Андрій з незадоволеним обличчям накручував спагетті на вилку. Настя, яка спостерігала за своїм чоловіком, засмучено запитала:
– Андрію, не смачно?
Він насупився ще дужче і нічого не відповів.
– Я, начебто, все за рецептом зробила…
– Нормально, – буркнув він, удостоївши дружину своєю відповіддю.
– А в чому тоді річ? Сталося щось?
Андрій важко зітхнув і відкинув вилку убік.
– Та набридло все!
– Що саме? – не зрозуміла Настя.
– Все набридло! День у день одне й те саме! Я працюю на роботі, приходжу втомлений. Ти в халаті, розпатлана, дивитися не хочеться! Вічно тільки щось готуєш, миєш, з дитиною пораєшся! Хоч би збоку на себе подивилась! Перетворилася на нудну домогосподарку!
Настя розгублено закліпала. Вона миттю оглянула себе, намагаючись зрозуміти, що так сильно образило її дружина.
А той тим часом продовжував:
– Он, у Михайла дружина! Красуня, розумниця! Теж у декреті сидить, а така ж приваблива! І підробляє, і на фітнес ходить!
– Так у них бабуся щодня приходить, та й Михайло у вихідні з дитиною сидить, – тихо заперечила Настя. – А ти у вихідні відпочиваєш, у будні працюєш. Бабуся далеко, коли мені встигати щось робити?
– А в тебе завжди купа причин, – не витримав він. – Захотіла б знайшла можливість! А так сидиш у мене на шиї, та ще й із вродливої жінки перетворилася… – Андрій з якимось невдоволенням глянув на Настю, намагаючись підібрати слово, але так і не зміг. – Загалом, набридло мені таке життя! День бабака якийсь!
– Так я пропонувала тобі кудись з’їздити, сходити в кафе, наприклад, усією родиною. Ти ж сам не хочеш!
– Та мені соромно з тобою кудись іти! Та й з дитиною це буде не відпочинок!
– Бачиш, – мало не плачучи, сказала Настя. – Ти сам чудово розумієш, що з дитиною важко щось зробити!
– Не треба на мене стрілки перекладати! Загалом, – Андрій підвівся з-за столу. – Я вважаю, що нам треба відпочити один від одного.
– У сенсі? – ледь чутно, спитала Настя.
– У прямому. Ви з Ромою залишайтеся тут, а я з’їду. На якийсь час. Хоча як піде. Мені потрібний ковток свіжого повітря, розумієш?! Пожити нормальним життям!
– А як же твій син?
– Я з ним бачитимуся. І за гроші не хвилюйся, я тобі відправлятиму стільки, скільки аліменти повинен платити.
Андрій зібрався вийти з кухні, як тут уже схопилася Настя.
– А як же мій ковток повітря? Ти не думав, що я теж хочу відпочити! Забирай тоді Рому у вихідні, щоб і я розвіялася!
Андрій різко підскочив до дружини, дивлячись на неї з невдоволенням. Настя вся стиснулася, їй здавалося, що він зробить щось погане.
– Ти – мати! Ти маєш сидіти з однорічною дитиною! І крапка!
Потім Андрій покинув кухню, а Настя сіла назад на стілець і розплакалася.
Вона не знала, що робити. Не уявляла, як далі жити. Так, їй непросто, але з Андрієм бодай якась допомога. Та й фінансова надійність. А тепер що?
Та навіть якщо про це не думати, Настя просто не уявляла, що вони розійдуться.
Незважаючи на все, чоловіка вона любила і дуже переживала його втратити. А тепер він поїде, напевно, почне спілкуватися з іншими жінками, які краще, красивіше Насті. І він піде від неї назавжди.
Їй було важко від однієї думки, що вона втратить коханого чоловіка, страшно залишитись однією з дитиною. Але ще їй було дуже прикро. Вона ж старається, хоче бути доброю дружиною та матір’ю. Так, особливо немає часу, щоб стежити за собою, але через рік син піде в садок, і відразу стане простіше.
Але, схоже, Андрій не збирався чекати цілий рік. Настя сподівалася, що він охолоне і передумає, але, прийшовши до кімнати, вона побачила, як чоловік збирає речі.
– Андрію, – тремтячим голосом промовила вона, – не треба …
– Ось давай без цього! Я втомився! І мені треба в собі розібратися!
За кілька годин чоловік поїхав. Навіть із сином не попрощався. У Андрія була маленька квартирка, в якій ніхто зараз не жив, і, мабуть, він поїхав саме туди.
Настя проплакала півночі. А вранці, вставши зовсім вимотаною, вона прийняла для себе важливе рішення: вона не вмовлятиме його повернутися. Вона впорається.
На диво, це виявилося не так вже й складно. Не треба було прибирати квартиру до приходу чоловіка, не треба було готувати щодня різноманітні вечері, та й речей у пранні було менше. Загалом у побутовому плані їй навіть простіше стало.
Гроші Андрій скидав, і, якщо заощаджувати, цих коштів вистачало.
Тяжко було лише морально. А коли Настя побачила фото, на якому Андрій у компанії своїх друзів обіймає якусь незнайому їй жінку, вона ледве трималася.
Благо допомагала подруга, яка наполягала на тому, що такий чоловік, котрий, бачите, втомився, Насті не потрібен. А ще її мати приїхала з іншого міста. Спеціально взяла відпустку, щоб допомогти дочці впоратися. Вона намагалася не лізти в їхні сімейні справи, але раз у раз згадувала недобрим словом чоловіка Насті.
Із приїздом мами стало значно легше. Настя нарешті знайшла час для себе. Сходила до перукаря, на масаж. Купила новий одяг. Все це було подарунком від мами, щоб її доньці стало трохи легше.
Андрій не дзвонив. І хоч він обіцяв бачитися із сином, він жодного разу не приїхав. Зате з різних фото Настя бачила, що він чудово розважається. Та й чутки до неї доходили, завдяки яким вона знала, що вірність він їй навряд чи береже.
Якби Андрій повернувся через кілька тижнів, Настя з радістю його прийняла б. Вона на нього чекала, хотіла зберегти сім’ю. Навіть хотіла стати кращою для нього. Поклялася, що при ньому вдома більше ніяких розтягнутих футболок.
Але час минав, а почуття поступалися місцем розуму. І Настя все частіше думала про те, як підло вчинив її чоловік. Кинув її з дитиною, звинувативши ще в цьому Настю. Ні разу не відвідав сина, жодного разу не спитав, як вони живуть. Та й те, що він, будучи у шлюбі спілкується з іншими жінками, багато про що говорило.
Загалом після відпочинку, який влаштувала їй мама, Настя почала розуміти, що не варто триматися за такого чоловіка.
А ось Андрій, певне, нагулявся. Він звик, що його обслуговують, готують йому їжу, потурають його капризам. А коханка всього цього робити не збиралася. І хоч приємно було з нею провести час, смачно їсти теж хотілося. Та й одяг самому прасувати набридло.
Відпочивши, Андрій вирішив, що настав час повертатися до дружини та сина. Він був упевнений, що Настя дуже зрадіє і тепер взагалі робитиме все, аби він не пішов.
На той момент його не було вдома майже три місяці. Він навіть не знав, як живе Настя з дитиною, не надто його це хвилювало. Він вважав, що, якби щось трапилося, вона подзвонила. І, до речі, для нього було дивним, що вона, в принципі, йому не дзвонила. Хоча Андрій думав, що вона вмовлятиме його повернутися.
Зібравши свої речі, Андрій подався додому. На його подив, ключ не підійшов до замку. Довелося дзвонити.
Настя відчинила двері і з подивом дивилася на блудного чоловіка. А Андрій зазначив, що вона стала гарнішою.
“Для мене старалася” – подумав він.
– Привіт, кохана. Я повернувся. Думаю, нам ця перерва обом пішла на користь. Їсти хочу неймовірно. Що у нас на вечерю?
Андрій хотів увійти до квартири, але Настя перегородила йому шлях.
– Ти тут не живеш, – спокійно сказала вона.
– У сенсі? Живу, звісно.
– Ні. Ти перестав бути моїм чоловіком, коли вийшов звідси з речами. І, до речі, батька з тебе теж не вийшло. Думаю, Рома тебе навіть не впізнає, адже за три місяці ти жодного разу не відвідав сина.
– Ой, годі тобі! Я ж казав, мені потрібна була ця перерва. Тепер все буде гаразд!
– Звісно, буде. У нас із сином. Як у тебе не знаю. Квартира моя, тому йди.
– Ти не маєш права! Ми з тобою одружені! – обурився Андрій.
– О, не турбуйся. Я вже подала на розлучення, тобі мало повідомлення прийти. А за речі не хвилюйся: зараз я тобі їх винесу. За три місяці я встигла зібрати їх.
– Я маю права бачитися з дитиною! – чіплявся Андрій за будь-яку нагоду затриматися.
– Звісно. Хочеш побачитися із сином, уперед. Але врахуй, я через суд домагатимуся того, щоб був графік відвідувань. Я не забуду згадати, що тобі три місяці було начхати на дитину. А доказом будуть твої фото у соцмережах.
Андрій таки побачився з Ромою. Якщо Рома і впізнав тата, то виду не подав. Дивився на нього з хвилюванням.
Чоловік сподівався, що дружина вирішила його таким чином провчити. Але вона й справді подала на розлучення.
Він був певен, що вона без нього жити не зможе, але, виявляється, у неї непогано виходить. А Андрію довелося повернутися до своєї квартири, залишаючись без смачної та гарячої вечері.
Натомість відпочив від родини…