Skip to content

Дівочі Посиденьки

Історії для натхнення

  • Головна
  • Історії Жінок
  • Для тебе
  • Життєві Історії
  • Про кохання
  • Політика конфідеційності
– Даринка заявила, що у неї буде дитина! – сказав своєму братові Артему Ярик. – І що я одружитися їй обіцяв! Та я так, сказав просто! Артем спохмурнів. – Коротше Артеме, рятуй! – сказав Ярик. – Поговори з нею, га? Поясни, що я не поганий, просто… Ну, не доля це! Нехай сама розбереться. Вона сама про що думала? Артем неохоче погодився. Він не любив втручатися в чужі справи, тим паче такі заплутані. Але відмовити братові не міг, хоч у таких справах був зовсім недосвідченим. А коли Артем побачив Дарину, всі його плани миттю зникли
Життєві Історії

– Даринка заявила, що у неї буде дитина! – сказав своєму братові Артему Ярик. – І що я одружитися їй обіцяв! Та я так, сказав просто! Артем спохмурнів. – Коротше Артеме, рятуй! – сказав Ярик. – Поговори з нею, га? Поясни, що я не поганий, просто… Ну, не доля це! Нехай сама розбереться. Вона сама про що думала? Артем неохоче погодився. Він не любив втручатися в чужі справи, тим паче такі заплутані. Але відмовити братові не міг, хоч у таких справах був зовсім недосвідченим. А коли Артем побачив Дарину, всі його плани миттю зникли

Батьки Артема та Ярослава були щасливі. Нарешті, їхній старший син Артем відслужив і повернувся. Їм було про що переживати. Іноді тижнями з ними не було зв’язку і можна було […]

Василь повернувся додому з роботи, і одразу зайшов на кухню, щоб повечеряти. Але Василь, не застав на кухні жодної ознаки вечері.  – Людмило, а що у нас сьогодні на вечерю? – запитав він, зайшовши у кімнату, де дружина дивилася телевізор. – Подивися у холодильнику, – відповіла дружина. – Там все є! Василь повернувся на кухню, відкрив холодильник і побачив якусь каструльку. – Мабуть Люда свої фірмові голубці приготувала! – зрадів чоловік. Василь дістав каструлю, зняв кришу і… застиг від побаченого
Історії Жінок

Василь повернувся додому з роботи, і одразу зайшов на кухню, щоб повечеряти. Але Василь, не застав на кухні жодної ознаки вечері.  – Людмило, а що у нас сьогодні на вечерю? – запитав він, зайшовши у кімнату, де дружина дивилася телевізор. – Подивися у холодильнику, – відповіла дружина. – Там все є! Василь повернувся на кухню, відкрив холодильник і побачив якусь каструльку. – Мабуть Люда свої фірмові голубці приготувала! – зрадів чоловік. Василь дістав каструлю, зняв кришу і… застиг від побаченого

– Люда! Ти вдома? – покликав дружину Василь, увійшовши до квартири. – Я на кухні, – відповіла Людмила. Сьогодні вона прийшла додому раніше і зайнялася приготуванням вечері. Василь роздягнувся, […]

Ганна замішувала тісто, коли на порозі їхньої квартири з’явилася Ліда. – Мамо, привіт! – весело сказала донька. – Я буквально на хвилинку, була неподалік. Чаєм пригостиш? Ганна не промовила жодного слова. Просто поставила на плиту чайник та сіла за стіл. – Мамо, щось сталося? – здивувалася Ліда. Ганна не відповідала, уважно дивилася на доньку. – Мамо, чого ти так на мене дивишся? – не витримала Ліда. – Намагаюся зрозуміти, куди зникла моя донька, – раптом сказала Ганна. – Мамо, ти про що? Та що взагалі сталося? – Ганна здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Ганна замішувала тісто, коли на порозі їхньої квартири з’явилася Ліда. – Мамо, привіт! – весело сказала донька. – Я буквально на хвилинку, була неподалік. Чаєм пригостиш? Ганна не промовила жодного слова. Просто поставила на плиту чайник та сіла за стіл. – Мамо, щось сталося? – здивувалася Ліда. Ганна не відповідала, уважно дивилася на доньку. – Мамо, чого ти так на мене дивишся? – не витримала Ліда. – Намагаюся зрозуміти, куди зникла моя донька, – раптом сказала Ганна. – Мамо, ти про що? Та що взагалі сталося? – Ганна здивовано дивилася на матір, не розуміючи, що відбувається

– Не бере… – Ганна зітхнула і відклала телефон на тумбочку. Навколо витав уїдливий запах холодної стерильності. Палата була розрахована на двох. На другому ліжку тихенько лежала старенька сусідка. […]

Марія готувала вечерю, коли у двері подзвонили. На порозі стояла сестра. – Привіт, а я у гості! – оголосила Віра. – Привіт, ти якраз вчасно! Я вечерю готую. Скоро, Олег з роботи повернеться. Повечеряєш? – запропонувала Марія. – А що ти готуєш? Вареники? – запитала Віра. – Так, – Марія знизала плечима. – Вирішила вареники відварити. – Ну-ну… А хто купував вареники? – раптом запитала сестра. – Я… – здивувалася Марія. – Хто ж ще? – Якщо ти, то поїм. Якби твій Олег купував, то я їх викинула б! – несподівано сказала Віра. – Віро, чому ти так кажеш?! – Марія здивовано дивилася на сестру, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Марія готувала вечерю, коли у двері подзвонили. На порозі стояла сестра. – Привіт, а я у гості! – оголосила Віра. – Привіт, ти якраз вчасно! Я вечерю готую. Скоро, Олег з роботи повернеться. Повечеряєш? – запропонувала Марія. – А що ти готуєш? Вареники? – запитала Віра. – Так, – Марія знизала плечима. – Вирішила вареники відварити. – Ну-ну… А хто купував вареники? – раптом запитала сестра. – Я… – здивувалася Марія. – Хто ж ще? – Якщо ти, то поїм. Якби твій Олег купував, то я їх викинула б! – несподівано сказала Віра. – Віро, чому ти так кажеш?! – Марія здивовано дивилася на сестру, не розуміючи, що відбувається

– Це що? Срібло? – Віра побачила у сестри нову підвіску. – Так! Це мені Олег подарував. – Марія буквально світилася від щастя. Підвіска їй подобалася, і вона охоче […]

Дощ барабанив по підвіконні, наповнюючи квартиру веселим шумом. – В таку погоду нікуди і не підеш, – сумно подумала Марина, зрозумівши, що зустріч з подругами скасовується. Жінка вимила на кухні посуд, потім випила чашку чаю, споглядаючи на струмки води, які скочувалися по кухонному вікну. – Так, треба ще прання поставити, – вирішила жінка, зробивши останній ковток чаю. Марина зайшла у кімнати дітей, зібрала одяг сина та доньки. Потім вона вирушила у свою спальню і почала збирати речі чоловіка. Марина взяла сорочку Сергія і…остовпіла від побаченого
Історії Жінок

Дощ барабанив по підвіконні, наповнюючи квартиру веселим шумом. – В таку погоду нікуди і не підеш, – сумно подумала Марина, зрозумівши, що зустріч з подругами скасовується. Жінка вимила на кухні посуд, потім випила чашку чаю, споглядаючи на струмки води, які скочувалися по кухонному вікну. – Так, треба ще прання поставити, – вирішила жінка, зробивши останній ковток чаю. Марина зайшла у кімнати дітей, зібрала одяг сина та доньки. Потім вона вирушила у свою спальню і почала збирати речі чоловіка. Марина взяла сорочку Сергія і…остовпіла від побаченого

Дощ барабанив по підвіконні, наповнюючи квартиру веселим гулом. Через негоду Марина нікуди не пішла і затіяла прання. За кілька хвилин вона виявила на комірі сорочки Сергія сліди чужої помади. […]

– Слухай, а ти перебираєш крупу? – раптом запитав Владислав у дружини Марʼяни. – Що? – не зрозуміла та. – Я говорю, коли готуєш щось… – сказав чоловік. – Плов, наприклад, то ти рис перебираєш? – Ні, – похитала головою дружина. – Я купую хороший, його треба тільки промити і все… А що, ти хочеш, щоб я приготувала плов? – Так, хочу! – заявив Владислав, застібаючи сумку з речами для риболовлі. – І ще пиріг цей, з грушами, який ти готуєш, теж хочу… І в мене в понеділок зустріч, костюм мій перевір… Задавши дружині завдань, Владислав пішов у коридор. – А де твої вудки? – раптом спитала Марʼяна. І тут Владислав побілів від несподіванки
Життєві Історії

– Слухай, а ти перебираєш крупу? – раптом запитав Владислав у дружини Марʼяни. – Що? – не зрозуміла та. – Я говорю, коли готуєш щось… – сказав чоловік. – Плов, наприклад, то ти рис перебираєш? – Ні, – похитала головою дружина. – Я купую хороший, його треба тільки промити і все… А що, ти хочеш, щоб я приготувала плов? – Так, хочу! – заявив Владислав, застібаючи сумку з речами для риболовлі. – І ще пиріг цей, з грушами, який ти готуєш, теж хочу… І в мене в понеділок зустріч, костюм мій перевір… Задавши дружині завдань, Владислав пішов у коридор. – А де твої вудки? – раптом спитала Марʼяна. І тут Владислав побілів від несподіванки

– Ти кудись їдеш? – спитала дружина, і Владислав стрепенувся. Ось! Він так звик за останній рік, що вона не ставить запитань, що навіть не намагався придумати причину, через […]

Людмила увійшла до квартири і зазирнула до дочки. Віка сиділа в кріслі, читала. Книга була цікава – дівчина навіть не помітила появи матері. «А зараз я повідомлю їй новини, і вона засмутиться, – подумала Людмила» – Віка, я вдома, – сказала мама. – Ой, ти так тихо увійшла, – відповіла дочка. – Віка, ти повинна дещо дізнатися, – тихо промовила Людмила. – Ти про що? – здивувалася Вікторія. – Підійди до вікна, ти маєш побачити це на власні очі! – сказала Людмила, ну зумівши підібрати правильних слів. – Та що сталося? – Віка, підвелася з крісла, підійшла до вікна, глянула на подвірʼя і…ахнула від побаченого
Історії Жінок

Людмила увійшла до квартири і зазирнула до дочки. Віка сиділа в кріслі, читала. Книга була цікава – дівчина навіть не помітила появи матері. «А зараз я повідомлю їй новини, і вона засмутиться, – подумала Людмила» – Віка, я вдома, – сказала мама. – Ой, ти так тихо увійшла, – відповіла дочка. – Віка, ти повинна дещо дізнатися, – тихо промовила Людмила. – Ти про що? – здивувалася Вікторія. – Підійди до вікна, ти маєш побачити це на власні очі! – сказала Людмила, ну зумівши підібрати правильних слів. – Та що сталося? – Віка, підвелася з крісла, підійшла до вікна, глянула на подвірʼя і…ахнула від побаченого

Людмила увійшла до квартири, віднесла на кухню пакети з продуктами і лише потім зазирнула до дочки. Віка сиділа в кріслі в улюбленій позі, підібгавши під себе ноги, і читала. […]

Оля сиділа на дивані і читала свою улюблену книгу. Раптом пролунав телефонний дзвінок. Оля глянула на екран і здивувалася, дзвонила її давня подруга, з якою вони вже давно не спілкувалися. – Привіт, Олю, – одразу сказала Поліна, як тільки Ольга підняла слухавку. – Привіт. Давно тебе не чула, – відповіла Оля. – Так, ми давно з тобою не розмовляли, все не було часу, – важко зітхнула Поліна. – Так…, – погодилася подруга. – Слухай, я до тебе дзвоню, щоб попросити вибачення, – несподівано сказала Поліна. – Вибачення? За що? – здивовано запитала Оля, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Оля сиділа на дивані і читала свою улюблену книгу. Раптом пролунав телефонний дзвінок. Оля глянула на екран і здивувалася, дзвонила її давня подруга, з якою вони вже давно не спілкувалися. – Привіт, Олю, – одразу сказала Поліна, як тільки Ольга підняла слухавку. – Привіт. Давно тебе не чула, – відповіла Оля. – Так, ми давно з тобою не розмовляли, все не було часу, – важко зітхнула Поліна. – Так…, – погодилася подруга. – Слухай, я до тебе дзвоню, щоб попросити вибачення, – несподівано сказала Поліна. – Вибачення? За що? – здивовано запитала Оля, не розуміючи, що відбувається

– Що значить – не можеш вибрати? – Поліна дивилася на шкільну подругу так, ніби бачила вперше. – Якщо це так, то нікого з них ти не любиш, це […]

Марина розігріла на вечерю голубці, і покликала чоловіка до столу. Вадим із задоволенням поїв, а потім, повсякденно, оголосив: – Я покохав іншу і йду від тебе! – Куди ти йдеш? – здивувалася Марина, прибираючи зі столу. Жінка подумала, що чоловік жартує. – До іншої – хіба ти не зрозуміла? – повторив Вадим. – І хто вона? – поцікавилася дружина раптово осілим голосом. – Та ти її знаєш, – засміявся Вадим. – Це – Аліна! – Яка ще Аліна? Ти хочеш сказати, що йдеш до моєї сестри?! – Марина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається
Історії Жінок

Марина розігріла на вечерю голубці, і покликала чоловіка до столу. Вадим із задоволенням поїв, а потім, повсякденно, оголосив: – Я покохав іншу і йду від тебе! – Куди ти йдеш? – здивувалася Марина, прибираючи зі столу. Жінка подумала, що чоловік жартує. – До іншої – хіба ти не зрозуміла? – повторив Вадим. – І хто вона? – поцікавилася дружина раптово осілим голосом. – Та ти її знаєш, – засміявся Вадим. – Це – Аліна! – Яка ще Аліна? Ти хочеш сказати, що йдеш до моєї сестри?! – Марина здивовано дивилася на чоловіка, не розуміючи, що відбувається

Ось що робити, якщо твій коханий чоловік, чоловік та батько твоїх дітей, від тебе йде? І не просто йде, а – до твоєї молодшої сестри? Так, якій ти повністю […]

Ганна готувала сніданок, коли на кухню зайшов чоловік, з двома сумками у руках. – Ти куди зібрався? – здивувалася жінка. – Я їду… до мами, – раптом сказав Микола. – Що сталося? – захвилювалася Ганна. – Мама занедужала…Їй потрібна моя допомога, – пояснив чоловік. – Щось серйозне? – запитала дружина. – Не знаю. Подзвонила сусідка, і просила, щоб я терміново приїхав, – додав Микола, попрощався з Ганною, і вийшов з квартири. – Якось дивно все це, – подумала Ганна, як тільки за чоловіком закрилися двері. Але жінка навіть уявити не могла, у що виллється вся ця ситуація
Історії Жінок

Ганна готувала сніданок, коли на кухню зайшов чоловік, з двома сумками у руках. – Ти куди зібрався? – здивувалася жінка. – Я їду… до мами, – раптом сказав Микола. – Що сталося? – захвилювалася Ганна. – Мама занедужала…Їй потрібна моя допомога, – пояснив чоловік. – Щось серйозне? – запитала дружина. – Не знаю. Подзвонила сусідка, і просила, щоб я терміново приїхав, – додав Микола, попрощався з Ганною, і вийшов з квартири. – Якось дивно все це, – подумала Ганна, як тільки за чоловіком закрилися двері. Але жінка навіть уявити не могла, у що виллється вся ця ситуація

Ганна з Миколою прожили разом майже сорок років. На початку сімейного життя було важко, потім полегшало, а потім і зовсім дуже добре. Діти пари виросли, обзавелися сім’ями, вже з’явилися […]

Пагінація записів

Previous page Page 1 … Page 5 Page 6 Page 7 … Page 128 Next page

Вам також буде цікаво

  • Павло не дуже ладнав зі своєю тещею Маргаритою Павлівною. Якось вони посварилися і теща десь зникла на кілька тижнів. Ні дзвінків, ні візитів, ні навіть її звичайних «доброзичливих» повідомлень. Павло навіть на мить подумав, що теща вирішила не лізти в їхнє з дружиною життя. Що вона нарешті зрозуміла – їхня сім’я – це не для її постійного нагляду й докорів. Зять видихнув. Але… У п’ятницю ввечері Павло повертався з роботи і раптом побачив біля порога валізу. Поруч стояла Маргарита Павлівна – у плащі, із шарфиком і з гордовитим виглядом. Павло з дружиною не розуміли, що це робиться
  • Людмила приїхала на дачу. Ледве відкривши хвіртку, вона почула знайомий голос сусідки: – Людо! – гукнула її Галина Петрівна. – Людо! Ти приїхала! Сусідка перехилилася через паркан, притримуючи рукою пишну зачіску. – Як я рада тебе бачити! – продовжувала вона. – Заходь на чай, розповім тобі новини. – Галю, дай хоч речі занести, – посміхнулася Людмила. – Зайду через годинку. Галина Петрівна похитала головою. – Людо, я серйозно, – сказала вона. – Є розмова. Важлива. Щось у голосі сусідки змусило Людмилу насторожитися. Через пів години вони вже сиділи на веранді у Галини Петрівни, а Людмила не могла повірити у почуте
  • Ірина проводила свого Андрійка на службу. Дівчина стояла, пригорнувшись до коханого. Дуже шкода було розлучатися. – Іринко, не хвилюйся ти так! – казав Андрій. – Швидко пролетить час, ось побачиш! Я повернуся і все у нас з тобою буде добре, ти тільки чекай… Пройшов якийсь час. Дзвінок Андрія ввечері застав Ірину в гуртожитку. – Привіт, Іринко, як справи? – спитав якимось чужим і єхидним голосом Андрій. – Нормально, а ти якийсь як чужий, Андрійку, – сказала Ірина. – Чому ти таким голосом запитуєш? – Звичайно, чужий! – сказав той. – Не дзвони мені більше, ти зрадила мене, я все знаю про тебе! Ірина оторопіла
  • Кирило прийшов на роботу. – Агов, а що трапилося?! – запитав він колег. – До кого швидка приїхала? – Та начебто у нас все тихо, – відповіла Світлана. – А що там таке? – Все, як годиться при виклику швидкої, – пояснив Кирило. – Машина біля офісу, в коридорі лікар, медсестра з валізкою… – О, мабуть все серйозно! – підняв голову від ноутбука Павло Сергійович. – Піду гляну. Він встав з місця і вийшов з кабінету. Не минуло й кількох хвилин, як у дверях з’явився здивований Павло Сергійович. – Ви не повірите! – раптом сказав він. – Не повіримо у що? – всі застигли, нічого не розуміючи
  • Віктор не довго ходив гуляти з подругою Наталкою. Дуже швидко молоді вирішили бути разом! Вони одружитися без особливого шику. Вирішили на все село музикою не гриміти. – Гроші нам ще на своє житло знадобляться, – вирішили молоді, і відсвяткували день народження своєї родини у колі рідних та найближчих друзів у міському кафе. Наталя була дуже гарною у весільному вбранні, а Віктор ніколи ще не відчував себе таким щасливим… Перші роки довелося молодим жити разом із дідусем і бабусею Віктора. А через три роки сталася велика подія
© 2025 Дівочі Посиденьки