– Мамо, а ви на дачу скоро поїдете? – Марина позіхаючи вийшла зі своєї кімнати і увійшла на кухню. Тато в так званій “літній піжамі” сидів за столиком і […]
Катя повернулася з робот додому. Жінка зайшла на кухню і ввімкнула світло. – Андрію? – Катя здивовано подивилася на чоловіка, ввімкнувши світло. – Коханий, ти чому в темряві сидиш? Андрій мовчки дивився в одну точку. – Андрію, що сталося? – захвилювалася Катя. – Катю, краще присядь, нам треба серйозно поговорити, – раптом сказам Андрій. – Коханий, ти мене хвилюєш, – сказала Катя і сіла поряд. – Розповідай, що сталося? Андрій з хвилину збирався з думками, а потім все розповів жінці. Катя вислухала чоловіка і застигла від почутого
Катя бадьорим кроком йшла людним тротуаром. Було сім годин вечора, багато хто повертався з роботи. Вдивляючись у обличчя, Катя бачила втому, смуток, байдужість, у когось роздратування. Рідко можна було […]
Олена Петрівна ліпила на кухні вареники з вишнями. Раптом хтось рішуче постукав у двері. На порозі стояла сусідка Наталя. – Доброго ранку, Олено Петрівно, – привіталась вона. – Я хотіла давно до вас зайти, та закрутилася… Олено Петрівно, мені треба з вами порадитися. Ви не зайняті? – Наталю, я повністю у вашому розпорядженні, – Олена Петрівна сіла в крісло і запросила сусідку сісти поряд. – Не знаю, з чого й почати. Окрім вас навряд чи хтось мені повірить. Але мені давно хочеться хоч із кимось поділитися таємницею, – почала розмову Наталя. Олена Петрівна застигла від здивування
– Лілю! Ти куди мою сумку поділа?! – галасував хтось на вулиці біля дороги. – Ну що ж ти така? Говори, куди поклала, там всі мої документи лежать, ну?! […]
Андрія вийшов з роботи і побачив біля дверей свого офісу маму. – Мамо, ти що тут робиш? – здивувався чоловік. – Сину пробач мені, пробач мені синку, – почала мати. – Не ображайся більше на мене! – Мамо, ти про що? – не розумів Андрій. – Синку, у нас біда! У нас таке сталося… Боже допоможи! – почала голосити жінка. – Мамо, заспокойся і все нормально поясни, – спробував заспокоїти її Андрій. Невдовзі мама трохи заспокоїлася і все розповіла сину. Андрій вислухав її і застиг від почутого
Однокурсниці не звертали на Мельник Наталю жодної уваги. Проста дівчина з села з вічною посмішкою на ластовитому обличчі і незмінною копицею рудого волосся. Навчалася напрочуд добре, у допомозі теж […]
Олена стояла на зупинці і чекала свою маршрутку. Вона все нервово поглядала на годинник – автобуса чомусь довго не було. – Господи, та де ж та маршрутка?! – пробурмотіла вона і глянула вгору. Явно збиралося на дощ… Раптом поруч з Оленою пригальмував якийсь величезний джип темно-синього кольору. Дверцята привідкрилися. Олена спершу навіть відійшла в сторону, бо подумала, що зараз із джипа вийде пасажир. Але з машини ніхто не виходив… – Оленко, ну що ж ти стоїш?! – раптом почула вона жіночий голос з місця водія. Олена здивовано зазирнула в машину й застигла від несподіванки
Олена стояла на зупинці і чекала свою маршрутку. Вона все нервово поглядала на годинник – автобуса чомусь довго не було. – Господи, та де ж та маршрутка?! – пробурмотіла вона […]
У Ганни був день народження. Вона сиділа за гарно накритим столом у залі. Посеред столу красувався великий торт. – Ганнусю, я маю тобі дещо сказати, – почав її батько Андрій. – Тепер тітка Олена буде твоєю новою мамою. Батько Ганни сказав це так урочисто, наче виступав на сцені. Ганна оторопіла від несподіванки і зиркнула на цю саму Олену, яка сиділа навпроти. – Ні, не буде! – сказала дівчинка і вискочила з-за столу. Олена не встигла навіть рота відкрити, як Ганна повернулася з якимось портретом. Вона розвернула фотографію й дорослі застигли від несподіванки
У Ганни був день народження. Вона сиділа за гарно накритим столом у залі. Посеред столу красувався великий торт. – Ганнусю, я маю сказати тобі дещо важливе, – почав її […]
У Марії не стало бабусі. Вона поїхала в село на поминки. Там вона зустріла свою матір. Її Марія бачила вперше в житті… Вже якийсь час мати жила в будинку бабусі. Туди вона привела й батька Марії… Після поминок мати підійшла до Марії. – Нічого собі, гарна дівка яка в нас! – сказала вона до чоловіка. – Дивись, це Марійка – дочка твоя! Той дивився на дочку байдуже. – Кажуть, ти добре влаштувалася в місті, – продовжила мати. – Тепер послухай мене… Вона підійшла ближче до Марії і щось зашепотіла. Марія слухала і не вірила своїм вухам
Щастя своє знайшла Марія тільки у п’ятдесят років. І знайшла вона його у гостях у Віри, яка все життя була їй справжньою подругою і допомагала у скрутні часи. А […]
У Поліни не стало батьків. Пішли вони в один день. Поліна до сестри тоді в сусіднє село поїхала, допомогти треба було родичам, а батьків одних залишила. Поховала батьків донька… – Де ж ти жити будеш, будинку нема, сама новий не збудуєш? – запитували односельці. – Люди добрі допоможуть. А поки що у баби Каті, сусідки, поживу. А потім час покаже, що робити. Так і залишилася Поліна жити у своєму селі. Баба Катя старенька, їй потрібна була допомога. Молочко у Поліни було, і яйця. Жити можна. Так і перезимували… А потім сталося несподіване
Поліна довго в дівках засиділася. Усі сестри, навіть молодші, вже заміж вискочили, а вона з батьками жила. Дуже жалкувала вона стареньких, от і не поспішала з сім’ї йти. До […]
Галина Іванівна приготувала собі обід. На плиті досмажувалися запашні котлетки, макарони вже були гіркою накладені в тарілку та змащені вершковим маслом. Борщ, який так любила Галина Іванівна, теж настоявся і давав неймовірний аромат. Одне тільки недогледіла господиня – не було сметани в холодильнику! – Господи, а сметана ж закінчилася, – зауважила Галина Іванівна. – Ну, нічого, я миттю збігаю в магазин. Не встигне охолонути мій обід… Жінка швидко підхопила сумку та гаманець, і вийшла з квартири. Вона купила сметану, свіжого хліба, і повернулася додому. Галина Іванівна зайшла на кухню і ахнула від побаченого
Галина Іванівна жила на першому поверсі триповерхового будинку на тихій вуличці невеликого містечка. Вона раділа, що нещодавно переїхала сюди з галасливого центру. Вони розміняли квартиру з дочкою, яка вийшла […]
Рита поверталася додому з роботи. Сьогодні у неї був день народження, але настрій був не радісним. Біля під’їзду вона зустріла сусіда Віктора Семеновичу. – Добрий вечір. Як здоров’я? – привіталася Рита. – Не жаліюся, – обізвався Семен Вікторович. – Невже на побачення ходила? Чоловік вказав поглядом на букет у руках жінки. – Скажете таке, – посміхнулася Рита. – День народження у мене. А хотімо до мене, пригощу вас чаєм та тортиком. Семен Вікторович погодився, святкували вони майже до півночі, і сусід пішов. А наступного дня сталося те, чого Рита навіть уявити собі не могла
Рита йшла з роботи. Сьогодні у неї був день народження, але настрій був не радісним. Ні, не тому, що сьогодні їй виповнилося п’ятдесят два. І не від того, що […]