— Тобто як це — ти тата на своє весілля не запросила, Марино? — Тетяна Іванівна розгублено подивилася на дочку. — Тата я якраз запросила, — примружилася наречена. — […]
Аліса до півночі прибирала на кухні і тільки потім знесилена пішла спати. – Слухай, в нас там ще залишилося щось перекусити? – запитав у неї чоловік, коли жінка зайшла у спальню. – Ти що, не наївся на сьогоднішньому святі? – здивувалася Аліса. – Та я більше розмовляв з гостями, ніколи було їсти, – усміхнувся Олег. – В холодильнику є холодець, голубці і торт, – перерахувала дружина. – Чудово, – сказав чоловік, встав з ліжка і пішов на кухні. Олег вийшов в коридор, відкрив двері в кухню і… застиг від побаченої картини
Аліса готувалася до Дня народження чоловіка старанно та продумувала все детально. Цього року Олегу виповнювалося тридцять років, тому присутність родичів та друзів на святі видавалася обов’язковою. Свій подарунок чоловікові […]
– Дмитрику, сьогодні не затримуйся на роботі, будь ласка, – сказала чоловіку Ольга. – Наша Настя хоче познайомити нас зі своїм хлопцем! Дмитро зітхнув. От і виросла його донька… Вже й наречений є. Ох, як летить час! Хлопець виявився симпатичний, дотепний, начитаний. Дмитру він сподобався. Ользі цей Микола теж сподобався. Настя була щаслива, що все пройшло, як по маслу… Якось Дмитро блукав торговим центром, шукав подарунок Ользі до дня народження. Нічого цікавого не знаходилося. Він вирішив перекусити в кафе. – Здрастуйте, Дмитре Сергійовичу, – раптом почув він. – Смачного! Дмитро повернув голову на голос і мало не поперхнувся від несподіванки
У Дмитра два роки «на стороні» була жінка. З Мариною він познайомився випадково. Вона зачепила його машину, коли він стояв на світлофорі. Ремонт був незначним, але Марина довго вибачалася, […]
Аліса йшла по дорозі задумлива. Дівчина навіть не помітила, що біля неї пригальмувала якась машина. Там було двоє хлопців. – Чого це ти пішки йдеш? – запитав один з них. – Машина зламалася? Допомога потрібна? – Потрібна, – сказала Аліса. – До міста підвезіть, будь ласка. – Сідай, звісно, – сказав чоловік. – Мене, до речі, Андрій звуть. А позаду – мій друг Євген. Аліса сіла в машину. Їхали мовчки. Аліса все перевіряла телефон, сподіваючись побачити повідомлення від свого коханого Ігоря. Але його не було… Її підвезли прямо додому. Аліса відкрила двері своїм ключем. Дівчина зайшла в квартиру. Вона пройшла на кухню і вражено стала на порозі від побаченого
– Набридла ти вже зі своїми сварками! Іди охолонь, – Ігор зупинив машину і подивився на дівчину. Мовляв, чого сидиш, відчиняй двері і йди звідси. Аліса, здивовано дивилася на […]
Віра поверталася додому з роботи. – Потрібно швидко дістатися додому, нагодувати кота, переодягнутися, привести себе в порядок, і бігти на побачення до Славка, – думала дорогою жінка. За роздумами Віра не помітила, як дісталася до свого будинку. Вона підійшла до підʼїзду. Раптом в далечині, біля кута будинку вона помітила силует, що стояв у тіні. – А це ще що? – захвилювалася вона і почала квапливо шукати ключі в своїй сумці. Несподівано цей силует почав наближатися до жінки. Віра придивилася до нього і заціпеніла від побаченого
— Після того, як я тебе залишу, у мене за кілька днів новий варіант з’явиться. А ось чи знайдеш ти когось – велике питання! – Євген буквально ледве стримувався […]
Олена лежала в лікарні. Її прийшла провідати її подруга Тамара. – Ну й переживали ж ми всі за тебе! – сказала вона. Олена посміхнулася. – Пробач, Тамаро, – сказала вона. – Сталося все раптово. Ну нічого, все обійшлося, слава Богу. Як там моя бабуся? – Добре все з бабусею, Оленко, – сказала Тамара. – Навіть не хвилюйся. – Дякую тобі, Тамарочко, що допомогла зі старенькою! – сказала Олена. – Я твоя боржниця. – Хах, дякую! – раптом вигукнула Тамара. – А мені за що? Я тут, розумієш, біжу, супчик у каструльці несу, щоб бабусю обідом нагодувати… А там таке робиться! – Яке таке? – Олена не розуміла про що це вона говорить
– Ну подруго і переживали ж ми всі за тебе! Що це ти надумала, Олено? Чого терпіла стільки часу? А якби не встигли тебе довезти? Олена, яка була ще […]
– Нас Володя та Наталка в гості покликали, у суботу підемо, – сказав в пʼятницю за вечерею Ігор дружині. – Може, щось приготувати? Яблучний пиріг наприклад? – запитала Марія. – А то незручно з порожніми руками йти. – Готувати нічого не треба, – відповів Ігор. – Дружина Володі – чудовий кухар. – Тоді просто купимо фруктів, – сказала дружина. – Фрукти можна, – відповів чоловік. – Доречі, коли ми прийдемо до них в гості, ти особливо не дивуйся! – А чому я маю дивуватися? – не зрозуміла дружина. Але Марія навіть уявити не могла, що чекає на неї в гостях у Володимира та Наталки
– Нас Володя та Наталка в гості покликали, у суботу підемо. Цю новину своїй дружині Ігор повідомив ніби між справою. Цілком не цікавлячись, чи були в неї якісь плани […]
Ні переїзд на нову квартиру, ні робота – ніщо не тішило Олега… – Та не може він цю свою Таню забути, – сказала своєму чоловікові Миколі мати Олега. – Може з нею поговорити? Чому вона так з нашим сином? Микола розсердився. – Рито, ти що не розумієш?! – вигукнув він. – Вона ж дочка Геннадія! – Не розумію я, до чого тут Геннадій? – сказала Рита. – Таня хороша дівчинка. Якщо вони кохають один одного, то в чому проблема? А її батько Геннадій, просто завжди був скромний. А насправді він хороша людина… Декілька днів Микола ходив задумливий. А потім зібрався, нікому нічого не сказав, і кудись поїхав
– А Олег де? – запитав Микола Юрійович. – Що, знову не в настрої? Чоловік прийшов з роботи з наміром порадувати сина. Директор пообіцяв взяти його на хорошу посаду. […]
Лариса чекала чоловіка із заробітків. Валерій приїздив раз на пів року, бувало й частіше. Зранку Лариса сходила на базар, приготувала смачний обід. Валерій мав бути ближче до вечора. Жінка вирішила приготувати ще й торт, щоб порадувати коханого. Дуже вже любив Валерій солодке… Лариса пішла в магазин, щоб купити вершкового масла, як раптом побачила в поштовій скриньці листа… Від чоловіка! Лариса усміхнулася – аж листа написав, мабуть, про те, як сумує. А він тільки от прийшов. Вона поклала конверт у сумочку й пішла в магазин… Лариса повернулася додому, відкрила конверт і обімліла від прочитаного
До тридцяти п’яти років Лариса вважала себе абсолютно щасливою жінкою. Улюблений чоловік Валерій, син і донька. Жили добре, не гірше за інших. Ідилія закінчилася у той момент, як чоловіка […]
Валя була у свекрухи. Жінка допомагала родичці поклеїти шпалери. – Ого, яка краса! – захопилася свекруха, коли невістка майже завершила роботу. – Так, гарно, – посміхнулася Валя. – Тільки ось клею не вистачає, бо ваша внучка перекинула тазик… – Ой-ой-ой! – взялася за голову свекруха. – І що робити? Іти в магазин по нову пачку, чи що? – Ні, не треба, – махнула рукою Валентина. – У мене вдома під ванною є залишки такого ж клею. Я збігаю додому… Валентина відкрила двері своєї квартири. Тільки-но вона переступила поріг, як почула голос свого чоловіка Миколи. Він наче з кимось розмовляв по телефону. Валя зазирнула у спальню, й одразу все зрозуміла
– Микольцю, посидь із Вікою, мені треба в магазин сходити по корм для кішок. Я ж учора просила тебе купити, а ти забув, – Валентина поспіхом вдягла куртку і […]