– Рито, ти знову розмовляла вночі уві сні, причому саме після мого відрядження, – обличчя у чоловіка було дуже напружене, і Рита мимоволі почервоніла.
Невже проговорилася, адже вона саме через це і хвилювалася.
Але Рита постаралася зробити байдужий вираз обличчя, і перепитала,
– Розмовляла? І що такого, багато хто уві сні розмовляє, ти до речі теж, ну і що?
Тепер вже Віктор закрутився на дивані. – Хіба я теж говорю? Та не може бути, ніхто не скаржився!
Тут уже Рита засміялася. – А що, коли ти спиш, з тобою, крім мене, ще хтось буває? Цікаві речі я про тебе дізнаюся, Вітя!
– Ну так, що тут дивного, ми ж із хлопцями разом їздили у відрядження. На поїзді їздили і в одному купе спали, – пояснив Віктор, – І між іншим, Павло так хропів, що ми з Олексієм ледь заснули!
– А хто ж був четвертим у вашій компанії, ви ж їздили вчотирьох? – уточнила Рита.
– Ніна Іванівна їздила, наша бухгалтерша, і вона теж на Павла тільки обурювалася! – бадьоро відповів Віктор.
– Ах Ніна Іванівна? Щось ти про неї замовчував, а номер у неї в готелі, напевно, окремий від чоловіків був? Скільки ж їй років, вашій Ніні Іванівні? Перший раз про неї чую, – уїдливо запитала Рита.
– Та вона у нас нещодавно, ми ж на підприємства в інші області їздили з перевіркою, ну і її взяли ознайомитися, – Віктор трохи зніяковів, Ніна у них зовсім недавно, і вона скрасила їм усім відрядження.
Але вона дуже молоденька, чоловіки нею просто опікувалися, підгодовували, і по роботі підказували.
А більше нічого такого, ні-ні, Віктор любить дружину. Та й решта у них одруженні і ліворуч не ходить.
– Так і не зрозуміла, скільки ж цій Ніні Іванівні років? Ти так і не сказав? – примружилася Рита.
Насправді вона спеціально вела розмову від себе, у неї привід був для цього.
– Ну вона, Ніночко, ой, Ніна Іванівна… Та їй усього років двадцять три чи двадцять чотири. Вона трохи старша за нашу Дарину, ну ти чого подумала, зовсім вже мене за негідника тримаєш? – Вітя прийшов в себе, і що він так зніяковів?
Ну чай він Ніні наливав, іншого вона нічого не пила. І бутерброди віддав, які йому в поїзд Рита приготувала, Риті це точно не сподобалося. Але й інші чоловіки її доглядали, опікувалися молоденькою новою співробітницею, і що?
– Ну все, Вітя, я тобі вірю, на роботу треба збиратися. Ти омлет і каву будеш? – запропонувала Рита, щоб закінчити цю розмову.
– Буду, але тільки ти мені не відповіла, про кого ти говорила уві сні?
– У сенсі про кого? – здивувалася Рита.
– Ти казала, “Тримайся, ти ж чоловік, дихай рівно, я тобі зараз допоможу!” Це про кого, я щось не зрозумів? – завів нову розмову Віктор.
Почувши це, Рита і сама здивувалася по-справжньому. Вона думала, що про гроші проговорилася.
Їй премію нещодавно дали, а вона приховала це від Віті, і не вперше це зробила.
Віктор якщо про премію дізнається, одразу зрадіє, скаже, що треба новий триммер на дачу купити, або пилосос додому бездротовий. А у Рити інші плани, їм треба зуби лікувати, та й взагалі хоч якась буде заначка, Вітя любить одразу розтратити, йому тільки дай волю!
Але Рита знала, що вона іноді уві сні говорить і переживала проговоритися, а тут про чоловіка якогось взагалі незрозуміло!
– Не знаю, Вітя, може щось наснилося? – Рита так щиро здивувалася, що Вітя зрозумів її і перестав розпитувати.
І вони пішли снідати і почали збиратися на роботу.
Але наступного ранку все повторилося, Віктор знову з підозрою дивився на Риту,
– Я чув виразно, ти казала, що він поруч лежить, тобі тільки руку простягнути і ти йому допоможеш! І мовляв між вами перешкода якась, але ти її подолаєш, чи це я ця перешкода? Ти взагалі хоч розумієш, що кажеш?
Обличчя Віктора було дуже ображене і він пішов на роботу без сніданку.
А Рита навіть образилася, що за нісенітниця, їй ніхто не снився і взагалі вона про інших чоловіків навіть не думає. У неї чоловік є коханий, тільки він навіщось її обмовити хоче.
– Дивно, може Вітя і справді собі коханку завів, а тебе спеціально хоче зробити винною? – припустила її подруга Тамара. – Чоловіки так іноді роблять, це така гра на випередження.
– Ні, у Віті точно нікого немає, я б це відчула, він однолюб, – заперечила Рита.
– Ну тобі видніше, хоч мені здається всі чоловіки однакові. І якщо жінка захоче, будь-кого зможе збити з пантелику. Навіть такого, як твій Віктор. Але тут і справді дивна історія. Слухай, а я тут у гіпнолога була, класна тітка. Вона мені після сеансу таке про мене розповіла, що одразу голова на місце встала. Сходи до неї, порадься, якщо така дивна історія, – порадила Тамара.
Маргарита наступного ж дня записалася до цієї Ангеліни Михайлівни, не змогла більше чекати. А то сім’я в них зруйнується не зрозумій через що.
Бо вранці чоловік із нею взагалі не хотів розмовляти. Крізь зуби процідив, мовляв, Рита знову уві сні говорила про цього чоловіка, що лежить з нею поруч!
Ангеліна Михайлівна посадила Риту в крісло, коротко про все розпитала, а потім розпочала сеанс.
Риті здавалося, що вона спить, але голос АнгелІни Михайлівни вона чула і сама відповідала на її запитання.
Незабаром Ангеліна її розбудила і відразу почала Риті пояснювати, в чому справа, знову ставлячи попутно питання,
– Ваше спальне місце стоїть біля стіни? Це міжкімнатна стінка із сусідами? Хто у вас сусіди?
Стіна була із сусідами, причому з іншого під’їзду і Рита їх не знала.
Але Ангеліна Михайлівна наполегливо пояснила, що це дуже важливо.
Схоже, що Рита уві сні може входити до особливого стану, це в неї такий дар. І вона бачить і відчуває те, що є у радіусі її біополя. Навіть стіни їй не перешкоджають, уві сні Рита навіть намагається сказати про це.
Але коли прокидається, нічого не пам’ятає!
І схоже, що за їхньою стіною комусь дуже погано, треба терміново дізнатися, хто там живе?
Рита відразу зателефонувала чоловікові і попросила його приїхати додому, не пояснюючи подробиці.
Після відвідування Ангеліни у неї відразу виникла повна впевненість, що все саме так і є, вона ніби навіть стала щось згадувати.
Коли Віктор приїхав, Рита вже дізналася, що у квартирі через стінку від них живе один літній чоловік.
Він недавно втратив дружину і дуже переживав її відхід. А останні кілька днів сусіди його не бачили, він із квартири не виходив.
На дзвінки та стукіт у двері ніхто їм не відповів.
Добре, що у літньої сусідки цього чоловіка Василя Івановича виявилося, що є ключі від його квартири.
Маргарита переживала, що буде пізно, але Василь Іванович ще живий і вони швидше викликали швидку.
Як пізніше з’ясувалося, якби ще трохи почекали, Василя Івановича вже не стало б.
Його сусідка Тетяна Миколаївна журилася:
– І як мені на думку не спало перевірити? Думала, що він може до дочки поїхав, а Вася такий скромний, навіть доньці не казав, що йому погано…
Тетяна Миколаївна тепер Василя Івановича по-сусідськи підтримує, та й він її теж.
А Віктор дружиною захоплюється,
– Рито, я завжди знав, що ти в мене найнезвичайніша жінка на світі. Вибач, що ревнував, хоч розумом завжди тобі вірив. Але ти небезпечна жінка, дар у тебе непростий, хоч я маю свою перевагу! Якщо ти про мене уві сні щось дізнаєшся і про це говоритимеш, я тобі цього не розповім і все!
– Вітя, та звичайно я без тебе не змогла б виявити свій дар, ми ж дві половинки одного цілого! – притулилася Рита до коханого чоловіка.
Але про відкладену заначку вона все одно намагатиметься замовчати. У всьому її чоловік добрий, але збирати він не вміє. І їй доведеться постаратися не розповісти йому про заначку уві сні.
А все інше нехай Віктор чує, може вони знову когось врятують або просто допоможуть тим, хто самотній і кого вже не чує ніхто, окрім Рити, та й Віктора звичайно…