Олег повернувся із заробітків і одразу поїхав до матері. – Синку, як давно я тебе не бачила! Багато заробив? – запитала Олена Геннадіївна. – Так само, як і минулого разу, – сказав чоловік. – Я тут задумався про кредит на квартиру. Навіщо мені винаймати житло, якщо я весь час на заробітках? Я просто можу платити за своє. – Правильно, – задумливо сказала мати. Протягом двох місяців Олег купив квартиру й обставив її. Чоловік про всяк випадок дав матері ключі і знову поїхав на заробітки. Коли він повернувся і пішов додому, то застиг біля дверей від несподіванки

Олег вкотре повернувся із заробітків і насамперед, як завжди, відвідав свою матір.

– Синку, як давно я тебе не бачила! Багато заробив? – як завжди запитала Олена Геннадіївна.

– Так само, як і минулого разу, – сказав чоловік. – Я поки їхав, задумався про кредит на квартиру. Навіщо мені винаймати житло, якщо вісім місяців на рік я на заробітках? Я з таким самим успіхом можу платити за свою.

– Правильно, тобі вже двадцять шість років, настав час завести своє житло. Тим більше, що не сьогодні, так завтра, ти знайдеш собі гідну дівчину і одружишся. Потім діти з’являться, і своя квартира буде просто необхідна, – задумливо сказала мати.

– Приблизно так я й міркував, – посміхнувся у відповідь Олег. – Завтра піду в банк, дізнаюся про умови кредиту.

Олена Геннадіївна обійняла сина.

А у її голові вже дозрів план, як допомогти своїй дочці, яка по вуха була у боргах…

Ганна була на два роки старшою за Олега і часто позичала в нього і матері гроші, тому що не хотіла працювати.

Тільки іноді вона підробляла офіціанткою на якихось бенкетах, сподіваючись знайти багатого нареченого.

Зрозуміло, що цих грошей їй не вистачало, тому про повернення боргів рідні навіть і не йшлося.

Протягом двох місяців Олег оформив кредит і купив однокімнатну квартиру, після чого обставив її меблями відповідно до свого смаку.

Чоловік про всяк випадок дав матері ключі від холостяцького житла і поїхав на заробітки.

Одразу після від’їзду Олена Геннадіївна пустила Ганну тимчасово пожити в квартиру сина.

Жінка думала, що у такий спосіб зможе допомогти дочці заощадити на оренді житла.

Однак подібна допомога не пішла Ганні на користь. За чотири місяці вона не тільки не мінімізувала витрати, а навпаки, ще більше влізла в борги!

У зв’язку з цим їй не було на що орендувати квартиру, і вона вирішила залишитися жити у брата, а для того, щоб її не змогли виставити, вона змінила замки на вхідних дверях.

Коли Олег повернувся із заробітків, він пішов додому і застиг біля дверей від несподіванки.

Він не зміг відкрити замок!

Чоловік поїхав до матері. Та все розказала про сестру. Він був вкрай здивований і незадоволений тим, що мати без його відома пустила Ганну до нього пожити.

– Хай ще, що ти без моєї згоди дала сестрі ключі від квартири. Як то кажуть, що було, то було. Але чому вона досі не переїхала? — сердито спитав син, сидячи в Олени Геннадіївни на кухні. – А найголовніше, чому вона замінила замки?

– Синку, ти тільки не сварися, я хотіла, як краще. Думала, що Ганна поживе трохи в тебе, закриє борги, а потім переїде, – жалісно сказала мати. – Але вона, як завжди, залишилася без грошей і…

– Це я й так зрозумів, – зупинив матір Олег. – А чому вона до тебе не переїхала?

– Я їй пропонувала, але вона відмовилася! – обурено сказала Олена Геннадіївна.

– Ганна не дала новий комплект ключів? – поцікавився чоловік.

– Ні, я навіть не знала, що вона замки змінила, – ледь чутно промовила жінка.

Олег не став зволікати і пішов поговорити з дільничним.

У результаті наступного дня відповідні служби відчинили двері в його квартирі.

Писати заяву на сестру чоловік не став, але залишившись із нею наодинці, виказав усе, що думав.

Ганна, звісно, ​​образилася.

– Ти міг би й у матері пожити! Все одно скоро на заробітки поїдеш, а мені треба особисте життя влаштовувати, – незворушно сказала жінка.

– Сама йди до матері! Я квартиру купив не для того, щоб ти сюди мужиків водила, – роздратовано відповів Олег. – Краще на роботу влаштуйся і позики з кредитами закрий, а то будь-який мужик, побачивши твої борги, втече.

– Без тебе розберусь! Перш аніж роздавати поради, спочатку сам одружися, – відповіла сестра.

Протягом години вона зібрала свої речі й поїхала до матері. З того дня Ганна припинила усіляке спілкування з братом.

Втім, Олег не сильно переживав через це. Він давно вже зрозумів, що сестра не зміниться, і єдине, що їй потрібно від родичів, це гроші.

У Олени Геннадіївни була дача, на якій вона щоліта неодмінно садила картоплю, капусту та інші овочі.

Через те, що Олег часто їздив на заробітки, він не завжди міг допомогти матері з городом.

Однак цього разу відпустка у чоловіка випала на кінець літа і початок осені. Тому він, як люблячий син, поїхав допомагати збирати врожай.

На дачі він раптом зустрівся з Ганною, яка теж приїхала допомогти Олені Геннадіївні.

– Ой, Олеже, а чого це ти приїхав? Невже цього разу не додумався сказати, що їдеш на заробітки? Чи тебе совість дістала? – хитро поцікавилася сестра.

– Я теж радий тебе бачити, – спокійно відповів чоловік, – А ти чого приїхала, вирішила трохи попрацювати, а потім грошей позичити?

– Ні, я, на відміну від тебе, постійно допомагаю мамі копати картоплю, – пирхнула Ганна. – Тому вона мені й купила квартиру.

– Яку квартиру?! Звідки вона має гроші? – ахнув Олег.

– Мама за мої старання оформила на себе кредит і купила мені двокімнатну квартиру в новобудові, ще й із меблями допомогла, – похвалилася жінка.

– А хто платить цей кредит? – здивовано спитав брат.

– Мама, хто ж іще, – незворушно відповіла Ганна.

– Оце так…

Справді, треба було не по заробітках кататися, а картоплю копати, – пробурмотів Олег.

Йому до глибини душі стало прикро, що Олена Геннадіївна купила Ганні квартиру з меблями, а йому навіть не запропонувала допомогти з початковим внеском!

Бо ж чоловік, на відміну від сестри, завжди дарував матері дорогі подарунки і всіляко намагався допомогти, поки був у відпустці.

Проте про свою образу він нікому не розповів. Олег допоміг зібрати врожай і поїхав додому.

З того дня Ганна знову почала писати й дзвонити братові. Якось вона попросила його полагодити зламані балконні двері.

Чоловік не став відмовляти у допомозі й приїхав за вказаною адресою. Олегу ще ж і хотілося подивитись, що ж там за квартиру купила мати.

Це виявилася типова квартира з лоджією, нічим не краща за його.

Олег оглянув пластикові двері на лоджію і зрозумів, що Ганна зламала фурнітуру.

– Ти зламала одну річ, тож двері не можуть зачинитися до кінця, а ручка прокручується, – діловито сказав брат.

– І що тепер робити? Міняти всі двері? – запитала жінка, наче її це не хвилювало.

– Ні, можна просто купити через інтернет запчастину і замінити її. Давай прямо зараз і замовимо? – запропонував чоловік і подивився на сестру.

– Ти краще сам замов, а гроші в матері візьми, – спокійним тоном відповіла Ганна.

– Ти зовсім знахабніла? – не витримав Олег. – Мати і так тобі купила квартиру, обставила її, а ти навіть таку дрібницю сама купити не можеш?!

– Ти просто заздриш, що мати мене любить більше, аніж тебе! Все, годі мені читати моралі, йди до себе! – невдоволено промовила жінка і виставила його з квартири.

На жаль, Олег нічого не міг вдіяти у цій ситуації. Олена Геннадіївна добровільно утримувала дорослу дочку і відмовити її від цього він не міг.

Єдине, що зробив чоловік, то це заблокував номер нахабної сестри і припинив будь-які зустрічі з нею…

– Хай живуть, як хочуть, коли вони такі розумні, – вирішив чоловік.