Поліна прокинулась і солодко потяглася у ліжку. Сьогодні на календарі було восьме березня – жіночий день. Романа поряд не було, і це був добрий знак. “Може, він вирішив зробити […]
– Привіт, Тамаро, як ваші справи? – почула жінка в телефоні голос своєї сестри Людмили. – Ох, як справи… – зітхнула Тамара. – Кручусь…Робота – будинок. І хоч би хто допоміг… – Так, незавидна наша жіноча доля, – засміялася Люда. – Ти знаєш, чому я тобі дзвоню? – Чому? – запитала Тамара. – Та скучила я, – засміялася Люда. – От подумала, може, в гості до вас приїхати? Якщо не завадимо, звісно! – Ти що? Не завадите! Навпаки, я й сама рада буду вашому візиту! – зраділа жінка, але Тамара навіть уявити не могла, що задумала її сестра
– Привіт, Тамаро, як ваші справи? – Ох, як справи… – зітхнула Тамара. – Кручусь, як білка в колесі. Робота – будинок. І хоч би хто допоміг… – Так, […]
Оля прийшла до своєї матері у гості. Надія Юріївна пригостила доньку чаєм, і вирішила зробити бутерброди. – Ой, у мене ж хліб закінчився, – схопилася жінка, відкривши хлібницю. – Зараз я швиденько в магазин вискочу. Надія Юріївна зібралася і побігла в магазин, а Оля залишилася на кухні. Раптом пролунав сигнала телефону, прийшло якесь повідомлення. Ольга глянула на свій телефон, але повідомлення там не було. Тоді донька побачила на тумбочці телефон матері. Оля взяла телефон Надії Юріївни, відкрила смс, переглянула його і остовпіла від побаченого
– Надя, чула, що в Ніни сталося? Надія Юріївна застигла, приклавши руку до себе. У їхньому віці будь-що може статися. – Ні! Не стало когось, чи що? – Та […]
У Віри не стало мами. Після сорока днів жінка приїхала у село, навести порядок в будинку матері. – Може, щось собі заберу, як пам’ять. А решту треба віддати, – думала Віра. Цілий день вона копалася у речах. Здавалося, що мати зберігала абсолютно все! Навіть якісь дитячі речі Віри все ще були в хаті. Впоравшись з речами, Віра перейшла до шафи, у якій мама зберігала папери. – Може їх одразу викинути? – подумала Віра, але згодом вирішила розібрати. Раптом, вона натрапила на коробку з листами. Віра відкрила один лист, прочитала його і застигла від прочитаного
У Віри не стало мами. Вона жила в селі, де Віра народилася. Коли дівчинка закінчила школу, вона переїхала до міста. Там же відучилася, влаштувалася на роботу. Потім зустріла майбутнього […]
Тетяна приготувала вечерю, і стала чекати, коли додому повернеться чоловік. О сьомій годині вона зателефонувала Олексію, щоб дізнатися, о котрій він повернеться. Але телефон чоловіка мовчав. – Та що ж це таке? – захвилювалася жінка. Через годину Олексій так і не з’явився, і тоді Таня спробувала знову до нього додзвонитися. Але результат був той самий. – Ну, ти отримаєш у мене, коли приїдеш, – пробурмотіла вона, як раптом пролунав дзвінок її телефону. Але дзвонив не Олексій, дзвони його брат. Тетяна взяла слухавку і…ахнула від почутого
– Олексію, та скільки можна?! – Таня невдоволено кинула в чоловіка шкарпетки, що валялися на підлозі. Олексій лише зітхнув, продовжуючи спокійно збиратися. – Ну, невже важко до кошика з […]
– Стасе, я зараз у турагенції була! Хотіла купити тур. Зайшла в наш рахунок, а там пусто! – подзвонила до чоловіка Діана. – Діано, слухай, це я зняв гроші, – тихо повідомив Стас. Стало трохи легше. Діана видихнула. А потім раптом подумала, а навіщо чоловік зняв усі гроші? Вирішив сам купити тур? Але Стас мовчав, нічого не пояснював. – Стасе, а навіщо ти зняв гроші? – запитала вона. – Ти тільки не переймайся…, – якось підозріло почав чоловік, потім з хвилину помовчав, зібрався з думками і все виклав дружині. Діана вислухала його і аж рота відкрила від почутого
Діана та Стас не були на морі більше п’яти років. Спершу не було грошей, бо взяли квартиру в іпотеку. Усі відкладені кошти віддали на початковий внесок. Потім Діана народила […]
Олена була на роботі, коли до неї в кабінет зайшла секретарка. – Олено Вікторівна, до вас прийшов курʼєр, приніс якийсь лист, – повідомила дівчина. Олена відволіклася від справ, глянула на годинник. – Проведіть його до мене, у мене немає часу спускатися до нього, – відповіла жінка. – Добре, – кивнула секретарка і вийшла з кабінету. Олена продовжила працювати. Через декілька хвилин у двері постукали. – Увійдіть, – гукнула Олена. Двері відкрилися і в кабінет зайшов якийсь чоловік. Олена глянула на нього і…ахнула від побаченого
Олені було сорок три роки. І вона жодного разу не була одружена, не було дітей. Так, навіть смішно сказати, у Олени жодного разу серйозних стосунків не було. Деколи Олена […]
Ольга Вікторівна поверталася додому з магазину. Жінка підійшла до будинку, і сіла відпочити біля свого під’їзду. Відпочивши, Ольга вже зібралася йти додому, як раптом з підʼїзду вийшла сусідка – Наталія Кирилівна. – Наталю! – зраділа Ольга Вікторівна. – Сто років тебе не бачила. Ти на дачі була? – Ні, – відповіла сусідка. – В санаторії! – Пощастило тобі! – пораділа за сусідку жінка. – Але це ще не всі новини…, – якось загадково додала Наталія Кирилівна. – Ти ніколи не здогадаєшся кого я там зустріла! – Цікаво, і кого ж? – зацікавилася Ольга Вікторівна. Але жінка навіть уявити не могла, що їй розповість сусідка
На подвір’ї старого цегляного будинку на лавці біля куща бузку сиділа жінка років шістдесяти. Поруч із нею на лавці лежала сумка з продуктами. Жінка прийшла з крамниці і сіла […]
Алла була на роботі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонив Ігор, її колишній залицяльник. – Так, Ігоре! Що тобі треба, – запитала Алла, піднявши слухавку. – Алло, з цим треба щось робити! – одразу додав чоловік. – Що сталося? Поясни, – попросила жінка. – Яна привезла мені Віру і сказала, що тепер я повинен про неї піклуватися! – заявив чоловік. – Ігоре, я нічого не зрозуміла. Хто така Віра? І чому моя сестра привезла її тобі, – сказала Алла. – О господи! Ти справді нічого не знаєш? – зітхнув Ігор. – А що я маю знати? – здивовано запитала Алла, не розуміючи, що відбувається
Лікарем Алла мріяла стати з восьми років і йшла до своєї мети планомірно та наполегливо. Приводом для цього стала рання втрата бабусі — матері батька, яка займалася онукою з […]
Діма вирішив познайомити свою наречену з батьками. Хлопець запропонував Наталці поїхати до нього в село. – Коханий, я так хвилююся….А що, як я не сподобаюся твоїм батькам? – питала вже вкотре Наталка, дорогою до рідного села Діми. – Облиш, все пройде чудово, – усміхнувся Діма. – У мене хороші батьки, і ти їм обовʼязково сподобаєшся. Через декілька годин молоді приїхали до будинку батьків Дмитра. Вони вийшли з машини. Наталка озирнулася довкола і… застигла від побаченої картини
Діма народився і виріс у селі. Батьки його теж були родом звідти, в цьому ж селі і познайомилися. Сподівалися вони, що й син їхній залишиться з ними. – Відучишся […]