Катя ліниво блукала торговим центром, вже не сподіваючись знайти собі щось із одягу. Те не подобається, те дорого, те не пасує. А хочеться освіжити гардероб. Набрала кілька зайвих кілограмів, важко влізти в улюблені джинси.
Ось що означає жити разом із чоловіком. Щодня ситні вечері, у вихідні походи до кафе, іноді зустрічі з друзями. Ось і набігли сантиметри у талії та інших частинах тіла. Треба поменше їсти, бо рознесе ще…
Її думки перервав вигук:
– Катя! Мельник!
Озирнулася. До неї підійшла її колишня колега Настя. Працювали в одній фірмі два роки, дружили. А потім Настя вийшла заміж, звільнилася, і спілкування припинилося.
– Оце зустріч! Привіт, Насте!
– Як поживаєш? Що нового? Є час? Підемо в кафе тут поряд, посидимо спокійно, побалакаємо.
– Ходімо, звичайно!
Катя була рада бачити Настю. Не бачились три роки. Та змінилася з їхньої останньої зустрічі. Виглядала доглянутою, одяг брендовий.
– Ну, розповідай, Катя! Де працюєш зараз, одружена, діти є?
– Працюю там же, зарплату додали, колектив змінився. І нещодавно я вийшла заміж! За сусіда! Це окрема історія, як ми познайомились!
Він тільки переїхав, купив квартиру, а мені сусіди зверху біди наробили, з трубою в них щось сталося, Діма допомагав мені в розбірках, і якось закрутилося з ним… Тепер мою квартиру здаємо, а живемо в нього, там кімнат більше. Як там Олексій, діти є у вас?
– Здорово, вітаю! Я народила сина, півтора роки, Іваном звуть. Чарівний малюк! У нас все добре, краще не вигадаєш! Няня сидить із дитиною, а я ось на шопінг вирвалася. Салон краси думаю відкрити, вистачить платити іншим майстрам, свої будуть.
– Рада за тебе, що все гаразд! Виглядаєш чудово! Пощастило з чоловіком, що сказати.
– Так, дуже пощастило! У нас повне порозуміння, взагалі не сваримося, уявляєш? Тому що я мудра жінка та ідеальна дружина…
Раптом Катя побачила у вікно кафе Олексія, чоловіка Насті. Він йшов під ручку з якоюсь дівчиною, білявкою з довгим волоссям, у короткій сукні. В руках у неї були пакети з покупками, вона весело сміялася і виглядала щасливою.
Катя розгубилася. Ось це номер… Настя теж побачила чоловіка.
– Настя, це хто з ним?
– Уявлення не маю. Чергова пасія, мабуть…
– В сенсі? Він, живучи з тобою, зустрічається з іншими дівчатами? — Катя була дуже вражена таким поворотом.
– Ну, так. Ми це разом вирішили. Точніше я. Зараз все поясню, не дивуйся. Коли я була вагітна, спеціалісти заборонили подружні стосунки. Я бачила, як переживав від цього Олексій.
І це не дивно. Молодий чоловік не може довго обходитися без цього. Я подумала, і дозволила йому знайти для цієї справи іншу жінку.
Краще хай я сама дозволю, ніж він тишком-нишком ховатиметься і зустрічатиметься. Спочатку він не погоджувався, але потім природа взяла своє. Після пологів мені було не до втіх. Іванко нездужав часто, я теж, а що чоловікові робити? Я наполягла, щоб він продовжував зустрічатися з іншими. А одна це буде чи різні, мене не стосується. Головне, щоб вони були здорові.
Я встановила умови. Яких він повинен дотримуватися. До нашого будинку не водити. Багато грошей не витрачати на них. Ніколи нічого не казати. Не залишатись там із ночівлею. Не розповідати друзям та знайомим. Усі свята проводити вдома.
Катя слухала Настю з широко розплющеними очима. Що це взагалі за сім’я така?
– Настя, ти його зовсім не любиш?
– Люблю, звісно. І справа не в грошах, повір. Зрозумій, рано чи пізно будь-який чоловік почне дивитися на сторону, ми не молодшаємо, а чоловікам завжди хочеться почуватися молодими. І вони починають чахнути, дратуватися. Сімейні стосунки псуються.
І в результаті, хтось знаходить собі на стороні, хтось йде з сім’ї, а хтось продовжує жити з неприязню до дружини і переживати. В нас такого не буде. Я вивела формулу ідеального сімейного життя. Дивись, він у шлюбі, інша дружина йому не потрібна. У нас син, якого він безмежно любить.
Я точно знаю, що ніколи нас не покине. Грошима забезпечує, я не працюю і навряд чи буду, сенсу не бачу. І ще він купив мені квартиру, просто так, подарунок такий. Я її здаю. Квартира, в якій зараз живемо, наша спільна, купували у шлюбі. Також у мене дорога власна машина, у нього своя.
Іван піде у добрий приватний дитячий садок, потім у спеціальну приватну школу з ухилом на мови. Ми все продумали та проговорили. У нас хороша сім’я, дружна, часто їздимо відпочивати, запрошуємо гостей.
– А хіба ти його не ревнуєш до інших жінок?
– Ні, уяви собі. Адже додому він повертається до мене. Я почуваюся господаркою становища. Мені ніхто не обманює, він не ховає телефон, не закривається у ванній, у нас все по-чесному. Отакі у нас високі стосунки.
– Нічого собі… Перший раз таке чую, чесно… Я б не змогла, так…
– Ти не я. Я не ти. Ось і все. Головне, що нас все влаштовує.
– А ти не переживаєш, що він закохається і піде від тебе?
– Ні. Він сам мені сказав, що ніколи не покине таких, як я просто нема… Я просто ідеальна дружина. І, знаєш, мені, крім нього, мені ніхто не потрібний, чесно. Він чудовий чоловік, дбайливий, люблячий. А те, чим він займається поза домом, мене не стосується.
– Так… Здивувала ти мене своїми одкровеннями… Ну, головне, вас все влаштовує. Що тут скажеш… Гаразд, Настя, мені час додому. Рада була побачитись.
Вони попрощалися, і Катя поїхала додому. В голові не вкладалася історія Насті. І, головне, вона виглядає справді щасливою, навряд чи вона обманює. Хоча хто його знає.
Прийшовши додому, вона розповіла про зустріч чоловікові. І поділилася формулою щасливого шлюбу Насті.
– Дмитро, а ти погодився б на таку пропозицію від мене? — з цікавістю спитала чоловіка.
– Нууу … Заманливо, звичайно. Жартую. Я не приймаю таких стосунків. Але нікого не засуджую. А ось від чого б я не відмовився, то це від запеченої рибки на грилі. Ходімо в кафе, запрошую, люба моя!
Катя посміхнулася. Вони люблять одне одного та щасливі, а це головне! А чуже життя її не стосується…