Ірина наводила порядок у квартирі. Втомилася. Вирішила випити чай із ромашкою. Дзвінок у двері. Цікаво, хто там завітав? Син у відрядженні, і нікого вона не чекала у гості. Відчинила […]
Олена повернулась додому після нічної зміни. Увійшла в квартиру, скинула одяг прямо на підлогу і попрямувала до спальні. – Боже! Як я втомилася! – важко зітхнула жінка. Вуличний ліхтар, що проникав крізь фіранки у спальні, давав достатньо світла. Олена побачила, що чоловік вже в ліжку і пірнула до нього під ковдру. Олена притулилася до теплої спини чоловіка і вловила запах дешевого одеколону. – Дивно, Вітя таким одеколоном ніколи не користувався, – здивувалася вона. Олена ввімкнула нічник, глянула на іншу сторону ліжка і заціпеніла на місці – у ліжку поряд із нею лежав невідомий їй чоловік
Щоб швидше виплатити іпотеку за квартиру, Олена влаштувалася оператором на АЗС у нічну зміну. Її чоловік Віктор теж вирішив підробити, взявши додаткові зміни у автосервісі. Він часто залишався працювати […]
Ігор з дружиною Оленою і донькою Василиною любили їздити в село по гриби. Вони часто гостювали в своїх знайомих – Ніни Сергіївни і її дорослого сина Євгена. Олена з чоловіком гуляли по лісу, а потім відпочивали. В цей час Василина з бабою Ніною готували вечерю. – Та у вас тут краще аніж на курорті! – захоплювався Ігор. – Тому що на природі, – говорила Олена. Ніна Сергіївна тихо раділа похвалі… А потім Ігор з Оленою стали не так часто приїжджати в село. Ніна Сергіївна вирішила не набридати, і не дзвонила їм… Через кілька років, Ігор з Оленою несподівано приїхали село і ахнули від побаченого
Ігор з Оленою дуже любили природу. Обоє любили збирати гриби, різні ексурсії. Вони й познайомилися в поході, коли були ще студентами. Тепер у них уже був за плечима десятирічний […]
Віра прокинулася вночі від якогось поштовху. Іллі поруч не було, але його смартфон, з яким він їздив у місто, лежав на столику. Жінці захотілося пити. Спускаючись на кухню, вона раптом почула звуки, що доносилися з кухні. Її чоловік розмовляв з кимось. – А це ще що? – здивувалася вона. Віра навшпиньки пройшла ближче до дверей кухні, тихенько причаїлася і почала слухати розмову Іллі. Раптом Віра почула таке, через що волосся у неї стало дибки. Ось чого-чого, а такого жінка аж ніяк не очікувала почути
— Я ще один такий день не витримаю, — зітхнув Ілля. — Це просто якийсь бедлам. — Та годі тобі, — Віра грайливо скуйовдила густі кучері чоловіка. — Вони […]
– Миколо, давай на вихідні поїдемо за місто? – запропонувала Катя чоловікові. – Чудова ідея! – погодився той. – Тоді я замовлю нам номер в готелі, – сказала дружина. – Пам’ятаєш, той, де ми були після весілля? – Як скажеш, кохана! – зрадів Микола. Він відкрив свій ноутбук. Микола хотів був знайти назву того готелю, як раптом відчув неприємний холодок. Холодні блакитні очі дивилися з монітора прямо в його душу! – Але… Як таке можливо?! – не розумів чоловік, застигнувши від побаченого в ноутбуці. В кімнату зайшла Катя. – От і мені цікаво – хто це така на цьому фото?! – запитала дружина. Микола не розумів, що це робиться
– Миколо, давай на вихідні поїдемо за місто? – запропонувала Катя чоловікові. – За місто? Чудова ідея! – погодився той. – Тоді я замовлю нам номер у готелі, – […]
Лідія Василівна проплакала всю ніч. Вона взяла свою валізку, яку ще не встигла розібрати, зачинила двері в квартирі невдячної дочки і поїхала на вокзал. Треба було повертатись додому… Вона ніколи не думала, що так вийде. Що її дочка Алла не захоче її прихистити. Лідія Василівна задумалася, не помітила машину і випадково оступилася з тротуару на дорогу. Пролунав звук гальм – Жінко, з вами все гаразд?! – перед нею стояла якась приваблива жінка. – Лідія Василівна? Це ви?! – раптом вигукнула незнайомка. – У вас щось трапилося? – Я… А ми що знайомі? – Лідія Василівна не розуміла, що відбувається
Лідія Василівна вже дві години сиділа на лавці біля будинку. Потемніло, похолоднішало, а вона все сиділа і чекала на дочку. Минула ще година, а потім ще. Чого вона тут […]
Поліна поверталася з відрядження у якому мала пробути два тижні, але вийшло так, що вона звільнилася набагато раніше. Жінка переступила через поріг свого будинку, і одразу відчула недобре. У її коридорі валялися якісь речі. – Невже Сергій взагалі не прибирав?! – обурилася Поліна. Раптом вона почула, як зі спальні долинали знайомі голоси та сміх. Поліна тихо зняла взуття, підійшла до дверей кімнати, різко відчинила їх, і остовпіла від побаченої картини. Ось чого-чого, а такого жінка, аж ніяк не очікувала побачити
— Привіт, Поліно, — голос Василини по телефону був бадьорим і радісним. Поліну це здивувало. Найчастіше її сестричка перебувала у поганому настрої, але сьогодні все було інакше. – Чим […]
Олена сиділа на дивані і дивилася серіал, коли до неї підійшов чоловік. – Олено, подивися мені в очі, – попросив Володя. – Що таке? Щось потрапило? – захвилювалася Олена. – Ні. Просто подивися! – наполегливо попросив Володя. – Це що ти задумав? – з усмішкою запитала вона, але повернулася і подивилася чоловіку в очі. – Я хочу побачити чи є в тебе в очах хоч якась совість, – раптом сказав Володимир. – Ти про що, Володя? – не зрозуміла чоловіка Олена. – А ось про що! – вигукнув Володимир і поклав перед дружиною стос якихось документів. Олена швидко переглянула їх і заціпеніла від побаченого
– Олено, подивися мені в очі, – попросив Володя. – Що таке? Щось потрапило? Вія? – захвилювалася Олена. – Ні. Просто подивися мені у вічі! – наполегливо попросив Володя. […]
Тетяна Михайлівна смажила на кухні курячі котлетки, як раптом почула з коридора якийсь звук. Вона застигла біля плити й уважно прислухалася. З коридору почувся чийсь голос. – Та це ж… – не повірила жінка. – Та невже це мій Микола?! Тетяна Михайлівна швидко витерла руки об фартух і кинулася в коридор. Серце аж стрепенулося від хвилювання. – Синку, це ти?! – вигукнула вона і одразу замовкла. На порозі стояв її син Микола – високий, змужнілий такий, у гарному модному пальто. А поруч із ним… Тетяна Михайлівна так і стала від побаченого
Тетяна Михайлівна смажила на кухні курячі котлетки, як раптом почула з коридора якийсь звук. Вона застигла біля плити і прислухалася. З коридору почувся чийсь голос. – Та це ж… […]
Марія разом зі своєю маленькою донькою Ганною зібралася виходити на прогулянку, коли в двері подзвонили. На порозі стояв незнайомий чоловік. – Доброго дня! Вам кого? – одразу запитала жінка. – Скажіть, тут проживає Михайло Вікторович? – запитав гість. – Так, це мій чоловік, – підтвердила жінка. – Йому лист. Розпишіться про отримання, – сказав незнайомець. Марія розписалася в бланку про отримання, взяла лист і закрила двері. – Дивно, що це за листь? – цікавість була не властивою рисою характеру Марії, але у даному випадку, вона взяла гору. Жінка обережно відкрила конверт, прочитала лист і…остовпіла від прочитаного
Марія дуже втомилася від обману чоловіка Михайла. Іноді жінці здавалося, що все їхнє спільне життя наскрізь просякнуте обманом, починаючи з дня весілля, хоча навіть раніше – з дня знайомства. […]