Життєві Історії

Рівно о десятій ранку до будинку Вероніки під’їхав мікроавтобус. З нього одразу вискочив її хлопець Дмитро. Він взяв Вероніку за руку і підвів її до машини. Дмитро представив дівчину своїм друзям. Після цього всі вирушили на пікнік. Всю дорогу Дмитро та його друзі розважали жіночу половину компанії анекдотами й різними жартиками. Дівчата дуже сміялися. Тільки один хлопець, Олександр, весь час мовчав, уважно спостерігаючи за дорогою. Місце, куди вони приїхали, було дуже мальовничим. Красива природа, соковита зелень, а неподалік виднілося озеро… Але, коли всі вийшла з мікроавтобуса, то так і застигли від побаченого

Коли Дмитро запросив Вероніку на пікнік, вона зраділа. І не так можливості провести вихідний день на природі, скільки тому, що Дмитро нарешті вирішив познайомити Вероніку зі своїми друзями. Вона […]

Життєві Історії

Ігор та Валентина святкували срібне весілля. Замовили зал у кафе, запросили рідних, друзів та сусідів. Гості прийшли ошатні, з квітами, з подарунками. Тости звучали один зворушливіший за інший. Весело було всім, окрім свекра Валентини – Олега Івановича. – Хочу сказати тост! – несподівано сказав свекор в розпал застілля і постукав по чарці. – Давайте, Олег Іванович, ми слухаємо! – гукнув хтось і всі гості переключили увагу на чоловіка. – Дорогі діти! Я маю в дечому зізнатися, – раптом сказав свекор, зупинився, збираючись з думками і вимовив довгу промову. Ігор та Валентина вислухали його і остовпіли від почутого

Срібне весілля Ігор та Валентина вирішили відзначити з розмахом. Замовили зал у затишному кафе, запросили рідних, друзів та навіть сусідів. Діти, ясна річ, приїхали. Валентина довго підбирала меню, деякі […]

Життєві Історії

– Сашко, давай візьмемо на виховання малюка, ну не виходить у мене завагітніти, – сказала Марина чоловікові. Той промовчав… Минуло близько місяця, коли Сашко раптом заявив: – Слухай, я згоден взяти новонароджену дитину і навіть знаю де. Заберемо дівчинку. Марина одразу полюбила гарненьку дівчинку. Ганнуся підростала і ставала красунею з блакитними очима і темним волоссям. Нянька Марія все примовляла: – Наша Ганнуся на татка свого схожа, такі ж очі, така ж навіть родимка. Спочатку Марина не надавала значення цим словам, але одного разу раптом застигла на місці. Вона весь час думала, що дочка когось їй нагадує, і раптом до неї дійшло

Марина жила у благополучній сім’ї, забезпеченій, де батьки любили свою доньку, оберігали від усього. Батько був великим начальником, а мама працювала завідувачкою дитсадка, неподалік їхнього будинку. Господарство в них […]