Ліля обняла свого сплячого чоловіка Олега, а він відвернувся від неї на інший бік і пробурчав: – Оля, не сьогодні. Я так втомився. – Оля? Яка Оля? Що за […]
Володимир повернувся додому раніше запланованого. На роботі йому стало зле, і він відпросився додому. – Відлежуся трохи, і стане краще, – думав чоловік. Він тихо відкрив квартиру своїм ключем, зайшов в коридор. Кинувши ключі на тумбочку в коридорі, почав розшнуровувати черевики, як раптом почув голос матері, що долинав з кухні. Ольга Іванівна говорила з кимось по телефону. Володимир прислухався до розмови і застиг від почутого. – Як вона могла! – тільки й вигукнув чоловік
Ользі Іванівні Марина не сподобалася відразу. Син привів цю дівку (як вона відразу ж назвала Марину) явно їй, матері, на зло. Адже казала ж вона йому: придивись до Світланки, […]
У Марини заслаб батько і її звільнили з роботи. Якась чорна смуга почалася в житті. Купа дрібних негараздів до того всього… Перед тим, як Марина лягла спати, після душу та купи переглянутих оголошень про роботу, їй зателефонувала колишня колега з роботи. – Маринко, мені щойно дзвонила моя приятелька, Юля, – сказала вона. – Вона секретаркою у нашого директора працює. Він дізнався, що тільки ти з новою програмою розібралася! А коли дізнався, що тебе скоротили, то дуже сварився. Так ось… Марина, як почула, що сказала подруга, то де стояла, там і сіла
Марина бігла по полю червоних маків, широко розкинувши руки, назустріч лагідному вітерцю та яскравому сонечку. Раптом загриміло, небо стало темним, і маки різко потемніли. Жінка зупинилася і навіть уві […]
Павло заглянув за паркан до сусідів. – Що ти хотів, Павло?! – гукнув його сусід Олег. – Привіт, Олеже! – сказав ніяково той. – Я тут повз проходив. Дивлюся ти. Поклич-но свою дружину Валю. Поговорити мені з нею треба… – Зараз, – сказав Олег. – Валю, до тебе прийшли! – покликав він дружину. Коли Валя вийшла, Павло кивнув у бік лавки: – Давай сядемо, Валю. Справа в мене до тебе дуже серйозна… Вони все говорили і говорили. – Чого вони там так довго? – визирнув у вікно Олег. Він вийшов з хати. Раптом чоловік почув частину розмови. Олег застиг від несподіванки
Павло Петрович, сільський фермер, уже хвилин двадцять прогулювався біля будинку сусідів, заглядаючи за паркан. – Що ти хотів, Петровичу?! – гукнув його сусід Олег Степанович. – Привіт, Степановичу! – […]
Алла готувала вечерю, коли у двері подзвонили. Жінка вийшла в коридор, відкрила, і побачила на порозі доньку чоловіка від першого шлюбу Олю. – Добрий вечір, а тато вдома? – запитала вона. – Зараз має прийти, – відповіла Алла. – Ти заходь, зачекаєш його. Алла провела гостю на кухню, пригостила чаєм. – Тітко Алло, мені потрібно з вами поговорити, – раптом сказала Оля. – Говори, – усміхнулася Алла. – Ви повинні дізнатися одну таємницю про мого батька, – тихо сказала дівчина. – Таємницю? Вже цікаво, – Алла подивилася на Олю. І Оля все розповіла дружині батька. Алла вислухала її і застигла від почутого
Коли Алла вийшла заміж за Віктора, він мав доньку від першого шлюбу. Незважаючи на підлітковий вік, а Олі було чотирнадцять, дівчинка спокійно поставилася до розлучення батьків, принаймні зовні. Не […]
Єва готувала вечерю, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив її наречений Олексій. – Кохана, ти завтра зайнята? – одразу запитав він. – Ні, – усміхнулася дівчина. – А що є якісь пропозиції? – На завтра нічого не плануй! – рішуче заявив Олексій. – Завтра я познайомлю тебе з своїми батьками. Єва не спала всю ніч. Вона дуже хвилювалася від зустрічі з майбутньою свекрухою. Вранці приїхав Олексій, і вони поїхали до його батьків. Зустріли її по-доброму, однак якесь переживання все не залишало жінку. Але Єва навіть уявити не могла, чим закінчиться це знайомство
– Сподіваюся ти сирота? – Було перше запитання, яке Єва поставила Олексію, коли зрозуміла, що він наполегливо залицяється до неї. – З чого це раптом? Я не сирота. У […]
Галина сиділа на веранді і дивилась на ноутбуці турецький серіал. Їй заважала хвіртка сусідів. Вона без кінця то закривалася, то відкривалася… Раптом задзвенів телефон. Галя глянула на екран. Дзвонила її тітка Ліза. – Ну як ти там племіннице? – весело запитала тітка. Галя похвалилася, що знайшла роботу. – Ой, тітко Лізо, я ж хотіла у вас дещо запитати! – ахнула Галя. – А чого це без кінця до моєї сусідки ходять якісь жінки? А сьогодні, то взагалі… – А ти хіба не знала про бабу Марію нічого? – загадково запитала тітка. Галя застигла, нічого не розуміючи
Галина ніколи й не думала, що отримає колись, від когось спадок. А точніше – будинок у подарунок! Її батьки жили небагато. Мали двокімнатну квартиру і стареньку дачу в передмісті. […]
У Світлани був день народження. Прийшла її привітати й свекруха – Тамара Іванівна. Жінка весело посміхнулася і простягла своїй невістці гарний пакет, перевʼязаний тонкою білою стрічкою. – Ось тобі подаруночок на день народження! – сказала урочисто свекруха. – Від усієї нашої родини, від щирого серця! – Такі стрічки, як на пакеті, бувають на коробках цукерок, – подумала Світлана. – Але тут, мабуть, щось мʼяке… Тамара Іванівна обійняла іменинницю. – Ой, дякую вам! – сказала Світлана. Вона почала розпаковувати подарунок. Дівчина відкрила пакет і застигла від побаченого
Тамара Іванівна весело посміхнулася і простягла своїй невістці Світлані гарний пакет, перевʼязаний тонкою білою стрічкою. – Ось тобі подаруночок на день народження! – сказала урочисто свекруха. – Від усієї […]
Денис з Юлею прийшли до матері чоловіка. Тетяна Валентинівна накрила стіл, спекла торт. – А ми не просто так прийшли, – усміхнувся Денис. – Ну що Юля, вручай! Юля дістала із сумки якусь листівку і передала Тетяні Валентинівні. – Це що? – здивувалася жінка. – Це запрошення на наше весілля, – радісно сказав Денис. – А це Семену Андрійовичу передайте, – сказала Юля діставши ще одну листівку. – Батьку? – здивувалася мати. – Ну так. Батько ж повинен бути на весіллі сина, – відповіла Юля. – Не смійте! Я цього не допущу! – вигукнула мати. Юля здивовано дивилася на майбутню свекруху, не розуміючи, що відбувається
— Давай і батька твого теж запросимо на весілля, Денисе. Все ж таки рідна людина. Стільки років минуло, можна й пробачити вже. Юля сиділа навколішки перед журнальним столиком і […]
Ірина Іванівна пішла на город. Там у неї був повний порядок. Не любила жінка, щоб город травою заростав. Ближче до криниці росли помідори, огірки, капуста. Цибулю Іванівна вже прибрала, тепер у сараї сушилася… Сусідки її віку на лавках вже відпочивали, а Іванівна все в турботах була. – І звідки у тебе сили беруться? – дивувалися сусідки. – Та я й сама не знаю, – відповідала Іванівна. – Не залишу ж я своїх дітей, заради них і стараюся. Сусідки мовчки хитали головами. Вони знали, що останній раз, коли Іванівна передавала дітям гостинці, сталося дещо несподіване
Ірина Іванівна поховала чоловіка десять років тому, і тепер жила сама. Діти її виросли й розлетілися в різні боки. Про неї згадували рідко. Ірина Іванівна розуміла, що в них […]