Катя, молодша сестра Миколи, завжди, з дитинства, вважала себе центром всесвіту.
Принцесою, перед якою всі мають тремтіти.
І хоч сама поки що в житті мало чого досягла, але повчати і робити зауваження – це було у неї на першому місці.
Постійне невдоволення стосувалося всього, що її оточувало.
Зате сама вона була при цьому найрозумнішою і такою, що в усьому розуміється, красивою і впевненою в собі.
Такої тактики й дотримувалася.
Катерина вирішила відвідати брата Миколу та його дружину Тетяну. Ця поїздка була чудовою можливістю в черговий раз показати свою перевагу та вказати невістці на її недоліки.
Такий свого роду спосіб самоствердитись за рахунок інших.
Коли дівчина зайшла у квартиру брата, то здивувалася. Там її не зустріла доброзичлива Тетяна і запах свіжоприготовленої вечері.
Хоча зовиця саме цього й чекала. І слова вже приготувала, які скаже невістці. Про те, що та погладшала і перестала бути привабливою.
Катя вважала, що Тетяна не вміє готувати, і постійно чіплялася до її кулінарних експериментів. На її думку, на столі у невістки ніколи не було нічого смачного, все прісне й неапетитне.
Та й квартира, в якій вони жили, здавалася їй сірою та похмурою, без гідного шику, який був у самої Катерини у її орендованій квартирі.
Саме тому, коли в розмові з братом вона заговорила про свій візит, то дала зрозуміти, що не проти б скуштувати шашлика.
– Ну, побачимо. Шашлик – це непогано, і смачно, – ухильно відповів Микола.
Чоловік припускав, що сестра приїде на вихідних, і він матиме можливість замаринувати та посмажити для гості м’ясця.
Але сестричка сплутала всі його плани і приїхала в робочий день.
Зайшовши в квартиру, Катерина зрозуміла, що її тут не чекали. І вже за кілька секунд обличчя молодої жінки змінилося від розчарування.
На столі не було ані смаженого м’ясця, яке вона так прагнула скуштувати, ні пінного – її улюбленого напою для веселого вечора.
– Ти ж обіцяв, що чекатимеш на мене! А де шашлик? Та й пінного я теж на столі не бачу. У холодильнику, чи що, стоїть? – запитала сестра. – Я думала, що ви підготуєтеся до мого приїзду.
Поки Катя добиралася до брата, який жив на околиці міста в новій багатоповерхівці, в її голові малювалися картини соковитого шашлику. А ніс уже лоскотав аромат пряних спецій.
Вона уявляла собі, як ділитися з подругою Дариною тим, що їй пощастило скуштувати справжній шашлик у невістки і брата, надсилаючи тій фотографії багатого застілля.
– Слухай, ну я тільки з роботи. Розуміти треба. Зараз Таня під’їде, щось приготує й накриє на стіл. А ти їй якраз допоможеш, коли приїхала сьогодні. Ми ж тебе в суботу чекали! – невдоволено сказав Микола.
– Готувати? Ну, ти й сказав! Я взагалі-то в гості приїхала. А в гостях люди відпочивають від приготування. Гаразд, зачекаю Тетяну, – сівши перед телевізором, сказала Катерина. – Пінне хоча б є?
Вона сама підійшла до холодильника і взяла звідти баночку пінного напою, яка невідомо як загубилася там.
Незабаром з’явилася й господиня. Тетяна виглядала стомленою. Побачивши сестру чоловіка, вона зрозуміла, що відпочити їй сьогодні не вийде.
– Привіт! – сказала Катя. – Довго щось з роботи їдеш. У тебе тут гості, а стіл не накритий. Давай-но ворушися, покажи, яка ти господиня. Твій чоловік мені шашликів обіцяв. Але, бачу, мені сьогодні не дочекатися.
– Привіт, так, ми на тебе й не чекали, – сказала їй Таня сухо, а про себе подумала: – Буде тобі зараз стіл!
– Ти погладшала, чи що? – все ж таки не витримала Катерина.
– Ні, скоріше, це ти набрала зайві кілограми. Але це й не дивно. З твоєю любов’ю до шашликів і фастфуду, – сміливо сказала Таня, якій уже набридли вибрики з боку сестри чоловіка.
– З моєю вагою все чудово! – гордо піднявши підборіддя, відповіла зовиця. – А ось у вас тут безлад. Невже не можна прибрати? У нормальній родині такого не було б! Я розумію робота, але треба все встигати, Таню. Бери приклад із мене! У мене вдома ідеальний порядок! Ні порошинки! І будь-яка річ на своєму місці!
– Ти нічого не поплутала? Це наш дім. І нас з Миколою все тут влаштовує, – Тетяна відповіла тільки для того, щоб та відстала.
Але де там! Її прямо понесло. Та й пінне вирувало всередині, вимагаючи яскравих емоцій.
– А це що? – вказала нахабна гостя на нову штору у вітальні. – Тобі не здається, що вона абсолютно не підходить до вашого інтер’єру? Ну, могла б і зі мною проконсультуватися. Я охоче тобі підказала б, який колір сюди більше підходить. Не дарма ж я сайти переглядаю, де вчать облаштовувати затишок.
Але господиня вже не слухала Катерину. Вона попрямувала на кухню. Дуже хотілося їсти після робочого дня. Ну й заразом треба було провчити сестру чоловіка, яка надто багато про себе думала…
– Так, що тут у нас? – зайшла на кухню хвилин через п’ятнадцять зовиця, потираючи руки в передчутті смачної і калорійної вечері. – Ох, і апетит у мене розігрався! Давайте частуйте мене, я готова!
Але коли її погляд зупинився на столі з тарілками, то задоволений вираз змінило розчарування.
– Це що таке?! – тільки й вигукнула гостя. – Таню, ти жартуєш?! Спеціально? Це ж неможливо їсти! Де нормальна їжа?! – вигукнула Катерина.
– Це нормальна, здорова їжа. Я спеціально сьогодні приготувала салат з кіноа, запечені овочі та свіжий сік з петрушки й селери. Це дуже корисно, Катю. Тим більше, тобі!
– Що?! Корисно?! Не сміши мене! – все більше сварилася та.
– Звісно. Ти у нас пані незаміжня, а за вагою та здоров’ям своїм зовсім не стежиш! Пінне, смажене м’ясце, сосиски на грилі – це до добра не доведе, – з усмішкою дивлячись на чоловіка, відповідала Тетяна.
Катя виглядала похмуро. Корисна їжа – це було останнє, чого вона чекала від цього вечора.
Тетяна ж знову посміхнулася, адже вона мала таємний план, який зараз успішно втілювала в життя.
– Ви що, справді більше нічого сьогодні на стіл не поставите? – ще не вірила Катерина, оглядаючи кухню і з надією зазирнувши у порожню духовку. – І це будете їсти? Та ні, ви зараз просто мене розігруєте! Таню, давай неси вже з холодильника нормальну їжу!
– Знаєш, Катю, у нас із Миколою нова філософія: ми стали вегетаріанцями! І тепер на нашому столі будуть тільки корисні страви. Це модно і смачно! Спробуй. І тобі також це все обов’язково сподобається!
– Микольцю, що з вами, скажи мені, братику? Ти що, теж їстимеш цю нісенітницю? – не вірила тому, що бачить, Катя.
– Катю, перестань. Це зовсім не нісенітниця. Дуже смачно. Справді, спробуй. Ось побачиш, тобі це обов’язково сподобається! – вирішив підіграти дружині Микола, який одразу збагнув, у чому справа. – Ми так харчуємось уже кілька днів. І така легкість і водночас енергія у всьому тілі з’явилася – просто дивно!
Катя стиснула губи, і на її обличчі з’явився вираз, який важко було описати. У цей момент вона намагалася порахувати подумки до десяти, як вчив модний психолог, на якого дівчина була підписана. Але це не допомогло.
Все одно в голові раз у раз крутилася думка про гарячий ароматний шашлик або вже, хоча б, про смажені сосиски. З кетчупом! Або з майонезом, теж непогано було б.
– Яка корисна їжа? Це ж неможливо їсти! – знову вихопилися слова розпачу з вуст гості.
– Це корисна і правильна їжа, – накладаючи собі в тарілку овочів, продовжувала наполягати господиня.
– Правильна? Ти взагалі пробувала шашлик, зроблений правильно? Ось він якраз смачний і корисний водночас! Як можна їсти кіноа і якусь капусту замість м’яса? Невже це можна порівнювати? – дивувалася зовиця, не стримуючи свого невдоволення. – А цей зелений сік? У нього навіть вигляд ніякий, не кажучи вже про смак! Селера й петрушка! Очманіти! Щоб я таке пила! Та краще пінного ще ніхто не придумав для апетиту та гарного настрою!
– Знаєш що! Не хочеш – не їж. А називати нашу їжу останніми словами я тобі не дозволю, – раптом видав невдоволений Микола. – Бач, знайшлася тут принцеса. Знавчиня смаку, любителька сосисок та сардельок! Та ти нормальної їжі ніколи і не пробувала. А розказуєш тут.
Ці різкі слова брата злегка охолодили запал сестри. І вона все таки вирішила спробувати те, що стояло на столі. Та й їсти хотілося вже.
– Ну хіба що трохи з’їм. Чисто для інтересу, – погодилася вона.
Катя з небажанням поклала собі трохи салату, блідих і, як їй здалося, мокрих овочів.
– Сік навіть не пропонуйте. Обійдусь цим, – бачачи, як Микола поривається їй налити зеленого напою, швидко відреагувала Катерина.
– А ти знаєш, Микольцю, що моя Оленка, ну та, що заміж довго не могла вийти, знайшла свою долю! – радісно сказала Тетяна.
– Та ти що?! – здивовано вигукнув Микола, зовсім не уявляючи, про кого говорить дружина.
– Так! – з апетитом наминаючи овочі, продовжувала вона. – Почала правильно харчуватися. Сік цей щодня пила. І змінилася! Десять кіло скинула, помолоділа років на п’ять, вся така енергійна, наче літає. Чоловіки прямо проходу їй не давали!
– Так, годі тобі! Прямо від соку цього неприємного і схудла? Не повірю! – почала сперечатися Катя. – У тренажерну залу, мабуть, бігала.
– А Ніна, ну та, з якою я працювала, пам’ятаєш? – продовжувала господиня, не звертаючи уваги на зовицю. – Так от, вона тільки-но стала вегетаріанкою, так одразу отримала підвищення. Тепер вона управляє філією. А чому? Тому що вона стала іншою – красивою, стрункою, стильною та впевненою в собі. А скільки в неї з’явилося енергії, яку вона направила в правильне русло!
– Та казки все це! До чого тут їжа? – не погоджувавось Катерина. – Хоча, варто сказати, що не так уже все це й несмачно. З голоду з’їсти можна. Ех, а шашличку все-таки хотілося скуштувати!
– Ні, ні! Який шашлик! Ми тепер тільки на картинці його й побачимо. Вегетаріанці ми тепер, Катю, – сказав брат.
Катерина їхала незадоволена й зголодніла. Прямо від брата й невістки вона заїхала в ресторан швидкого харчування і відвела там душу.
Шкода, не було чим здивувати подружку Даринку. Довелося надіслати їй фотки фастфуду…
– От ти молодець! Провчила Катю! – засміявся Микола, коли сестра пішла. – Я навіть зразу й не зрозумів, що це у тебе на столі стоїть таке дивне!
– Так ми сьогодні на роботі так до речі говорили про корисну і правильну їжу, що, побачивши в морозилці овочі я їх і запекла. А що? Перевірила користь правильної їжі. Та й селера з петрушкою теж стали у нагоді, – з усмішкою відповідала чоловікові Таня.
– Так, мою сестру тільки так можна поставити на місце! Шашлик їй подавай! Приїхала королева!
– Ну що, вареники варити? – запитала Тетяна.
– Звісно! І вилий ти вже цю зелену речовину зі склянок. Весь апетит псує! – весело відреагував чоловік і вони обоє засміялися…