– У мене інша, і я до неї йду! – Максим сказав це, нахабно посміхаючись. Наче йому приносило задоволення спостерігати за хвилюванням Інни.
– Гаразд, – промовила вона, ковтаючи ком у горлі. Було дуже важко та прикро. А ще в голові постійно крутилася думка, що вона сама винна. Адже дзвіночки були давно.
Із Максимом вони почали зустрічатися рік тому. Спочатку він здавався дуже милим, щедрим. Оточив Інну любов’ю та турботою, іноді навіть надмірною. Міг подзвонити їй зранку, щоб переконатися, що вона не проспала на роботу. Або нагадати вдягнути шапку, а то холодно.
Він дарував їй подарунки. Сережки золоті, сумочка, купив телевізор у її квартиру. Іноді він навіть покупки Інни сплачував. Казав, що для коханої нічого не шкода.
Але дива почалися вже за кілька місяців. Іноді Максим змінювався до невпізнання. Міг влаштувати сварку на рівному місці.
Якось йому не сподобалося, що Інна зібралася на корпоратив у сукні, яку купив їй Максим.
– Я її тобі купував, щоб ти мене в ній тішила, а не своїх колег!
– І що, мені тепер його не можна носити? – здивовано запитала Інна.
– Можна, але коли я з тобою йду.
Тоді Інна не стала сперечатися – не хотіла собі псувати настрій перед корпоративом. Але осад, звісно, залишився.
Іноді Максим міг зникнути на кілька днів і після цього ніяк не пояснював нічого.
– Я не чоловік, щоб усе тобі доповідати, – казав він. – Якщо щось не влаштовує, не тримаю.
Але Інна його любила, хоч часом і сама не розуміла, за що. Напевно, за ті моменти, коли Максим знову ставав добрим та милим чоловіком, яким він їй здавався на самому початку. І, певно, вона сподівалася, що щось зміниться, точніше, Максим стане нормальним. Не буде цих спалахів гніву, ревнощів та роздратування. Раптом, це все ж таки тимчасове явище?
Але що далі, то було гірше. Максим міг викинути вечерю, бо Інна не досолила їжу. Або міг піти додому, хоч і казав, що лишиться на ніч.
– Настрою немає, хочу побути один.
Ось так легко, без пояснення, він з’являвся в житті Інни, то випаровувався. Деколи вона підозрювала, що в нього хтось є. Але щиро сподівалася, що це їй тільки здається. Може, Максим на роботі втомлюється, чи він просто така людина, якій потрібно більше свободи? Так, думати, що в нього хтось є зовсім не хотілося. Тому Інна так довго й гнала від себе цю думку.
А сьогодні, коли Максим прийшов до неї і пішов у душ, він залишив свій телефон у кімнаті. І Інна зробила те, чого раніше ніколи не робила – влізла у його листування. Пароль від телефону вона знала, піддивилася. Тому не важко було прочитати все те, що в нього було в мобільному.
Він навіть не ховався. Була купа повідомлень від якоїсь Каті. І Максим активно з нею листувався.
Але це було не лише листування. Що далі читала Інна, то гірше їй ставало. За повідомленнями було зрозуміло, що Максим бачиться з цією Катею, що вони разом. Неясно, чи знала Катя про існування Інни чи він обом пудрив мізки, але факт залишається фактом: все ж таки у Максима була інша.
І коли він вийшов із душу, Інна влаштувала сварку. А він з усмішкою повідомив, що так воно і є. І було видно, що начхати він хотів на почуття дівчини.
Максим повільно одягався. Інна насилу стримувала себе, намагаючись мовчки все це пережити.
Але коли Максим пройшов на кухню і нахабно налив собі чаю, Інна не стрималася.
– Забирайся з мого будинку! – гаркнула вона.
– До речі, – спокійно промовив чоловік, – цей чай купив я. І, до речі, чайник. Пам’ятаєш, твій зламався? Тож маю повне право всім цим користуватися.
– Забирай чайник та чай, мені від тебе нічого не потрібно. І йди з очей моїх геть, – крізь зуби промовила дівчина.
– Нічого не потрібно… Це правильно. Тому що я заберу все, що дарував тобі. Це покарання, що ти рилась у моєму телефоні. Я складу список.
– Пішов геть, або я викличу патрульних! – гаркнула Інна.
Було видно, який злий Максим. Він вилив чай у раковину і пішов у коридор.
– Я надішлю тобі список того, що треба повернути. І, до речі, виставлю тобі рахунок. Я неслабо на тебе витратився, мені особисто цих грошей шкода.
Коли за Максимом зачинилися двері, Інна сама почала бігати по квартирі, щоб зібрати все те, що подарував їй чоловік за цей рік. А потім сама себе обсмикнула. Що я роблю?
Вона також дарувала йому подарунки. Допомогла сплатити ремонт машини, коли вона різко зламалася, а Максим не мав грошей. А скільки вечерей було приготовлено за її рахунок? І не порахувати. Максим хоч і був досить щедрим, вважав за нормальне прийти до дівчини з порожніми руками і чекати, що вона нагодує. І Інна годувала, жодного разу претензію щодо цього йому не виставила.
У запалі гніву Інна написала Максимові, що вона нічого не віддасть. Що вона витратила на нього не менше, і якщо вже рахуватися, вона теж може врахувати кожну копійку. І невідомо хто ще в мінусі залишиться.
Максим нічого не відповів, а Інна дозволила собі нарешті розплакатися. Біль нікуди не подівся, лише злегка притупився злістю.
Інну захлеснули емоції, мислити раціонально вона не могла. Адже якби ненадовго увімкнула голову, то подумала б про те, що треба поміняти замок. Адже Максим мав ключі. Але вона про це зовсім забула.
Повернувшись з роботи наступного дня, Інна зайшла до себе додому і прикрила рот руками.
Все, що колись купував чи дарував їй Максим, було зіпсовано. Серед коридору валялося дві сукні, чайник був зламаний, навіть екран телевізора розбитий.
Була думка викликати патрульних, але Інна передумала. Так все це купував Максим і, напевно, у нього є чеки. Та й ключі Інна сама йому дала. Може, й можна було б спробувати позиватися, та ось сил на це не було жодних. Інна втомилася.
Вона цього ж вечора змінила замки, а потім просто завалилася в ліжко, намагаючись прийти в себе.
Жодна адекватна людина не вчинила б так, як Максим. Його навіть і чоловіком назвати не можна. І Інна спіймала себе на думці, що їй навіть шкода його нової дівчини. Адже вона ще не розуміє, з якою дріб’язковою, мстивою і озлобленою людиною вона зв’язалася.
І якось Інна зачепилася за цю думку. Точно, дівчина… Звичайно, не факт, що вони не два чоботи пари, але все ж таки варто спробувати.
Без проблем вона знайшла її у соцмережах. Вона бачила її сторінку, коли рилась у Максима у телефоні.
Інна переглянула її фото, почитала чим вона займається. І ця Катя здалася їй цілком пристойною.
Благо Інна сфотографувала все те, що зробив Максим. Та й історій про його ставлення до неї було чимало.
Інна ризикувала, але вважала, що ризик виправданий. Якщо все вдасться, вона і дівчину попередить, і поквитається з колишнім.
Інна написала їй, запропонувала зустрітись. Схоже, Катя й не знала про її існування, бо не розуміла, хто така Інна.
Вони зустрілися. Було видно, що Катя нервує. А ось Інна була впевнена у собі, як ніколи. Напевно, передчуття, що незабаром вона поквитається надає сили.
Інна представилася, потім сказала, що до недавнього часу вона була разом з Максимом.
– Не може бути, – похитала Катя головою.
Інна показала їй усі фото та відео, на яких вона разом із чоловіком. А потім почала розповідати про нього.
– Спочатку я теж думала, що він такий милий і добрий. Але це не так.
Розповідь затяглася. Пам’ять підкидала Інні картинки одну за одною. Виявилося, що неприємних моментів було набагато більше, ніж думала Інна.
А свою розповідь вона закінчила тим, що сказав і зробив їй Максим насамкінець.
– Щоб не бути голослівною, – промовила вона, показуючи зіпсовані речі.
Катя була шокована. Вона й не знала, що та людина, з якою у неї нещодавно зав’язалися стосунки, вже мала дівчину. І тим більше не думала, який він насправді.
І їй дуже не хотілося вірити, що Інна каже не правду. Але, на жаль, усі факти в наявності. А ще, поки Катя слухала цю дівчину, вона й сама почала згадувати неприємні моменти, на які намагалася не звертати уваги.
– Дякую, що все розповіла, – промовила Катя наприкінці.
– Нема за що. Тобі вирішувати, що робити. Але я хотіла тебе попередити. Тому що мені ти здається дуже гарною людиною.
Увечері зателефонував Максим. Інна відповіла, відчуваючи, як зловтіха тріумфує всередині неї.
– Ти що наробила? Та знаєш, що я з тобою зроблю? Тепер ходи та оглядайся!
– Максиме, попереджаю, що розмову я записала. І відправлю її та фото того, що ти накоїв усім твоїм друзям, якщо ти хоч підійдеш до мене.Ти думав, що найрозумніший? Все порахував, поквитався. Але це не так. Немає нічого страшнішого за розлючену дівчину. А в тебе їх аж дві. І, до речі, нашу розмову Каті я скину зараз.
Більше Максим не з’являвся у житті Інни, а з Катею вони продовжили спілкування. І тепер Інна знала, що на будь-кого знайдеться управа. Головне, підійти до цього з розумом.