Оля взагалі-то була смілива, але знайомитися зі свекрухою боялася до тремтіння в колінах. Ігоря вона дуже любила, а як не сподобається вона його матері -що тоді робити? Он, напарниця […]
Ірина з Андрієм готувалися до весілля. Підготовка була в самому розпалі, молоді замовили ресторан, обрали нареченій весільну сукню. – Сьогодні ще потрібно з фотографом зустрітися, – сказав за сніданком Андрій. – На котру годину, ми домовлялися? – запитала Ірина. – На четверту, – відповів Андрій. – Добре, я в цей час вільна, – усміхнулася Ірина. Раптом, на телефон дівчини прийшло повідомлення. Ірина взяла телефон, прочитала смс і змінилася на обличчі. – Що там? – запитав Андрій, помітивши, як захвилювалася наречена. – Ось, дивись, – тихо сказала Ірина і повернула екран телефону до чоловіка. Андрій прочитав повідомлення і остовпів від прочитаного
Зазвичай на свій вісімнадцятий день народження всі чекають з особливим хвилюванням. По-перше, це межа між дитинством та дорослим життям, по-друге, подарунки цього дня дарують особливі. Комусь можуть подарувати навіть […]
Олег повернувся з роботи додому, зайшов у квартиру, роззувся і одразу попрямував на кухню. Віра сиділа за столом, і мовчки дивилася у вікно. – Привіт, що у нас на вечерю? – запитав чоловік. – А, нічого! – невдоволено сказала жінка. – Віро, щось сталося? – здивувався Олег. – Не буде тепер, ні вечері, ні випрасуваних сорочок, ні чистих шкарпеток, – уїдливо кинула Віра. – Та й мене напевно не буде в цьому будинку! – Як це не буде? Що ти таке говориш? – здивовано запитав Сергій, не розуміючи, що відбувається
Віра не могла позбутися відчуття власної непотрібності. Чоловік і діти вже давно зробили з неї хатню робітницю і куховарку. Вони не помічали, що Віра жива людина зі своїми радощами, […]
Сергій закінчував роботу над річним звітом. – Ну от і все! – радісно вигукнув чоловік, коли справу було зроблено. Сергій підвів голову, глянув на годинник, настав час збиратися додому. – От і чудово, нарешті цей день і скінчився, – важко зітхнув він. Сергій накинув на плечі пальто і вже збирався вимкнути комп’ютер, як раптом на екрані з’явилося сповіщення про нове повідомлення. – Кому це щось від мене знадобилося? – невдоволено промовив він. Сергій важко зітхнув, відкрив повідомлення, прочитав його і…ахнув від прочитаного
День не задався з самого початку: Сергій проспав, бо вирішив «закрити очі на пару хвилин», які згодом перетворилися на півгодини. Схопившись із ліжка, чоловік кинувся в душ, де йому […]
У Світлани заслабла мама. Вона дала настанови дітям і зібралася їхати. Діти запевнили, що впораються. Син навіть запропонував: – Я можу з тобою поїхати. Бабуся ж слаба, ти сама не впораєшся. Світлана так зворушилася, що навіть сльозу пустила. Ось справжній чоловік росте! Не те що її коханий Андрій, який зібрався на відпочинок без неї. У поїзд Світлана сідала з важким серцем. Плацкарт, верхня полиця, біля доби в дорозі. Але найбільша неприємність на неї чекала у вагоні. – Ні, цього просто не може бути! – тільки й подумала Світлана
Після розлучення з чоловіком Світлана довго не могла прийти до тями і жила тільки для дітей. А в сорок років зненацька зрозуміла, що більше не хоче бути одна. – […]
Марія Олександрівна дивилася у вікно. На столі вже стояли свіжоприготовлені млинці. Жінка чекала в гості свого сина і дочку з онуками. Нарешті діти приїхали. Син був з дружиною, а дочка з чоловіком. – От і добре, – подумала Марія Олександрівна. – Обоє, значить приїхали. Окремо говорити не доведеться. Двері відчинилися, почувся шум у коридорі. – А що ви без дітей?! – запитала господиня. – У мене млинців ціла гора. Я на вас усіх чекала. Ну добре, пийте чай і до розмови… – Так можна й одразу, – сказав син. – Розповідай, про що ти хотіла поговорити. Діти сіли за стіл, чекаючи, що мати нарешті розкаже, чому вони зібралися
– Мамо, ми до тебе приїдемо в п’ятницю. Розмова є, не телефонна. – У мене теж розмова до вас є, Ігорю… – Про що? – Приїдете і я вам […]
Ліда дивилася серіал, коли у двері подзвонили. За дверима стояв її колишній чоловік. – Вітя! Ти що, заблукав? – посміхнулася Ліда. – Я до тебе! Ти знаєш, що сталося? Біда! Я не знаю, що робити! – почав голосити Віктор. – Заходь. Розповідай, що за біда сталася, – Ліда запросила Віктора на кухню. – Загалом так, ти маєш повернутися до мене! – несподівано сказав Віктор. – А це ще чому? – округлила очі Ліда. – Ми повинні знову одружитися! Заради моєї мами! – пояснив чоловік. – Заради мами? А до чого тут Ольга Яківна? – Ліда здивовано дивилася на Віктора, не розуміючи, що відбувається
Вечір п’ятниці йшов точно за планом: легка вечеря у кафе, а вдома – пінна ванна, потім м’який халат та крісло. На столику – келих крижаного ігристого та морозиво. Ліда […]
Інна подзвонила до своєї подруги. – Віро, привіт, – привіталася вона. – Слухай, у мене до тебе буде прохання! – Привіт, Інно. Залюбки допоможу, чим зможу, – весело відповіла Віра. – Завтра у мого Бориса памʼятник ставити будуть. Ти б не могла поїхати зі мною? – попросила Інна. – Добре, без проблем, – погодилася Віра, до кінця не розуміючи, чим вона допоможе у такій ситуації. Наступного дня Інна заїхала по Віру, і подруги вирушили на цвинтар. Вони підійшли до могилки чоловіка Інни і…остовпіли від побаченого
Інна завжди була певна, що все в житті встигне. Тому спочатку вчилася, потім кар’єру робила, потім, коли виповнилося сорок, вирішила особистим життям зайнятися. Вона й раніше ним займалася, але […]
Ніна Іванівна йшла на підробіток. Вона допомагала людям з прибиранням. Сьогодні жінка йшла до Валерії Федорівни – однієї старенької, якій син найняв помічницю. Вона була приємна жінка, не прискіплива. Зазвичай Валерія Федорівна і чай пропонує з цукерками чи бутербродами. – Ти мене не шкодуй, Ніно, а то я від цього сама себе шкодувати почну, – сказала якось Валерія Федорівна. – Я б тебе просити не стала, але у бруді я жити не звикла, соромно… Нарешті Ніна Іванівна дійшла до будинку Валерії Федорівни. Вона піднялася на поверх, подзвонила у двері і раптом почула… Дитячий сміх
Катю дратувало, що мама ходить мити підлогу та прибирати до чужих людей. Вони це особливо не обговорювали, але Ніна Іванівна знала, що її дочка соромиться. – Мамо, ти що, […]
Максим з сестричкою Алісою і батьками приїхали до діда з бабою в гості. Всі сіли за стіл пити чай з тортом. Бабуся Наталя хоч і була слаба, але їла без примх, розчулювалася на Алісу й Максима, і сміялася разом з усіма. – А я й забула, що в нас такі правнуки! – казала старенька. – Як добре, що ви приїхали. Діти сміялися і обіймали бабусю. Навіть дід Аркадій розм’якнув від доброї жартівливої бесіди. Йому було приємно, що вони знову сидять за столом разом, як і раніше… Коли вони поїхали додому, Максим раптом заплакав. – Мамо, що з ними? – тільки й запитав він
– Та навіщо дітям до них їхати? Твій дід зовсім слабий, він лежить і ні з ким не хоче розмовляти, – нервово говорила Ліза і складала їжу в сумку. […]