, коли додому повернеться чоловік. О сьомій годині вона зателефонувала Олексію, щоб дізнатися, о котрій він повернеться. Але телефон чоловіка мовчав. – Та що ж це таке? – захвилювалася жінка. Через годину Олексій так і не з’явився, і тоді Таня спробувала знову до нього додзвонитися. Але результат був той самий. – Ну, ти отримаєш у мене, коли приїдеш, – пробурмотіла вона, як раптом пролунав дзвінок її телефону.  Але дзвонив не Олексій, дзвони його брат. Тетяна взяла слухавку і…ахнула від почутого
Історії Жінок

Тетяна приготувала вечерю, і стала чекати, коли додому повернеться чоловік. О сьомій годині вона зателефонувала Олексію, щоб дізнатися, о котрій він повернеться. Але телефон чоловіка мовчав. – Та що ж це таке? – захвилювалася жінка. Через годину Олексій так і не з’явився, і тоді Таня спробувала знову до нього додзвонитися. Але результат був той самий. – Ну, ти отримаєш у мене, коли приїдеш, – пробурмотіла вона, як раптом пролунав дзвінок її телефону.  Але дзвонив не Олексій, дзвони його брат. Тетяна взяла слухавку і…ахнула від почутого

– Олексію, та скільки можна?! – Таня невдоволено кинула в чоловіка шкарпетки, що валялися на підлозі. Олексій лише зітхнув, продовжуючи спокійно збиратися. – Ну, невже важко до кошика з […]

– Стасе, я зараз у турагенції була! Хотіла купити тур. Зайшла в наш рахунок, а там пусто! – подзвонила до чоловіка Діана. – Діано, слухай, це я зняв гроші, – тихо повідомив Стас. Стало трохи легше. Діана видихнула. А потім раптом подумала, а навіщо чоловік зняв усі гроші? Вирішив сам купити тур? Але Стас мовчав, нічого не пояснював. – Стасе, а навіщо ти зняв гроші? – запитала вона. – Ти тільки не переймайся…, – якось підозріло почав чоловік, потім з хвилину помовчав, зібрався з думками і все виклав дружині. Діана вислухала його і аж рота відкрила від почутого
Історії Жінок

– Стасе, я зараз у турагенції була! Хотіла купити тур. Зайшла в наш рахунок, а там пусто! – подзвонила до чоловіка Діана. – Діано, слухай, це я зняв гроші, – тихо повідомив Стас. Стало трохи легше. Діана видихнула. А потім раптом подумала, а навіщо чоловік зняв усі гроші? Вирішив сам купити тур? Але Стас мовчав, нічого не пояснював. – Стасе, а навіщо ти зняв гроші? – запитала вона. – Ти тільки не переймайся…, – якось підозріло почав чоловік, потім з хвилину помовчав, зібрався з думками і все виклав дружині. Діана вислухала його і аж рота відкрила від почутого

Діана та Стас не були на морі більше п’яти років. Спершу не було грошей, бо взяли квартиру в іпотеку. Усі відкладені кошти віддали на початковий внесок. Потім Діана народила […]

Олена була на роботі, коли до неї в кабінет зайшла секретарка. – Олено Вікторівна, до вас прийшов курʼєр, приніс якийсь лист, – повідомила дівчина. Олена відволіклася від справ, глянула на годинник. – Проведіть його до мене, у мене немає часу спускатися до нього, – відповіла жінка. – Добре, – кивнула секретарка і вийшла з кабінету. Олена продовжила працювати. Через декілька хвилин у двері постукали. – Увійдіть, – гукнула Олена. Двері відкрилися і в кабінет зайшов якийсь чоловік. Олена глянула на нього і…ахнула від побаченого
Історії Жінок

Олена була на роботі, коли до неї в кабінет зайшла секретарка. – Олено Вікторівна, до вас прийшов курʼєр, приніс якийсь лист, – повідомила дівчина. Олена відволіклася від справ, глянула на годинник. – Проведіть його до мене, у мене немає часу спускатися до нього, – відповіла жінка. – Добре, – кивнула секретарка і вийшла з кабінету. Олена продовжила працювати. Через декілька хвилин у двері постукали. – Увійдіть, – гукнула Олена. Двері відкрилися і в кабінет зайшов якийсь чоловік. Олена глянула на нього і…ахнула від побаченого

Олені було сорок три роки. І вона жодного разу не була одружена, не було дітей. Так, навіть смішно сказати, у Олени жодного разу серйозних стосунків не було. Деколи Олена […]

Ольга Вікторівна поверталася додому з магазину. Жінка підійшла до будинку, і сіла відпочити біля свого під’їзду. Відпочивши, Ольга вже зібралася йти додому, як раптом з підʼїзду вийшла сусідка – Наталія Кирилівна. – Наталю! – зраділа Ольга Вікторівна. – Сто років тебе не бачила. Ти на дачі була? – Ні, – відповіла сусідка. – В санаторії! – Пощастило тобі! – пораділа за сусідку жінка. – Але це ще не всі новини…, – якось загадково додала Наталія Кирилівна. – Ти ніколи не здогадаєшся кого я там зустріла! – Цікаво, і кого ж? – зацікавилася Ольга Вікторівна. Але жінка навіть уявити не могла, що їй розповість сусідка
Історії Жінок

Ольга Вікторівна поверталася додому з магазину. Жінка підійшла до будинку, і сіла відпочити біля свого під’їзду. Відпочивши, Ольга вже зібралася йти додому, як раптом з підʼїзду вийшла сусідка – Наталія Кирилівна. – Наталю! – зраділа Ольга Вікторівна. – Сто років тебе не бачила. Ти на дачі була? – Ні, – відповіла сусідка. – В санаторії! – Пощастило тобі! – пораділа за сусідку жінка. – Але це ще не всі новини…, – якось загадково додала Наталія Кирилівна. – Ти ніколи не здогадаєшся кого я там зустріла! – Цікаво, і кого ж? – зацікавилася Ольга Вікторівна. Але жінка навіть уявити не могла, що їй розповість сусідка

На подвір’ї старого цегляного будинку на лавці біля куща бузку сиділа жінка років шістдесяти. Поруч із нею на лавці лежала сумка з продуктами. Жінка прийшла з крамниці і сіла […]

Алла була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив Ігор, її колишній залицяльник. – Так, Ігоре! Що тобі треба, – запитала Алла, піднявши слухавку. – Алло, з цим треба щось робити! – одразу додав чоловік. – Що сталося? Поясни, – попросила жінка. – Яна привезла мені Віру і сказала, що тепер я повинен про неї піклуватися! – заявив чоловік. – Ігоре, я нічого не зрозуміла. Хто така Віра? І чому моя сестра привезла її тобі, – сказала Алла. – О господи! Ти справді нічого не знаєш? – зітхнув Ігор. – А що я маю знати? – здивовано запитала Алла, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Алла була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив Ігор, її колишній залицяльник. – Так, Ігоре! Що тобі треба, – запитала Алла, піднявши слухавку. – Алло, з цим треба щось робити! – одразу додав чоловік. – Що сталося? Поясни, – попросила жінка. – Яна привезла мені Віру і сказала, що тепер я повинен про неї піклуватися! – заявив чоловік. – Ігоре, я нічого не зрозуміла. Хто така Віра? І чому моя сестра привезла її тобі, – сказала Алла. – О господи! Ти справді нічого не знаєш? – зітхнув Ігор. – А що я маю знати? – здивовано запитала Алла, не розуміючи, що відбувається

Лікарем Алла мріяла стати з восьми років і йшла до своєї мети планомірно та наполегливо. Приводом для цього стала рання втрата бабусі — матері батька, яка займалася онукою з […]

Пагінація записів

Previous page Page 1 … Page 8 Page 9 Page 10 … Page 63 Next page

Вам також буде цікаво

  • Оля стояла за зупинкою і нишком поглядала на батьківську хату. Через плече у неї була невелика сумка. Залишалося пʼять хвилин до автобуса. З хати так ніхто й не вибіг, не шукав її. Це було не дивно – всі були зайняті гулянням. Оля ж встигла втекти… З власного весілля! Підійшов автобус. Оля ще раз подивилася на свій будинок і сіла на заднє сидіння. Коли автобус рушив, Оля зрозуміла, що їде назавжди. Жаль було тільки її бабусю, яка залишилася сама… Родичку бабусі, Марину Оля знайшла в гуртожитку. Та глянула на неї й руками сплеснула від побаченого
  • – Карино, – якимось дуже дивним голосом звернувся Руслан до своєї дівчини. – Дай мені відповідь на одне питання. А де зараз твій батько? Карина оторопіла. Вона миттю напружилася. Від веселого, піднесеного настрою не залишилося й сліду. Що вона зараз має сказати? Правду? Але ця правда нехороша! Та збрехати теж не вийде. Судячи з усього, деяка інформація все ж таки спливла назовні. – Він далеко… – спробувала уникнути відповіді дівчина. – Я вже багато років про нього не згадувала. – Та ну? – сказав Руслан. – А ось твоя подруга Тетяна про нього згадувала зовсім недавно! Тетяна аж побіліла від почутого
  • Ольга з чоловіком їли кашу і пили каву з булочками з власної пекарні. Раптом у двері постукали. – Діти? Ще зовсім рано… – здивувалася Ольга. Вдень мали приїхати дочки Ольги з онуками і син Геннадія. Вихідний же ж. Геннадій уже встиг замаринувати м’ясце, а більше нічого й не треба. Все в них є… – Діти до нас не стукають, а просто радісно забігають у будинок, – сказав Геннадій Ользі, а потім гукнув: – Відкрито! У будинок зайшов якийсь чоловік із хлопчиком. Ольга придивилася хто то й ахнула від несподіванки
  • Євген завжди був красенем та ще й розумним. Однокласниці, всі без винятку, мріяли з ним дружити! Після школи Євген пішов на службу, а потім вступив на навчання. Там він знову опинився в центрі жіночої уваги… Якось хлопець пішов був у кіно. Додому Євген повернувся аж наступного дня, і не один, а з дівчиною! – Мамо, тату, я одружуюся! – з порога заявив він батькам. – З ким саме?! – хором вигукнули ті, боязко поглядаючи на його непоказну супутницю. Та й сама була дуже здивована. Мати з батьком не розуміли, що це таке взагалі робиться
  • Віра вийшла заміж за місцевого хлопця. Жили окремо, але не склалося в них. Прожили всього близько трьох років, правда дітей не було, і розійшлася Віра з чоловіком. Поки Віра жила з чоловіком, посватався до її матері Фаїни Захар. Дочка із зятем порадили їй вийти за нього. Захар був непоганим чоловіком. Прожили вони сім років. Якось лягла Фаїна у лікарню. – Мамо, не хвилюйся, я тут подивлюся за господарством, – пообіцяла Віра. І подивилася. Фаїна приїхала додому, а в хаті все змінилося. Захар невдоволено зустрів її: – Чого так рано виписали? Віра теж скоса поглядала на матір. А потім Фаїна все зрозуміла
© 2025 Дівочі Посиденьки