– Ви що, посварилися? – Пошепки поцікавилася Люда у подруги. – Сидиш тут на самоті, а на обличчі читається нелюбов до всього світу.
– Ні, ми не сварилися, – з натиском відповіла Ганна. Дівчина надула червоні губи і з образою подивилася у бік свого кавалера. – Уявляєш, Євген вирішив своєму синочку квартиру купити! А через це ми на відпочинок не поїдемо! Я хочу на море! Хочу купити собі щось із останньої колекції в Парижі! Хочу… Хочу обстановку змінити! А він! Трикімнатну в центрі! Вісімнадцятирічному пацану!
– І ти, звичайно, висловила Євгену все, що думаєш про цю ситуацію?
– Ні, я промовчала, – Ганна з легким подивом подивилася на подругу. – Я хочу за нього заміж, і сварка через його гроші якось не вкладається в образ хорошої дівчинки. Ось коли я зміню прізвище, тоді й буду права качати. А поки що ні. Не ризикну. Втратити такого чоловіка… Я ще не зовсім нерозумна.
Ганна і справді не стала сваритися з чоловіком. Більше того, вона навіть підтримала його ідею, із захопленням заявивши, що він найкращий у світі батько. Щоправда, дівчина висловила сумнів щодо метражу квартири. Мовляв, навіщо самотньому хлопцеві під вісімдесят квадратів? Але Євген нічого слухати не став, сказав, що зобов’язаний забезпечити дитину непоганим стартом у дорослому житті.
Так, у розмові з чоловіком Ганна намагалася тримати обличчя, хоча всередині її вирувала справжня буря! Ці гроші (дуже чималі!) мали належати їй! Саме вона мала ними розпоряджатися! А не якийсь хлопчик!
– Ну, з одного боку, ти правильно вчинила… Ось що ти робитимеш? А якщо синочок продовжить викачувати з батька гроші?
– Нічого, я його вже майже дотиснула! Ще трохи і Євген зробить мені пропозицію! – Переможно посміхнулася дівчина. – Скоро я розпоряджатимуся його статками!
– Впевнена? – Люда кивнула у бік танцполу. Євген щось шепотів на вухо своїй колезі, і збоку це виглядало дуже двозначно. А м’яка посмішка на губах дівчини лише додавала нотки пікантності. – Поки ти сидиш і дуєшся, розумні дівчата свого шансу не втрачають. Я б на твоєму місці від Євгена не відходила! І всім дамам, що мітили на твоє місце, чітко і ясно дала зрозуміти, кому саме належить цей чоловік!
– А ти маєш рацію, я щось сильно розслабилася, – Ганна миттєво оцінила ситуацію і дійшла висновку, що настав час втрутитися. – Схоже, Євген трохи перебрав, настав час відвести його додому.
– Іди–іди! Поки хтось інший не повів.
Додому Ганна добиралася на таксі, будучи у вкрай роздратованому стані. Євген їхати з корпоративу відмовився, заявивши, що йому треба поговорити з деякими людьми. На її скривджений вигляд він не звернув уваги, лише сказав, що вона може їхати одна. Ну, раз їй тут так нудно.
Ганна розуміла, що чоловік так поводився бо був веселий. Була в нього така проблема – варто трохи хильнути і все, він починає поводитися відкрито і зухвало. Ні, він ні до кого не чіпається! Просто він починає фліртувати, говорити дівчатам компліменти, спілкуватися з малознайомими людьми начебто з добрими друзями. Але при цьому він чітко знав кордони та ніколи їх не переступав.
Ганна знала про цю межу його характеру! Але сьогодні вона не могла адекватно реагувати! Її обламали з подорожжю, дали зрозуміти, що її думка не така вже й важлива, а під кінець і зовсім проігнорували!
І так, Ганна зробила дурість. Вона вирішила висловити своє невдоволення у повідомленні, і з чогось вирішила, що таким чином зможе змусити Євгене приповзти до неї з вибаченнями.
Так, вона теж була весела і не зовсім усвідомлювала своїх дій. Перед виходом вона випила кілька келихів, зі злості. Хто при здоровому глузді наїжджатиме на чоловіка, звинувачуючи його у всіх гріхах і при цьому сподіватиметься на щасливий результат?
Ганна написала цілий лист, розписавши свою образу, а під кінець написала, що поки що поживе у батьків. Мовляв, одразу пробачити таку поведінку вона не може, і їй потрібен час.
Кнопку відправити дівчина натискала зі зловтішним сміхом. У своїх мріях вона вже була в Парижі, адже Ганна була впевнена, що вже вранці чоловік примчиться до неї додому з гігантським букетом та обіцянкою виконати її бажання.
Молодша сестра Ганни, яка спостерігала за цим збоку, важко зітхнула. Вона зрозуміла, що їй знову доведеться вислуховувати істерики та невдоволення сестри. Адже після досить неприємних і навіть грубих висловів у повідомленні її точно кинуть.
Була середина дня. Ганна все частіше поглядада то на годинник, то на телефон, то на двері. Прокинувшись і перечитавши свої повідомлення, дівчина була вражена! І видаляти вже пізно, Євген їх прочитав! І найгірше – не відповів.
Дівчина встигла відправити ще штук тридцять смсок з вибаченнями та виправданнями. Вона все звалювала на ігристе, на подруг, на… Та на все і на всіх! Але відповіді так само не було.
І тут пролунав дзвінок у двері. Радісна Ганна полетіла у коридор, маючи намір першою опинитися біля дверей, інакше дуже цікава мама може ускладнити ситуацію.
Ганна відчинила двері і… Ахнула.
На порозі стояв не Євген.
Похмурий кремезний чоловік у костюмі мовчки закотив у квартиру три валізи і так само мовчки пішов геть.
Не треба було писати Ганні гидоти про дітей чоловіка і звинувачувати його в жадібності… Нерозумно зробила…