– Алла вирішила організувати для батьків свято, але це поки що для них секрет, – розповідав Ігор дружині. – Ми не знали, як потішити їх на честь золотого весілля, і сестра все вигадала.
– Цікаво, що саме цього разу вигадала твоя рідня? – вже чекала каверзи Олена. – Минулого разу після її сюрпризу з ремонтом на дачі батьків нам довелося все переробляти.
– Просто ти не дуже любиш мою сестру, тому й шукаєш привід щоб причепитися, – бурчав Ігор. – Нічого такого Алла не пропонує, навпаки, її рішення стане для нас усіх виходом. Сестра запропонувала всім скинутися, а вона організує свято та накриє стіл для гостей. Батьки про це дізнаються в останній момент, і все буде розкішно.
– У принципі, якщо від нас нічого не вимагається, мене такий варіант влаштовує, – щиро говорила Олена. – Я переживала, що твоя сестра спробує в чергове все перекласти на інших, а сама в результаті вийде сухою з води.
– Від нас потрібно здати по три тисячі на стіл, та й за бажанням, купити батькам подарунки, – радісно продовжував чоловік. – Мене такий розвиток подій повністю влаштовує, бо часу та фантазії займатися організаційними питаннями зовсім немає.
– Якщо ми, Алла з чоловіком і твій брат Володимир з дружиною здадуть по три тисячі плюс свої заготовки, то в принципі, може вийти непоганий стіл, – погоджувалась Олена. – А якщо від нас вимагається мінімум участі, тоді такий розклад точно підходить.
Інтуїція, щоправда, підказувала жінці, що з родичами чоловіка зв’язуватися – це не поважати себе, але вона не збиралася перехоплювати ініціативу і була рада можливості легко відбутися. На радощах, що не доведеться готувати і потім морочитися з прибиранням, Олена навіть була готова купити свекрам хороший подарунок.
– Я тут подумала в процесі підготовки до свята і почала сумніватися, – дзвонила через кілька днів Алла. – Спочатку підраховувала, що вистачить грошей по три тисячі із кожної пари. Але раз на святі будуть і наші дорослі діти, потрібно підняти таксу, тому що на такі гроші я нічого нормально не зможу купити і приготувати.
– Що від нас потрібно? – здогадувалася, куди вітер дме, Олена. – Мені здалася логічною присутність на такому важливому заході для наших батьків їхніх онуків.
– Ніхто і не проти, просто ваша донька, двоє дітей Володимира і троє наших це вже досить велика компанія виходить, – продовжувала Алла. – Думаю, треба збільшити суму збору на стіл. З молоді ще візьмемо по тисячі, і тоді на все вистачить.
– Тобто з нас чотири тисячі? – зітхнула Олена. – Добре, гроші передамо днями.
– Ось і добре, – зраділа Алла. – І не забудьте купити батькам подарунок на золоте весілля.
Олена не забула, чоловіка із цього приводу напружувала, і вони розглядали різні варіанти. У результаті зупинилися на покупці батькам гарного масажера, фруктового кошика та торта.
– Цікаво, що твої родичі куплять як подарунок батькам? – виявляла цікавість Олена. – Володя з Ірою ще можуть купити щось путнє, а підхід Алли мене хвилює і навіть насторожує.
– У тебе просто упереджене ставлення до сестри, – ображався Ігор. – Нехай вона і не ідеальна, але в будь-якому разі тільки Алла взялася за організацію свята, все вигадала і тепер метушиться з організацією самотужки.
Олена тільки посміхалася, здогадуючись, що з майбутнього заходу нічого розумного не вийде і в результаті виявилася правою. Про це стало зрозуміло невдовзі після приїзду на дачу, обрану як місце святкування. Літні батьки, звісно, були зворушені увагою дітей та онуків, тому щасливими очима дивилися на родичів і лише посміхалися, приймаючи вітання. Олена відразу оцінювала куплені рештою родичів подарунки, і хотіла скоріше побачити приготовлений Аллою стіл.
Побачене особливого захоплення не викликало, оскільки рідня не стала морочитися. Володя з дружиною принесли квіти та гроші у конверті, Алла урочисто оголосила, що подарунком від їхньої родини є організація свята та накритий для всіх родичів стіл.
– Якщо там не буде трюфелів чи чорної ікри, ми вимагатимемо повернення своїх грошей, – шепотіла чоловікові Олена. – З огляду на пафос навколо цієї теми, твоя сестра мала і справді розстаратися, щоб усіх порадувати і приємно здивувати.
– Не смій нічого коментувати чи висловлюватись, навіть якщо тобі не сподобається, – бурчав Ігор.
Сумнівів у критичному настрої у Олени не залишилося одразу після входу до кімнати із накритим столом. Гостей було чотирнадцять чоловік, а їсти їм, по суті, не було чого. Як частування Алла поставила відварену картоплю, відкрила торішню консервацію і зробила овочевий салат. З купленого посеред столу стояла одна тарілочка з тонко нарізаними скибочками ковбаси та друга з тушкованими курячими стегенцями.
– Ти впевнений, що на це застілля пішла вся сума зданих нами грошей? – шепотіла чоловікові Олена. – Твоя сестричка використовувала продукти з батьківського підвалу і купила, максимум, паличку ковбаси та стегенця.
– Можливо, протягом застілля Алла ще щось підноситиме і просто не все виставила відразу, – не особливо впевнено говорив Ігор. – А взагалі, якщо тебе так гостро цікавила ця тема, треба було раніше виявити до неї інтерес та взяти участь у підготовці.
Більше на стіл організатор заходу нічого не приносила, і оскільки всі були голодні, їжа закінчилася за двадцять хвилин після початку застілля.
– Я так розумію, що потрібно робити чай і ділити куплений нами торт, оскільки більше варіантів немає? – підібрала момент для розмови з родичкою Олена.
– Ось ти цікава, невже й справді думала, що на такі кошти можна влаштувати шикарний бенкет? – відмахувалася Алла. – Ніхто з вас не виявив інтерес до процесу підготовки, всі вирішили з’явитися на все готове, а тепер збираєтесь мені виставляти претензії.
– Зробимо вигляд, що я справді повірила, що ти витратила всі гроші на ці продукти, – єхидно додала Олена. – Але питання щодо торта залишається відкритим.
– Робіть, що хочете, все одно одне невдоволенні, і в принципі не варто було розраховувати на подяку від родичів і особливо від тебе, – не витримала Алла.
Залишок вечора Алла просиділа з кам’яним і пихатим виразом обличчя, чекаючи від рідні промов подяки і розуміючи, що їх не буде. Олена розливала всім чай і подавала торт, у хід пішов подарований батькам фруктовий кошик і за годину всі родичі почали шукати привід, щоб швидше поїхати з дачі.
– Ну давай, розкажи нам про свою ідеальну сестричку, яка за фактом зібрала з усіх гроші і привласнила собі, залишивши для рідні порожній стіл, – бурчала всю дорогу додому Олена.
– Годі тобі, все одно нічого не виправиш, зате батьки були щасливі і раді приділеній увазі, – заспокоював себе та дружину Ігор.
– Я навіть підозрюю, що якби вони не виставили подарований фруктовий кошик на стіл, то Алла спробувала б його привласнити, – не могла зупинитися Олена. – І взагалі, ми ще перевіримо через час, чи не потягла вона подарований нами масажер.
– Ну, ти негідницю якусь з Алли вже не роби, – засмучувався Ігор. – Звичайно, вона не ідеальна, але всі ми хороші, тож тепер нема чого тільки на неї одну все звалювати.
Поки дорослі діти між собою з’ясовували стосунки та обговорювали деталі свята, батьки щиро раділи приділеній увазі. Звичайно, вони звикли накривати столи, щоб вони ломилися від частування, але вже не було на те здоров’я та сил. Любили люди похилого віку всіх трьох дітей і онуків однаково сильно, в розбирання їх ніколи не втручалися і просто про більшість сварок не знали.
Олена й не намагалася свекрам розповідати про поведінку їхньої доньки, вона тільки чоловікові про це говорила. Ігор відмахувався як міг, тому що навіть при розумінні правоти дружини не міг відвернутися або звалити всі проблеми на сестру. Алла могла бути хитрою, спритною чи продуманою, але для них з Володею вона була рідною сестрою і це все виправдовувало.