Аліса пішла з подругою по-магазинах. Її чоловік Вадим нагодував дочку Катрусю, потім уклав її спати, прибрав у квартирі і розвісив випраний одяг. Потім, коли Катя прокинулася, сходив з нею в парк, а дорогою зайшов у супермаркет по продукти. День пролетів непомітно. Вадим накривав на стіл, коли на кухню зайшла дочка. – Тату, а чому дядько Ігор до нас не приходить? – раптом запитала вона. – Який ще дядько Ігор? – Вадим застиг з тарілкою в руці. – Як який?! – сказала донька. – Хіба ти його не знаєш? Він мені іграшки купив, і сукню, і мамі дав гроші. Вадим побілів від почутого

Аліса роздратовано дивилася на годинник. Вже пів на сьому, а Вадим ще не прийшов, а в неї на сьогодні заплановано побачення.

Неначе прочитавши її думки, Вадим тихенько відчинив двері своїм ключем і побачивши дружину, яка була дуже зла, посміхнувся.

– Привіт… Я знаю, що ти мені хочеш сказати… Так, я знову тебе підвів, але я не спеціально. Ти ж чудово розумієш, у мене така робота. Ну, хочеш, на вихідних ми кудись сходимо?

– Не хочу! Ти чудово знав, що у мене на сьогодні запланована зустріч із подругами, проте проігнорував це.

– Алісо, та в чому річ? Якщо запланована зустріч, то йди.

– Як? З Катрусею? Та й дівчата мене не зрозуміють, вони своїх дітей або з чоловіками, або з бабусями лишають.

– Гаразд, біжи до своїх дівчат, а я з Катрусею посиджу.

Аліса побігла в кімнату переодягатися, поки чоловік не передумав, попутно пишучи СМС своєму коханцеві, мовляв, чекай, я скоро буду, проте не минуло й пару хвилин, як у кімнату з винуватим виглядом зайшов Вадим.

– Алісо, мені здається, твою сьогоднішню зустріч доведеться відкласти. Мама заслабла, її відвезли на швидкій, тож я в лікарню…

– Вічно в тебе якісь відмовки є!

Аліса ображено надула губи і подивилася на годинник.

Що робити? Що робити?

З Ігорем так не можна, вона вже кілька разів переносила зустрічі, і він її попередив, що ще одна така витівка і він знайде собі іншу.

Його зрозуміти можна, він такий гарний і в нього є все, що потрібно жінкам: квартира, машина, гроші і він не тільки не скупиться, а навпаки робить дорогі подарунки і вирішує всі проблеми своєї коханої. Алісі він стільки всього надарував: і дорогі парфуми, і косметику, і прикраси кілька разів давав гроші на шопінг. Звичайно чоловікові вона казала, що це батьки їй допомагають, а що вона ще могла йому сказати? Любий, у мене є коханець, і він мені допомагає фінансово, адже тобі це не по кишені?

Вадим пішов, а Аліса почекала кілька хвилин, і разом із дитиною вийшла на вулицю. Йти довго не довелося, за рогом на неї вже чекала машина.

– Ти сьогодні не одна?

– Вибач, Ігорю… Мама заслабла, і не зможе доглянути Катрусю. Її в лікарню поклали, я тільки приїхала звідти, в душ і до тебе.

– Нічого страшного, люба. Зараз ми щось придумаємо.

Через деякий час Ігор ходив по дитячому магазину і скуповував найцікавіші іграшки, щоб було чим зайняти дочку Аліси. Дівчинка й справді зраділа новим іграшкам і зовсім не звертала уваги на дорослих, поки ті вечеряли у вітальні й танцювали повільний танець під їхню улюблену мелодію.

Проте за півтори години Катруся з’явилася на порозі вітальні, сонно потираючи маленькими кулачками очі. Побачивши дочку, Аліса тут же відсахнулася від Ігоря, що обіймав її, і повела дівчинку в спальню. Довго вмовляти дочку не довелося, Катя миттєво заснула, а Аліса продовжила розваги. Цієї ночі вона не поїхала додому, залишилася у Ігоря. Нехай це буде уроком для Вадима, а для Ігоря підтвердженням, що в неї з ним все серйозно, навіть з дочкою його познайомила.

Коли наступного ранку Аліса повернулася додому, чоловіка вже не було, зате на столі лежала записка.

«Люба, пробач мені. Обіцяю, це не повториться більше. Надіюся, ти на мене не дуже сердишся, я приготував вам сніданок. Сирники на столі».

Аліса посміхнулася, значить виправдовуватися перед чоловіком і вигадувати чергову брехню не доведеться. Вона із задоволенням поснідала і нагодувала доньку, і поки та дивилася мультики, лягла на ліжко і замріяно посміхнулася.

Як же ж їй пощастило, Ігор дуже уважний і ніжний. Його ніколи не потрібно про щось просити, він, ніби читає її думки і знає, що їй потрібно, адже кожну їх зустріч він робить їй подарунки або дає значну суму, щоб вона потішила себе.

Вадим теж нічого, але з грошима в нього тугувато. Мати постійно слаба і він енну суму грошей щомісяця витрачає на її ліки. Самі вони живуть на орендованій квартирі, найдешевшій, що можна було знайти.

Стіни обшарпані, меблі старі… Б-р-р.

Інша справа квартира Ігоря: не квартира, а казка, а які там меблі, а яка техніка… Може ну його, цього Вадима і піти назавжди до Ігоря? А що?

З Ігоря вийде чудовий батько, он як він учора біля її Катрусі крутився, намагаючись їй догодити: й іграшки купив, і сукню, туфельки ще й шоколадки всякі.

Справді, доки вона терпітиме всю цю бідність, якщо їй Ігор пропонує все й одразу? Треба якось натякнути йому, щоб він сам запропонував їй жити разом, а то виглядатиме так, ніби вона нав’язується.

А Вадим… З Вадимом їй не по дорозі, їй треба думати про себе, а не про його вічно слабу матір.

У суботу, як Вадим і обіцяв, він вирішив провести час із сім’єю. Після обіду Аліса почала збиратися на побачення, сказавши чоловікові, що її подруга Рита запросила її пройтися по магазинах. Вадим з розумінням поставився до слів дружини, як-не-як сидіти в декреті не легка справа, треба час від часу виходити в люди, щоб розвіятися.

Аліса пішла, а Вадим нагодував дочку, потім уклав її спати, прибрав і розвісив випрану білизну.

Потім, коли Катя прокинулася, сходив з нею в парк, а дорогою зайшов у супермаркет по продукти.

День пролетів непомітно. Задоволена та втомлена Катя сиділа в кімнаті і гралася, поки Вадим готував вечерю. Аліса ось-ось мала прийти, вона вже написала СМС.

Вадим накривав на стіл, коли на кухню зайшла дочка.

– Тату, а чому дядько Ігор до нас не приходить? – раптом запитала вона.

– Який ще дядько Ігор? – Вадим застиг з тарілкою в руці.

– Як який?! – сказала донька. – Хіба ти його не знаєш? Він такий хороший… Він стільки мені іграшок накупив, і сукню, і туфельки, і мамі він дав гроші.

– Катрусю, а де ти бачила цього дядька? – Вадим побілів від почутого.

– Ми їздили до нього додому! – нічого не приховувала донька. – У нього так гарно… Я гралася в кімнаті, а мама з ним танцювала. Мама казала, щоб я тобі не розповідала, ти теж їй нічого не кажи, бо вона мене більше туди не візьме.

Вадим замислився. Невже дружина йому зраджує?

Не може цього бути, хоча ж дочка не буде вигадувати якогось Ігоря.

Поки Вадим розмірковував, прийшла Аліса. Вона зайшла на кухню, поцілувала дочку і чоловіка в щоку. Вадим одразу вловив аромат чоловічого парфуму і вже хотів сказати про це, але Аліса зникла у ванній.

Вийшовши з ванної у махровому рожевому халаті з рушником на голові, Аліса із задоволенням повечеряла, не зважаючи на те, що Вадим сидів сам не свій.

Її думки були далеко, поряд із Ігорем, адже сьогодні, як вона й хотіла, він запропонував їй переїхати до нього.

Наступного дня Вадим повернувся раніше, аніж зазвичай. Лунала музика й Аліса пританцьовуючи готувала вечерю.

Побачивши чоловіка, вона стрепенулася від несподіванки, а потім, впоравшись із хвилюванням, сказала:

– Вадиме, сходи по хліб.

– Добре.

– Тату, можна я з тобою?

– Можна.

Вадим купив хліб, молоко і бісквітне печиво до чаю. Вони вже збиралися йти, коли Катя тихим голосом прошепотіла йому:

– Тату, ось той дядько Ігор, про якого я тобі говорила.

Ігор ніби здогадався, що про нього говорять і подивився в їхній бік.

Побачивши доньку Аліси на руках чужого чоловіка, він дуже здивувався, адже Аліса йому казала, що її чоловіка не стало через місяць після народження доньки.

Якщо це не чоловік, то ким він їй доводиться?!

Через кілька хвилин чоловіки стояли на вулиці і з’ясовували, хто є хто, поки Катя була зайнята морозивом.

Як виявилося, Аліса познайомилася з Ігорем у соцмережах.

Дізнавшись, що він багатий і вільний, молода жінка одразу вирішила взятися за нього.

Чоловік завжди пропадав на роботі, а Аліса, користуючись цим, залишала дочку то у свекрухи, то у сусідки і бігла на побачення.

До себе Ігоря вона не запрошувала, аргументуючи це тим, що живе з батьками та сестрою. Ігор розумів, що його коханій живеться нелегко, на одні допомоги від держави не особливо розгуляєшся, от і допомагав Алісі, то грошима, то радував кохану подарунками, а виявилося вона просто вміло використала їх обох.

– Що робитимемо? Я, звісно, зрозумію, якщо Аліса піде до тебе… Я в будь-якому разі подаю на розлучення… Просто піклуйся тоді про мою дочку, вона ні в чому не винна.

– Е-е-е, ні. Мені твоя дружина не потрібна! Я думав, вона порядна жінка… Ну овдовіла, з ким не буває, виховує дитину, це для мене не завада, але такий обман, це навіть для мене занадто. Ти вибач мені, якщо що… Я, правда, не знав, що вона заміжня.

– А знаєш що, а давай разом їй про це скажемо, хай це буде для неї уроком.

За кілька хвилин вони вже стояли в коридорі.

– Аліно, у нас гості!

Побачивши Ігоря вона оторопіла.

– Ну чого ти стоїш як укопана? У Ігоря ти була багато разів, чому б і йому не прийти до нас у гості, не чужі ж.

Аліса почала виправдовуватись, але Вадим її вже не слухав.

– Квартира оплачена до наступного місяця. Я переїжджаю сьогодні, а ти ще маєш час. На розлучення я подам сам, не хвилюйся, аліменти на дитину ти отримаєш, хоча якщо хочеш, ти можеш віддати мені дочку. Я погоджуюсь і на такий варіант.

– Та ну тебе з твоїми аліментами! Ігорю, що ти мовчиш? Коли я можу переїхати до тебе? Ти ж по мене приїхав?

– Ні, Алісо, я приїхав, щоб сказати, що між нами все скінчено. Мені не потрібна жінка, яка заради грошей готова зраджувати батькові своєї дитини.

Аліса залишилася одна. За один день вона втратила і чоловіка і коханця, на якого вона покладала великі надії.

Тепер їй живеться нелегко, ні чоловіка, ні роботи, а їй треба платити за квартиру, інакше ж доведеться переїжджати, ось тільки куди?

Батьки живуть в іншій області, і вони не зрозуміють її, дізнавшись, через що вони з Вадимом розлучилися.

На подруг розраховувати теж не можна, вони мають свої проблеми.

Гаразд, Вадим робить із себе ображеного, але Ігор теж добрий.

Заварив кашу, пообіцяв їй золоті гори, а сам зник, залишивши її усі проблеми!

Хоча що тут казати, вона сама у всьому винна…

Як то кажуть за двома зайцями поженешся – жодного й не спіймаєш.