Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
Тетяна з Андрієм розписалися в ЗАГСі, і після цього вирушили до матері нареченого додому, відзначити цю подію. – Мамо, ми вже вдома! Можеш привітати нас! – гукнув з порога чоловіка. За хвилину в коридорі з’явилася Алла Василівна. – Прийміть мої вітання! – сухо промовила матір чоловіка. – Ну, що давайте за стіл!? Відзначимо цю подію! – весело сказав Андрій. – Тат-так. Проходьте до столу, – сказала Алла Василівна. Тетяна перша вирушила до святкового столу. Наречена зайшла в кімнату і ахунла, побачивши, що приготувала їм свекруха
Історії Жінок

Тетяна з Андрієм розписалися в ЗАГСі, і після цього вирушили до матері нареченого додому, відзначити цю подію. – Мамо, ми вже вдома! Можеш привітати нас! – гукнув з порога чоловіка. За хвилину в коридорі з’явилася Алла Василівна. – Прийміть мої вітання! – сухо промовила матір чоловіка. – Ну, що давайте за стіл!? Відзначимо цю подію! – весело сказав Андрій. – Тат-так. Проходьте до столу, – сказала Алла Василівна. Тетяна перша вирушила до святкового столу. Наречена зайшла в кімнату і ахунла, побачивши, що приготувала їм свекруха

– Дякую, – здивована Тетяна взяла букет піонів з рук Андрія. – Не чекала… – Чому? Квіти на побаченні – це само собою зрозуміле, – поблажливо сказав той. – […]

Ольга приготувала вечерю та завалилася на диван. За годину чоловік прийде додому з роботи, можна й повалятися. Взяла телефон, почала гортати стрічку у соціальній мережі. Читала новини, шукала цікаві рецепти. Раптом натрапила на картинку з текстом: “Як пожартувати з чоловіка”. – Цікаво. Як чоловік відреагує? – подумала Оля. Надіслала йому повідомлення з текстом: “Я все знаю! Як ти міг?!” – О, щось відповів…, – сказала сама до себе жінка, отримавши за хвилину відповідь від Романа. Ольга швидко відкрила повідомлення, прочитала його і… ахнула від прочитаного
Історії Жінок

Ольга приготувала вечерю та завалилася на диван. За годину чоловік прийде додому з роботи, можна й повалятися. Взяла телефон, почала гортати стрічку у соціальній мережі. Читала новини, шукала цікаві рецепти. Раптом натрапила на картинку з текстом: “Як пожартувати з чоловіка”. – Цікаво. Як чоловік відреагує? – подумала Оля. Надіслала йому повідомлення з текстом: “Я все знаю! Як ти міг?!” – О, щось відповів…, – сказала сама до себе жінка, отримавши за хвилину відповідь від Романа. Ольга швидко відкрила повідомлення, прочитала його і… ахнула від прочитаного

Ольга приготувала вечерю та завалилася на диван. За годину чоловік прийде додому з роботи, можна й повалятися. Взяла телефон, почала гортати стрічку у соціальній мережі. Читала новини, дивилася відео […]

Ірина приїхала в гості до своєї доньки у інше місто. Марина прийняла матір добре і Ірина вирішила затриматися на кілька днів. Наступного дня, за вечерею Марина запитала: – Мамо, ти коли додому збираєшся? – Думала залишитися ще на кілька днів, – відповіла Ірина. – Мені здається, що тобі вже пора додому! – рішуче заявила донька. – Треба ж, тобі вже власна мама заважає, – невдоволено сказала Ірина. – Мамо, після того, що ти зробила, я знати тебе не хочу! – несподівано додала Марина. – Доню, ти про що? Що я зробила? – Ірина здивовано дивилася на доньку, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Ірина приїхала в гості до своєї доньки у інше місто. Марина прийняла матір добре і Ірина вирішила затриматися на кілька днів. Наступного дня, за вечерею Марина запитала: – Мамо, ти коли додому збираєшся? – Думала залишитися ще на кілька днів, – відповіла Ірина. – Мені здається, що тобі вже пора додому! – рішуче заявила донька. – Треба ж, тобі вже власна мама заважає, – невдоволено сказала Ірина. – Мамо, після того, що ти зробила, я знати тебе не хочу! – несподівано додала Марина. – Доню, ти про що? Що я зробила? – Ірина здивовано дивилася на доньку, не розуміючи, що відбувається

Марині було сім років, коли батьки розлучилися, і на цьому її дитинство закінчилося. Номінально воно було, і все здавалося добре, тільки завдяки не матері й батькові, а бабусі з […]

Віра працювала продавчинею одягу в чоловічому відділі. Дівчина вчилася на бухгалтерку, але влаштуватися за фахом не змогла. От і пішла на таку роботу. А потім вона звикла. І от пів року тому до них у відділ раптом зайшов один симпатичний чоловік. Він довго вибирав костюм і вибрав найдорожчий. А потім він став із Вірою радитись щодо сорочки. А сам прямо в очі їй дивиться: – Я неодружений, нікому навіть порадити! Наступного дня Ігор знову зайшов. Дівчата Віру підбадьорювали: – Іди, він через тебе прийшов! Віра глянула куди показували дівчата і ахнула від несподіванки
Історії Жінок

Віра працювала продавчинею одягу в чоловічому відділі. Дівчина вчилася на бухгалтерку, але влаштуватися за фахом не змогла. От і пішла на таку роботу. А потім вона звикла. І от пів року тому до них у відділ раптом зайшов один симпатичний чоловік. Він довго вибирав костюм і вибрав найдорожчий. А потім він став із Вірою радитись щодо сорочки. А сам прямо в очі їй дивиться: – Я неодружений, нікому навіть порадити! Наступного дня Ігор знову зайшов. Дівчата Віру підбадьорювали: – Іди, він через тебе прийшов! Віра глянула куди показували дівчата і ахнула від несподіванки

Ти хоч фото прийшли, доню, бо на весілля приїдемо і не впізнаємо зятя! – Мамо, він фотографуватися не любить, ти потім із ним познайомишся, тоді й розглянеш! Ну бувай, […]

Олег сидів на кухні і їв зелений борщ, коли пролунав телефонний дзвінок. Чоловік глянув на екран – дзвонила його мама. – Сину, привіт! Ну що, коли вас з Юлею чекати? – запитала Зоя Петрівна. – Привіт, мамо! Ми не приїдемо, не чекай нас, – спокійно відповідь Олег. – Як не приїдете? У вас щось сталося? – запереживала мама. – Сталося, ми розлучаємося! – раптом сказав син. – Як розлучаєтеся? Чому? – не зрозуміла мама. – Через тебе мамо, – тихо додав Олег. – Через мене? Як через мене?! – здивовано вигукнула Зоя Петрівна, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Олег сидів на кухні і їв зелений борщ, коли пролунав телефонний дзвінок. Чоловік глянув на екран – дзвонила його мама. – Сину, привіт! Ну що, коли вас з Юлею чекати? – запитала Зоя Петрівна. – Привіт, мамо! Ми не приїдемо, не чекай нас, – спокійно відповідь Олег. – Як не приїдете? У вас щось сталося? – запереживала мама. – Сталося, ми розлучаємося! – раптом сказав син. – Як розлучаєтеся? Чому? – не зрозуміла мама. – Через тебе мамо, – тихо додав Олег. – Через мене? Як через мене?! – здивовано вигукнула Зоя Петрівна, не розуміючи, що відбувається

– Тут така справа, Юля, мама знову просить приїхати, – сказав чоловік за вечерею. – Ну, давай, звичайно, поїдемо! – відгукнулася любляча дружина. – Без питань! Що треба привезти? […]

В Ірини не стало батька. Через півроку нотаріус запросила Ірину та її сестру Світлану до себе і вголос зачитала заповіт. – Все майно вашого батька залишається вам, Ірино! – в кінці підсумувала нотаріус. – Цього не може бути! Я цього так не залишу! – вигукнула Світлана і швидко вибігла з кабінету. Ірина теж почала збиратися, але нотаріус зупинила її та вручила невеликий білий конверт.  – Що це? – спитала здивована Ірина. – Прочитайте, – посміхнулася нотаріус. Ірина знову опустилася на стілець, розкрила конверт. Усередині лежав лист. Жінка швидко прочитала його і аж рота відкрила від прочитаного
Історії Жінок

В Ірини не стало батька. Через півроку нотаріус запросила Ірину та її сестру Світлану до себе і вголос зачитала заповіт. – Все майно вашого батька залишається вам, Ірино! – в кінці підсумувала нотаріус. – Цього не може бути! Я цього так не залишу! – вигукнула Світлана і швидко вибігла з кабінету. Ірина теж почала збиратися, але нотаріус зупинила її та вручила невеликий білий конверт.  – Що це? – спитала здивована Ірина. – Прочитайте, – посміхнулася нотаріус. Ірина знову опустилася на стілець, розкрила конверт. Усередині лежав лист. Жінка швидко прочитала його і аж рота відкрила від прочитаного

Залишалося трохи почекати. Ірина спостерігала як чоловік збирає речі. На неї він майже не дивився. Вона сама попросила його піти, бо жити під одним дахом із зрадником більше не […]

Ганна вирішила приїхати додому раніше, приготувати вечерю і влаштувати чоловіку романтичний вечір. По дорозі додому вона заїхала у магазин і купила все необхідне. За годину жінка була вже біля дверей своєї квартири. Ганна вже збиралася відкрити двері, як раптом за спиною почула голос. – Ви з цієї квартири? – запитав молодий хлопчина. – Так, – підтвердила Ганна. – Я курʼєр. Ось замовлення, яке замовляли на вашу адресу, – хлопець вручив жінці пакет, попросив поставити підпис про отримання і пішов. – Дивно, що ще за посилка? – подумала жінка. Ганна швидко заглянула в пакетик і застигла від побаченого 
Історії Жінок

Ганна вирішила приїхати додому раніше, приготувати вечерю і влаштувати чоловіку романтичний вечір. По дорозі додому вона заїхала у магазин і купила все необхідне. За годину жінка була вже біля дверей своєї квартири. Ганна вже збиралася відкрити двері, як раптом за спиною почула голос. – Ви з цієї квартири? – запитав молодий хлопчина. – Так, – підтвердила Ганна. – Я курʼєр. Ось замовлення, яке замовляли на вашу адресу, – хлопець вручив жінці пакет, попросив поставити підпис про отримання і пішов. – Дивно, що ще за посилка? – подумала жінка. Ганна швидко заглянула в пакетик і застигла від побаченого 

Потоваришували Ганна та Олена ще у школі. Ганна прийшла у сьомому класі. Над тихою і несміливою дівчинкою шефство взяла перша заводила, Олена. Вона нікому образити не давала нову ученицю. […]

Олег повернувся додому. Галя якраз щось готувала на кухні. – Привіт, вечеряти будеш? – запитала дружина, коли чоловік зайшов на кухню. – Пізніше, мені зараз треба з постачальниками розрахуватися. Я зайшов додому взяти гроші, – повідомив Олег і швидко пішов у спальню. – Галю?! А де гроші! – вигукнув він, помітивши, що грошей немає у звичному місці. – Їх немає, – спокійно відповіла жінка. – Як немає?! На що ти їх витратила? – Олег схвильовано скуйовдив волосся. Галина підвела погляд на чоловіка, зробила глибокий подих і розповіла на що вона витратила гроші. Олег вислухав дружину і аж присів від почутого
Історії Жінок

Олег повернувся додому. Галя якраз щось готувала на кухні. – Привіт, вечеряти будеш? – запитала дружина, коли чоловік зайшов на кухню. – Пізніше, мені зараз треба з постачальниками розрахуватися. Я зайшов додому взяти гроші, – повідомив Олег і швидко пішов у спальню. – Галю?! А де гроші! – вигукнув він, помітивши, що грошей немає у звичному місці. – Їх немає, – спокійно відповіла жінка. – Як немає?! На що ти їх витратила? – Олег схвильовано скуйовдив волосся. Галина підвела погляд на чоловіка, зробила глибокий подих і розповіла на що вона витратила гроші. Олег вислухав дружину і аж присів від почутого

– Галя, а де гроші? Завжди тут лежали? Чоловік із обуренням дивився на дружину, яка витратила всю заначку. Ось як у неї рука піднялася? Адже знає, який зараз складний […]

Наталя Олександрівна сиділа з своїм сином Вадимом на кухні і про щось розмовляли. Відкрилася вхідні двері і за хвилину на кухні зявилася Марія. – Що сталося? На тобі обличчя немає! – запитала Наталя Олександрівна, помітивши, що невістка дуже схвильована. – Біда сталася, – тихо сказала Марія і гірко заплакала. – Ну, не тягни! Розповідай! – кинувся до дружини Вадима. – Ось, самі дивіться, – Марія дістала з своєї сумочки якийсь листок і передала його свекрусі. Наталя Олександрівна взяла його, уважно його прочитала і ахнула від побаченого
Історії Жінок

Наталя Олександрівна сиділа з своїм сином Вадимом на кухні і про щось розмовляли. Відкрилася вхідні двері і за хвилину на кухні зявилася Марія. – Що сталося? На тобі обличчя немає! – запитала Наталя Олександрівна, помітивши, що невістка дуже схвильована. – Біда сталася, – тихо сказала Марія і гірко заплакала. – Ну, не тягни! Розповідай! – кинувся до дружини Вадима. – Ось, самі дивіться, – Марія дістала з своєї сумочки якийсь листок і передала його свекрусі. Наталя Олександрівна взяла його, уважно його прочитала і ахнула від побаченого

Марія ледве стримувалася від хвилювання. Сьогодні вона познайомиться з батьками Вадима. Він єдиний син у сім’ї, і явно буде пильний інтерес до її персони. І ще вони дуже багаті. […]

Наталка смажила на вечерю картоплю з цибулькою і чекати на чоловіка. – Ммм…, як смачно пахне, – простягнув Сергій, коли повернувся з роботи і зайшов до дружини на кухню. – Вечеря вже майже готова! Мий руки, переодягайся, і зараз будемо вечеряти, – усміхнувшись відповіла Наталка. Чоловік швидко пішов у ванну, помив руки, і пішов у спальню переодягатися. – Сергію! Вечеря готова! – гукнула за декілька хвилин Наталя. Але чоловік на поклик не відгукнувся. – Невже заснув?! – подумала жінка. Наталя зайшла у спальню кімнату до чоловіка і застигла від побаченого
Історії Жінок

Наталка смажила на вечерю картоплю з цибулькою і чекати на чоловіка. – Ммм…, як смачно пахне, – простягнув Сергій, коли повернувся з роботи і зайшов до дружини на кухню. – Вечеря вже майже готова! Мий руки, переодягайся, і зараз будемо вечеряти, – усміхнувшись відповіла Наталка. Чоловік швидко пішов у ванну, помив руки, і пішов у спальню переодягатися. – Сергію! Вечеря готова! – гукнула за декілька хвилин Наталя. Але чоловік на поклик не відгукнувся. – Невже заснув?! – подумала жінка. Наталя зайшла у спальню кімнату до чоловіка і застигла від побаченого

На Сергія Наталка кілька років тому звернула увагу одразу ж, як чоловік увійшов до ресторану. Дівчина працювала у закладі адміністратором, тому вона проводила імпозантного гостя до вільного столика та […]

Пагінація записів

Previous page Page 1 … Page 38 Page 39 Page 40 … Page 63 Next page

Вам також буде цікаво

  • Ірина Григорівна сиділа з правнуком Матвієм. У двері постукали. Ірина Григорівна мимоволі насторожилася, дружина її онука рідко заходила до неї в кімнату, коли всі були на роботі. – Можна? – несміливо запитала Олена, прочиняючи двері. Ірина Григорівна здивовано кивнула, не зводячи з неї погляду. Олена зайшла, невпевнено переступаючи з ноги на ногу, в руках вона тримала невелику коробку. – Ірино Григорівно, я… Я хотіла вам дещо віддати, – тихо сказала Олена, уникаючи дивитися їй у вічі. Вона простягла коробку. Ірина Григорівна взяла її і застигла від здивування
  • Софія виходила заміж. Вона разом з подругою Христиною прийшла вибирати весільну сукню. В салоні працювала подруга Христини Поліна. – До речі, – сказала Христина до Поліни. – А Софійка виходить заміж за твого однокласника! – За кого?! – здивувалася Поліна. – Звати Сашко, а прізвище я не пам’ятаю… – сказала та. – Софійко, а як прізвище у твого Сашка? – Клименко! – відповіла Софія. – Клименко?! – очі в Поліни раптом округлилися, а брови поповзли вгору. – А чого ти так дивуєшся? – Христина не розуміла, що відбувається
  • Настав час, і пішла Віра Семенівна в інший світ. Пішла тихо, аж на дев’яносто восьмому дні народження. Добре і довге життя прожила жінка. Пішла, якраз незадовго до вісімнадцятиріччя свого онука Микити. Перед тим вона, до речі, подарувала йому пристойну суму грошей… На поминках матері Ірина не плакала, а тільки напружено дивилася сумним поглядом. Поруч стояли її чоловік Роман і син Микита. Так завершився земний шлях Віри Семенівни… А після поминок Микита обійняв батьків і раптом запитав: – А ви мене зовсім не любите? Ірина з Романом оторопіли від почутого
  • Оксана готувала вечерю до приходу з роботи чоловіка. Раптом подзвонила її сестра Іра. – Привіт, Іро, – сказала Оксана. – Що погані новини? Матері гірше? – Так, – Іра трохи помовчала. – Лікарі кажуть, що не довго залишилося. У слухавці почулися схлипи. Іра плакала. – Іро, не плач, краще скажи, що треба зробити? – сказала Оксана. – Може ще грошей надіслати? – Та які гроші?! – сказала Іра. – Що в таких випадках зробиш, якщо навіть медицина безсила? – І все-таки, що я можу зробити? – запитала сестра. – Оксано, я хочу тебе попросити, щоб ти… Приїхала, – раптом сказала Іра. – Що-о-о?! – Оксана аж ахнула від почутого
  • Галина погортала пожовклий від часу блокнот, знайшла потрібний номер і одразу взялася за телефон. – Павло Анатолійович біля телефону. Слухаю, – відповів їй чоловічий голос. – Павлику, ти? – Галина помітно захвилювалася. – Мене Павликом давно ніхто не називав, – сказав чоловік. – З ким маю честь говорити? – Галя я, однокласниця твоя, – сказала Галина. – Невже не впізнав? Запала мовчанка. – Оце так несподіванка! – голос Павла помітно пожвавішав. – Якими вітрами? – Та ось, згадала тебе, та й подзвонила, – сказала Галина. – Як справи? Маєш дружину? Є плани на вечір? У ресторан піти не хочеш? Павло не розумів, що відбувається
© 2025 Дівочі Посиденьки