– Як ви там, хазяї? Ми за п’ять хвилин будемо, – з телефону долинув бадьорий баритон Олега – найкращого друга Сергія. – Добре, чекаємо! Сергій перевів погляд на дружину […]
Віка вирішила зробити ремонт. – Та ти що?! – здивувався її друг Микита. – Сама робитимеш? Не вигадуй! Вони сиділи компанією за столиком у кафе. – Ну… – почала Віка. – Я не маю грошей на супер-бригаду. Так… Друзі допоможуть трохи. – Друзі?! – ахнув Микита. – Ми – твої друзі! Завтра я надішлю до тебе майстра з моєї фірми. Все зробимо! – А що по грошах? – запитала Віка. – Для своїх – за хороший відгук! – заявив Микита. – Та ну? – Віка витріщила очі. – Ні, так не піде… – Ну, тоді заплатиш, скільки захочеш, – сказав він. Віка була здивована і рада. Вона скасувала домовленості з приятелями. А в призначений день сталося дивне
Рита й Микита були з тих пар, на яких хочеться рівнятися. Усміхнені, легкі на підйом, з тисячею захоплень і нескінченним колом спілкування – вони здавалися центром теплого, святкового всесвіту. […]
Рита спеціально крутилася перед Василем. Хлопець був дуже нічого, у ньому було щось привабливе. – Ось, флешка, – Рита повернула річ, яку позичила у Василя. – Сподіваюся, знадобилася? – Василь швидко прибрав її у кишеню і зазбирався йти. – Це тобі. Як подяка, – Рита простягла запрошення на свій день народження. Батьки орендували для неї залу у модному закладі. – Закрита вечірка. Будуть тільки обрані. – Дякую, але я не можу туди піти, раптом сказав Василь. – Та не хвилюйся, – запевнила Рита. – Ти – мій гість. Тебе пустять. Василь подивився на Риту дуже здивовано. – У мене на цей день інші плани, – сказав він. Рита оторопіла
Рита та Василь навчалися на одному курсі. Знайомство відбулося спонтанно: Рита не знала, у кого попросити лекції перед заліком – багато друзів прогулювали, та й сама дівчина нечасто відвідувала […]
Ірина Григорівна сиділа з правнуком Матвієм. У двері постукали. Ірина Григорівна мимоволі насторожилася, дружина її онука рідко заходила до неї в кімнату, коли всі були на роботі. – Можна? – несміливо запитала Олена, прочиняючи двері. Ірина Григорівна здивовано кивнула, не зводячи з неї погляду. Олена зайшла, невпевнено переступаючи з ноги на ногу, в руках вона тримала невелику коробку. – Ірино Григорівно, я… Я хотіла вам дещо віддати, – тихо сказала Олена, уникаючи дивитися їй у вічі. Вона простягла коробку. Ірина Григорівна взяла її і застигла від здивування
Раніше її звали Ірина, Іра, Ірочка, Іруська. Це раніше… А тепер вона стара зовсім, її так уже ніхто не називає, вона прабабця і їй немає сенсу жити далі, та […]
Софія виходила заміж. Вона разом з подругою Христиною прийшла вибирати весільну сукню. В салоні працювала подруга Христини Поліна. – До речі, – сказала Христина до Поліни. – А Софійка виходить заміж за твого однокласника! – За кого?! – здивувалася Поліна. – Звати Сашко, а прізвище я не пам’ятаю… – сказала та. – Софійко, а як прізвище у твого Сашка? – Клименко! – відповіла Софія. – Клименко?! – очі в Поліни раптом округлилися, а брови поповзли вгору. – А чого ти так дивуєшся? – Христина не розуміла, що відбувається
Перша година дня. Зранку в салоні весільних суконь побувало вже понад два десятки покупців. Хтось знайшов «ту саму» сукню і пішов щасливий, комусь вибрати відповідне вбрання не вдалося. Але […]
Настав час, і пішла Віра Семенівна в інший світ. Пішла тихо, аж на дев’яносто восьмому дні народження. Добре і довге життя прожила жінка. Пішла, якраз незадовго до вісімнадцятиріччя свого онука Микити. Перед тим вона, до речі, подарувала йому пристойну суму грошей… На поминках матері Ірина не плакала, а тільки напружено дивилася сумним поглядом. Поруч стояли її чоловік Роман і син Микита. Так завершився земний шлях Віри Семенівни… А після поминок Микита обійняв батьків і раптом запитав: – А ви мене зовсім не любите? Ірина з Романом оторопіли від почутого
Ірина народила дитину пізно, майже в сорок років. До речі, і її мати народила теж пізно. І якби не Віра Семенівна, мати Ірини, яка дуже просила онуків, вона доньку […]
Оксана готувала вечерю до приходу з роботи чоловіка. Раптом подзвонила її сестра Іра. – Привіт, Іро, – сказала Оксана. – Що погані новини? Матері гірше? – Так, – Іра трохи помовчала. – Лікарі кажуть, що не довго залишилося. У слухавці почулися схлипи. Іра плакала. – Іро, не плач, краще скажи, що треба зробити? – сказала Оксана. – Може ще грошей надіслати? – Та які гроші?! – сказала Іра. – Що в таких випадках зробиш, якщо навіть медицина безсила? – І все-таки, що я можу зробити? – запитала сестра. – Оксано, я хочу тебе попросити, щоб ти… Приїхала, – раптом сказала Іра. – Що-о-о?! – Оксана аж ахнула від почутого
– Привіт, Оксано, – радісно сказав чоловік, роздягаючись у коридорі і зайшовши на кухню, зупинився, побачив дружину в сльозах, підійшов і обійняв, – ти що плакала, з дітьми щось?! […]
Галина погортала пожовклий від часу блокнот, знайшла потрібний номер і одразу взялася за телефон. – Павло Анатолійович біля телефону. Слухаю, – відповів їй чоловічий голос. – Павлику, ти? – Галина помітно захвилювалася. – Мене Павликом давно ніхто не називав, – сказав чоловік. – З ким маю честь говорити? – Галя я, однокласниця твоя, – сказала Галина. – Невже не впізнав? Запала мовчанка. – Оце так несподіванка! – голос Павла помітно пожвавішав. – Якими вітрами? – Та ось, згадала тебе, та й подзвонила, – сказала Галина. – Як справи? Маєш дружину? Є плани на вечір? У ресторан піти не хочеш? Павло не розумів, що відбувається
Галина Степанівна була жінка 67-ми років, з ненайщасливішою долею… Вже не перше десятиліття вона жила в крихітній однокімнатній квартирі, снідала канапками і дуже сумувала від самоти. Після того, як […]
Олена прийшла в квартиру матері, трохи прибрати, та приготувати вечерю. Жінка швидко пропилососила, помила підлогу. – Мамо, що тобі на вечерю приготувати? – запитала донька, заглянувши до Галини Миколаївни в кімнату. – Мені неважливо доню, щось простіше, – відповіла жінка. Олена насмажила котлет, зварила картопляне пюре, накришила салат. – Мамо! Все готово, йди вечеряти! – гукнула вона до матері. Але Галина Миколаївна не відповіла. – Може задрімала? – подумала донька і вирушила в кімнату матері. Тільки-но Олена підійшла до дверей кімнати, як раптом почула, що Галина Миколаївна щось шепоче. Олена прислухалася до слів матері, і застигла від почутого
Коли в п’ятницю вранці телефон у Олени задзвонив, вона вже знала, хто на тому кінці дроту. Спочатку короткий вдих, потім бадьорий голос – і все можна вважати, що вихідні […]
Віра та Ігор гостювали у батьків чоловіка. В неділю, ввечері, сімʼя повернулася додому. Ігор підʼїхав до будинку, припаркував машину біля воріт. Діставши з багажника речі, вони зайшли на подвірʼя і застигли… По двору тинялися незнайомі люди. Біля ґанку стояв їхній новенький мангал, яким вони самі ще не користувалися, і якийсь чоловік смажив на ньому шашлик. – Що тут відбувається?! – здивовано запитав Ігор у дружини. – Уявлення не маю, – не менш здивовано відповіла Віра. Чоловік та дружина одразу кинулися у будинок. Віра та Ігор увійшли в коридор і… ахнули від побаченої картини
– Ігор, як ти вважаєш, чи не час нам подумати про трикімнатну квартиру? Подивися, Денису вже сім, Аллі – скоро чотири. Скоро й дивися їм будуть потрібні окремі кімнати, […]