– Галя, а де гроші? Завжди тут лежали?
Чоловік із обуренням дивився на дружину, яка витратила всю заначку. Ось як у неї рука піднялася? Адже знає, який зараз складний час! Кожна копійка на рахунку!
– Тепер не лежать, – спокійно відповіла жінка, гортаючи книгу з рецептами. – А що ти хотів?
– Як що? Мені з постачальниками потрібно розплачуватися! Я на ці гроші розраховував! А ти просто взяла та все спустила! – Олег схвильовано розкуйовдив волосся, яке й так нагадувало вороняче гніздо. – Не могла спершу спитати?
– Скажи, коханий мій чоловік, який зараз місяць на календарі?
– Серпень, – запитання поставило чоловіка в безвихідь. До чого тут місяць? Що вона хоче цим сказати? – Далі-то що? У серпні можна витрачати гроші, не радячись із чоловіками? Чи що?
– У нас двоє чудових діток, якщо ти не забув, – м’яка посмішка розцвіла на губах Галини, і від цієї усмішки чоловіку стало непособі. Такою милою його дружина стає лише в одному випадку – коли сварки не уникнути. Добра жінка буквально за лічені секунди може перетворитися на справжню фурію! – І за три тижні їм йти до школи. Їх треба одягнути, взути, купити канцелярію, рюкзаки та ще купу всяких дрібниць. Тебе дивує, що я витратила гроші, які сама й відкладала?
Наприкінці монологу тон Галини став напруженим. Вона навіть відклала книгу, акуратно поклавши закладку на потрібній сторінці. Бачать небеса, вона не хотіла влаштовувати чергову сварку, але сил вже ніяких не було! Чоловік з цим “бізнесом” зовсім дістав! Він готовий усі гроші сім’ї вкласти у явно збитковий заклад!
Якщо чесно, то у всьому був винен найкращий друг Олега, якому закортіло погратись у крутого дядечка. Він спав і бачив, як крутить мільйонами, як міняє машину просто тому, що захотілося, як літає на відпочинок у різні куточки світу… От тільки сам він ні на що не здатний, немає в ньому здібностей! І Дмитро це чудово розумів, от і знайшов не розумного, який за нього вирішуватиме всі проблеми.
І Олег теж захопився цією ідеєю! Він вигріб повністю всі сімейні накопичення (а вони збиралися буквально днями купувати машину) і навпіл з другом викупив колись популярне кафе.
Чоловіки наївно припускали, що після невеликого косметичного ремонту заклад можна буде відкривати, а там відвідувачі повалять натовпом! Ось тільки в житті все виявилося набагато складнішим.
Знайти надійний персонал – проблема. Знайти відповідальних постачальників – проблема. Оформити всі документи – проблема…
Ось якби хоч один із майбутніх “бізнесменів” знав усі тонкощі і вмів обходити підводні камені… Але ні, кожен із них гарний у своїй справі, цього заперечувати не можна, тому відкриття кафе все відкладалося та відкладалося, грошей було вже вбухано купу, а щасливий кінець виднівся десь за обрієм.
– Як мені набридло, що ти витрачаєш усі наші гроші незрозуміло на що! Я дочці сукню нову купити не можу, як і синові кросівки. Май совість, нарешті!
– Та що ти розумієш! – ображався чоловік. – Все у нас буде, треба лише трохи почекати! І на морі відпочиватимемо і одяг брендовий купуватимемо! Почекай трохи…
– Скільки? Скільки мені ще чекати? Загалом так, мені набридло! Нам скоро їсти нічого буде, ти це розумієш? Ти вже й мою зарплату хочеш витратити на “добру справу”! Якщо ви вдвох не вивозите, шукайте ще когось. Тільки цього разу шукайте людину, яка у всьому цьому розуміється!
Галина пішла до спальні, не бажаючи продовжувати цю розмову. А який від цього толк? Чоловік все одно її слухати не буде … Але ще півроку тому все було просто чудово!
Так, вони не були мільйонерами, але на життя цілком вистачало. Щоліта вони всією родиною вирушали в якесь мальовниче містечко нашої країни, могли собі дозволити забігти у суботній вечір у ресторан… А тепер? Тепер грошей дуже не вистачає!
– Потрібно ставити чоловіка перед вибором, – важко зітхнула жінка. – Або я і діти, або кафе. Та навіть я розумію, що нічого не вийде! Цей заклад ніколи не стане популярним! Раніше неподалік був університет, тож із відвідувачами проблем не було. А хто зараз туди ходитиме?
Галина налаштовувалася на серйозну розмову. Ось зараз вона вийде і все йому все скаже!
Не сказала. Виявилося, ображений чоловік поїхав до друга, незважаючи на пізній час. Хоч би з дітьми поспілкувався, бо вони скоро забудуть, як тато виглядає…
***********************
– О, друже мій, як же я тобі співчуваю, – поплескав чоловіка по плечу Дмитро. – Дружина твоя та ще штучка! Знаєш, я б порадив тобі з нею розлучитися. Сам посуди! Зараз вона налаштовує тебе кинути мрію всього життя і повернутись на нудну роботу в офіс. Щодня тобі капає замість того, щоб допомогти словом та ділом. Адже вона має старшого брата, який міг би нам непогано так допомогти, то чому ж вона його про це не попросить? Тільки й знає, що кожній копійці дорікає! А тепер уяви, що буде, коли ми нарешті досягнемо мети? Вона ж перша гроші витрачатиме! А вирішіть потім все ж таки розлучитися і що, поділиш ти з нею бізнес? Подумай, друже, добре подумай!
**************************
Коли Олег повернувся додому, то його зустріла дружина. Із претензіями. І з вимогою.
– Добре, ми розлучаємося. Ти ж цього хочеш?
Галина застигла. Отак просто перекреслити п’ятнадцять років спільного життя? Невже він навіть не хоче подумати? Або … він давно вже все вирішив, тільки не знав, як сказати?
– Дивись, не пошкодуй потім! – Процідила крізь зуби жінка. Зараз вона піде спати, а завтра з ранку почне збирати речі. – Квартиру ми ділитимемо, так і знай! А кафе твоє мені не цікаве. Аліменти призначить суд.
Горда жінка не стала качати права. Нічого, так навіть краще буде! Вона з дітьми знову житиме добре! А витівка чоловіка все одно на провал приречена. Цікаво буде на нього подивитися, коли він це зрозуміє.