Напередодні 8 березня Марія Андріївна розіслала своїм невісткам значний список бажаних подарунків.
Кожна позиція коштувала в середньому 6 тисяч гривень – сума, що явно перевищувала фінансові можливості на подарунки молодих сімей.
Сини Марії Андріївни, Сергій та Андрій вже давно звикли до того, що турботу про всі подарунки беруть на себе їхні дружини, тому не вдавалися до подробиць.
Проте цього разу ситуація вийшла з-під контролю. Ганна, дружина Сергія, перша висловилася проти списку, надісланого свекрухою.
– Хочу сказати, що Марія Андріївна трохи знахабніла. У нас двоє дітей, кредит на житло та кредит на машину. Суцільний абсурд витрачати такі суми на подарунки до якогось восьмого березня. Це навіть не всі святкують і це не день народження!
Ганна обурювалася не просто так – Марія Андріївна завжди дарувала їм у відповідь тільки символічні дрібниці.
– Навіщо нам залазити в борги заради її забаганок? – сказала Ганна, звертаючись до другої невістки. – Торік вона подарувала нам дешевий гель для душу, а дітям – по шоколадці, точніше, по кондитерській плитці.
Олена, дружина Андрія, повністю підтримала родичку. Вона запропонувала купити для свекрухи щось скромне, але корисне, на кшталт набору прихваток, рушників чи скатертин.
Зовиці Ользі жінки теж розказали у свій план. Вона спочатку погодилася з ними, але потім запропонувала зовсім інший варіант: скинутися всім разом і подарувати один дорогий подарунок Марії Андріївні.
– Я проти. Це не той день, щоб розкидатися такими сумами, тим більше, що у всіх кредити…
– Хіба мама не заслужила чогось хорошого? – Продовжувала наполягати на своєму зовиця. – Навіщо витрачатися на дріб’язок, коли можна купити щось нормальне?
– У мого сина 10 березня теж буде день народження, можливо, ми тоді все теж скинемося йому на нормальний подарунок? Він давно просить у нас гірський велосипед. Ціна – двадцять тисяч…
Ольга ніяк не відреагувала на слова Ганни, але було видно, що вона засмутилася, бо її ідея не знайшла підтримки.
Вони порадилися і вирішили купити Марії Андріївні символічні подарунки.
Настрій у всіх був піднесений, адже вперше за довгий час вони почували себе вільними від тиску свекрухи.
Сергій через кур’єра відправив напередодні 8 березня матері подарунки від своєї сім’ї та сім’ї брата.
Залишалося лише дочекатися реакції Марії Андріївни. Ганна та Олена були впевнені, що свекруха не промовчить і обурюватиметься.
Вранці 8 березня Марія Андріївна надіслала всім невісткам короткі повідомлення: “Зі святом!”
Ганна та Олена у відповідь відіслали їй по святковій листівці. А незабаром подзвонила зовиця:
– Дівчатка, а ви вже привітали маму? Ви надіслали їй подарунки? Точно не забули?
– Ні, ми все зробили, – запевнила її Ганна, чудово розуміючи, до чого хилить Ольга.
Зовиця явно була незадоволена тим, що невістки не збиралися догоджати Марії Андріївні і ніби все робили “на відчепись”.
– Ну гаразд, добре, що не забули, – сказала Ольга і поклала слухавку, явно незадоволена такою відповіддю.
Вдень родини Андрія та Сергія зібралися у Сергія вдома. Діти гралися в кімнаті, а дорослі сиділи за накритим столом і розмовляли.
Раптом пролунав дзвінок телефону. Андрій, не дивлячись, взяв слухавку і почув схвильований голос матері.
– Алло! – сказала Марія Андріївна. – Ти не забув про привітання та подарунки?
– Я ж зранку відправив тобі листівку, а подарунок ти раніше отримала. Мамо, вибач, мені ніколи розмовляти…
– А що там у тебе за голоси на задньому фоні? – жваво поцікавилася жінка.
– Ми у Сергія та Ганни святкуємо…
– Чому ви поїхали святкувати без мене?! – обурено вигукнула Марія Андріївна. – Ви що, забули про мене?
– Мамо, ми просто зібралися всією родиною. Ти ж знаєш, як складно буває організувати зустріч, – Андрій постарався заспокоїти матір, проте зрозумів, що бовкнув зайве.
Марія Андріївна голосно схлипнула і поклала слухавку, всім своїм виглядом показавши, що вона образилася.
За пів години жінка зателефонувала Сергію, але вже із зовсім з іншим настроєм.
– Сергію, а ти взагалі в курсі, що твоя дружина взяла собі чужі гроші? – видала вона.
– Про що ти говориш, мамо?! Які гроші взяла Ганна?! – здивовано спитав чоловік.
– Гроші, які вона мала витратити на мій подарунок! Вона нічого мені не купила! 8 березня скоро закінчиться, а я так і не отримувала подарунок від вашої родини!
Сергій витримав мимовільну паузу, намагаючись збагнути, про що говорила мати.
– Стривай! Мамо, я сам відправив тобі подарунок. Кур’єр же ж привозив тобі його? Мені надійшло повідомлення, що ти все отримала ще 7 березня.
У слухавці запала тиша. Марія Андріївна голосно зітхнула:
– Подарунок? Чекай! Ти хочеш сказати, що ті пакети з прихваткою, скатертиною та іншими нісенітницями – це і є подарунок? Це що жарт такий?! Я не просила дарувати мені всі ці нісенітниці!
За тиждень я надіслала невісткам список подарунків, які хочу отримати! Там не було цих ваших прихваток та скатертин!
Виходить, що ваші дружини взяли гроші і витратили їх на мотлох?!
– Мамо, це було наше спільне рішення. Ми вирішили подарувати тобі щось корисне, але грошей на дорогі речі у нас немає, – Сергій відчув себе ніяково, але розумів, що правди не приховати.
– Корисне?! Ти сам бачив, що було в пакетах?! – продовжувала обурюватися Марія Андріївна.
Андрій зрозумів, що їхня розмова з матір’ю зайшла в глухий кут, і вирішив припинити її:
– Мамо, давай поговоримо на цю тему пізніше. Я зараз трохи зайнятий…
– Ох, так! Я зовсім забула! Ви ж змовилися і вирішили відзначати свято двома сім’ями, забувши про існування рідної матері та сестри! – обурено вигукнула жінка. – Хоча б заради пристойності нас запросили!
Все свято мені зіпсували!
До речі, передай невісткам, що вони можуть забрати свої пакети у контейнері для сміття.
Тільки нехай встигнуть до завтра приїхати, бо сміттєвоз о 9-й ранку відвезе!
Після дзвінка Марії Андріївни розсерджені Ганна та Олена вирішили більше не передавати подарунки свекрусі.
Жінки ще раз зрозуміли, що не помилилися, вирішивши зробити все по-своєму.
Адже все одно їхні зусилля ніколи не будуть гідно оцінені…