– Наталю, що ти в ньому знайшла? Побійся Бога! – Мамо, Олег дуже хороший, ось побачиш, він тобі ще сподобається. – За себе не переживаєш, хоч би про дочок […]
Ганна вирішила з’їздити до свекрухи, допомогти почепити штори. Вона зателефонувала Галині Геннадіївні, щоб попередити про приїзд, але не дочекалася відповіді. – Гаразд, поїду так, – вирішила Ганна. Жінка була вже біля підʼїзду свекрухи, коли помітила машину чоловіка. – А Дмитро тут звідки? Теж з шторами приїхав допомагати? – усміхнулася вона. Ганна піднялася на третій поверх. Двері в квартиру свекрухи були прочинені. – Дивно, а двері чому відчинені? – здивувалася Ганна. Жінка тихо пройшла в коридор, і почула, що свекруха з чоловіком про щось розмовляють на кухні. Ганна прислухалася до розмови і остовпіла від почутого
Ганна була здивована. Те, що вона сьогодні випадково почула, приїхавши без попередження до свекрухи, в голові не вкладалося. Так залишати це не можна. Потрібно діяти, причому швидко і рішуче! […]
Галина прокинулася раніше, ніж звичайно. Сон не йшов. – Піду мабуть сніданок готувати, – вирішила вона і пішла на кухню. Вона тільки-но поставила сковорідку на плиту, як раптом почула розмову з коридору. Чоловік розмовляв з кимось по телефону. Динамік в телефоні Андрія був гучний. І хоч він говорив тихо, але голос з динаміка було чудово чути. – Так, так, а це вже цікаво! – подумала Галя, вловивши, що співрозмовник чоловіка декілька разів назвав її ім’я. Галина підійшла ближче до дверей кухні, уважно прислухалася до розмови і… не змогла стримати сліз
Галина з Андрієм прожили разом двадцять років. Пролетіли вони як одна мить. Стільки всього пережили разом. І радість від народження сина, і гіркоту втрати батьків. Ну і, звісно, труднощі, […]
Григорій Іванович збирався в магазин, як раптом у двері наполегливо подзвонили. – Іду я, іду. Навіщо так дзвонити?! — Григорій Іванович відчинив двері. На порозі стояла дівчина років двадцяти. Несподівано її обличчя розпливлося в посмішці, і вона огорнула Григорія Івановича в обійми. Чого він зовсім не очікував. – Та ви хто?! Пустіть! — Григорій Іванович, намагався вивільнитися. – Тату, не впізнаєш? Я ось тебе одразу впізнала, – дівчина випустила Григорія Івановича з обіймів і нарешті представилася: — Я Віра, твоя дочка! – Яка ще дочка? У мене немає дітей! – Григорій здивовано дивився на гостю, не розуміючи, що відбувається
– Іду я, іду. Навіщо так дзвонити?! — Григорій Іванович відчинив двері. На нього, вивчаюче, дивилася дівчина років двадцяти. Раптом її обличчя розпливлося в посмішці, і вона огорнула Григорія […]
Віктор повернувся додому з роботи і застав на кухні свою дружину. Марина гірко плакала. – Кохана, що сталося? – кинувся він до жінки. – Вітя, я такого наробила, – схлипнула жінка. – Ти про що? – не зрозумів чоловік. – Ти знаєш мою подругу Катю? Так ось, я взяла і повірила їй, а вона так підло зі мною вчинила, – сказала крізь сльози Марина. – Марино, ти можеш нормально пояснити? – Віктор сів навпроти дружини і уважно на неї подивився. – Вибач мене Вітя, – раптом сказала Марина, зробила глибокий подих, і все розповіла чоловіку. Віктор вислухав дружину і остовпів від почутого
Марина та Катерина працювали разом вже не перший рік, а останні кілька місяців ділили один кабінет на двох. Близькими подругами їх не можна було назвати, скоріше, приятельками, оскільки стосунки […]
Галина накривала на стіл. Сьогодні до них з Андрієм у гості прийшла свекруха. – Ой, Галю, поки ти тут клопочешся, ми з Андрійком вийдемо на балкон, подихаємо свіжим повітрям, – сказала Тамара Олександрівна і встала з-за столу. – Пішли сину! Андрій слухняно попрямував за матірʼю, і за секунду вони були на балконі. Галина ніколи навіть подумати не могла, щоб підслуховувати чужі розмови. Проте, здалося дивним, що її свекруха, Тамара Олександрівна, покликала сина на балкон, усамітнитися. Жінка підійшла навшпиньки до віконця в кухні. Прислухалася до розмови чоловіка з свекрухою і остовпіла від почутого
Галина ніколи навіть подумати не могла, щоб підслуховувати чужі розмови. Хоча тут люди були не чужими їй, але все одно, у них має бути особистий простір, Галина це розуміла. […]
Марина повернулася з роботи і одразу зайшла на кухню. – О, а ти чому в темряві сидиш? – жінка ввімкнула світло і побачила чоловіка. – Марино, нам потрібно серйозно поговорити, – тихо сказав Андрій. – Коханий, щось сталося? – Марина помітила, що чоловік дуже схвильований. — Наша родина була помилкою. Я довго закривав очі на все, але будь-якому терпінню приходить кінець. Нам потрібно розлучитися! – несподівано заявив чоловік. – Андрію, ти жартуєш? – спробувала перевести на жарт жінка. – Я не жартую! Я йду! – викарбував Андрій. – Чому ти так вирішив? Що сталося? – Марина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
— Наша родина була помилкою. Я довго закривав очі, але будь-якому терпінню приходить кінець. Вибирай, яке майно собі залишиш, та й пішли подавати документи на розлучення, — Андрій виглядав […]
– Іринко, щось трапилося? – запитав дружину Андрій. – Ти щось сама не своя. – Та-а, з роботи дзвонили, деякі проблеми є, – пробурмотіла Ірина. – Завтра, швидше за все, допізна затримаюся – раніше сьомої вечора не чекай! – Ого, – присвиснув чоловік. Ірина помітила, як чоловік зрадів, почувши про її пізнє повернення. І мимоволі почала підозрювати Андрія дедалі більше… Наступного дня вона прийшла додому раніше. Перше, що Ірина помітила, зайшовши додому – це чужі туфлі у коридорі. Жіночі! Потім вона побачила відро з брудною водою і швабру. Варто було Ірині відкрити двері у вітальню, як перед нею постало несподіване видовище
– Це ще що таке? – тихо прошепотіла Ірина, коли витягла з пилососа предмет, який агрегат засмоктав у трубу разом з пилом. – Ах ти ж… Та я ж […]
Павло повернувся з роботи похмурим. Не обійнявши дружину, він попросив її пройти до кімнату. – Коханий, що сталося? – захвилювалася Оля, виконавши прохання чоловіка. — Оля, нам треба поговорити, – Павло уважно подивився на дружину. – Я тебе слухаю, – жінка сіла на диван. – Тиждень тому мені написала твоя подружка. Написала дещо дивне…про тебе, – раптом сказав Павло. – Ти про що? – не зрозуміла Ольга. – Спочатку я не хотів вірити її словам, але вона навела аргументи, – Павло дістав телефон, відкрив якесь повідомлення і показав його дружині. – Як ти це поясниш? Оля переглянула повідомлення і остовпіла від побаченого
— Оля, мені здається, нам час серйозно поговорити про те, що дочка на мене зовсім не схожа… Чи варто мені робити тест? Чи сама зізнаєшся?! — похмуро запитав чоловік, […]
Зінаїда Євгенівна прибирала в квартирі, коли пролунав телефонний дзвінок. Дзвонила її донька. – Привіт, доню! – сказала вона, взявши слухавку. – Мамо, це все! Це кінець. Кінець нашої сімʼї, – затараторила Олена. — Спокійніше, дочко! Я нічого не розібрала. Повільніше говори, – попросила Зінаїда Євгенівна. — Мамо, ну, він… Я не хочу з ним більше жити. Правда, не хочу, – крізь сльози промовила донька. – Доню, ти про що? Що зробив Михайло? – не зрозуміла жінка. – Мамо, він…він, – Олена важко зітхнула, зробила паузу і… розповіла матері, що зробив її чоловік. Зінаїда Євгенівна вислухала доньку і ахнула від почутого
— Спокійніше, дочко, спокійніше! Я нічого не розібрала. Повільніше говори, повільніше. — Мамо, ну, він… Я не хочу з ним більше жити. Правда, не хочу. Набридло. Просто тут вже […]