– Нарешті приїхали! – Ганна вилізла з таксі, в якому її загойдало, і почала жадібно пити вже теплу воду з пляшки.
Вона важко переносила подорожі автомобілем, тим більше з місцевим таксистом, який, судячи з усього, абсолютно не визнавав наявність педалі гальма.
– Мамо, все нормально? – син, який, як і його батько, любив їздити на машині, з хвилюванням дивився на маму.
– Микольцю, просто трохи загойдало. Зараз продихаю, поїдемо заселятися в готель!
Цей відпочинок не був запланований. Ганна раптом вирішила, що більше не може залишатися в будинку поряд зі своїм чоловіком.
Вона намагалася затримуватись на роботі, беручи собі чужу роботу, йшла гуляти довго з сином у парку біля будинку.
Від погляду на вікна, що світилися, квартири, де знаходився її чоловік, у Ганни починала підступати нудота…
– Мамо, дивись, тут дитячий майданчик! Можна я піду пограю? – син потягнув за руку.
– Так, зайчику, ти йди, а я поки занесу речі.
До Ганни раптом підбігла повненька дівчина:
– Ой, ви новенькі, яке малятко у вас! Давайте я подивлюся за вашим малюком, а потім і ви мені допоможете! У нас тут усі один одному допомагають! А ще щовечора ми влаштовуємо концерт! Ось ви чим займаєтесь? Співаєте, танцюєте? Я ось частушки співаю! Я вас запишу, гаразд? Мене, до речі, Катя звуть! – заторохтіла дівчина.
Ганна, яку досі нудило, мріяла лише про одне – лягти під кондиціонером, участь у концертах явно її не приваблювала.
– Не беру участі, малюк гуляє сам, за вашими доглядати нема бажання. Вибачте, я мушу залишити вашу компанію…
Катя невдоволено підібгала губи, але відійшла.
У номер, у номер! Кондиціонер на мінімум, штори і в ліжко… Одна, нарешті одна в ліжку. Ганна згадувала, як так трапилося, що її чоловік із найближчої людини став для неї тим, хто її шалено дратує…
Можливо, це сталося після того, як замість допомоги дружині в ремонті на кухні він поїхав допомагати друзям, а приїхав веселим?
– Ганно, ну у Сергія гараж треба було розвантажити від мотлоху, а потім він нас пригостив пінним і шашликами!
А Ганна в цей час відмивала від шпалерного клею трирічного сина, який примудрився забруднитись, поки мати на драбинці намагалася вирівняти шпалери стик до стику.
А може, після того випадку з Миколкою у чотири роки?
Тоді хлопчик випадково на дитячому майданчику зачепив ногу. Сильно.
Ганна плакала і вона не знала, що робити. Подзвонила чоловікові, а він відповів, що не може приїхати.
– Ну, виклич ти там швидку, чого плачеш? Сама на машині довези, проблему тут знайшла!
І справді, яка ж це проблема?
Так, вона довезла, навіть тримала сина, коли йому робили все необхідне. Плакала, вмовляла сина якимись лагідними словами не ворушити ногою, але трималася.
А чоловік увечері прийшов, подивився на сина, посміхнувся й сказав:
– Ну, бачиш, нічого страшного, до весілля пройде.
Ганна почала занурюватися в сон, нарешті голову почали відпускати важкі думки.
Але ні, раптом пролунав стукіт у двері.
– Та кого там ще принесло? – пробурмотіла Ганна і підвела голову від подушки.
Доведеться відкривати.
За дверима була невгамовна Катерина, яка з порога почала:
– Ой, я ж зовсім забула, ти дивися, ми тут один одному допомагаємо, якщо тобі треба щось із продуктів, ми з чоловіком поїдемо, скажи, і тобі візьмемо.
– Ми вже на «ти» перейшли, – втомлено подумала Ганна, але їй стало незручно – все ж таки люди піклуються, таке не часто зустрінеш.
– Катя, так? Ти вибач, я просто дуже втомилася після поїзда і хочу відпочити. Дякую за турботу!
– Звісно, звісно, відпочивай! Не буду заважати! – засяяла Катя і поспішила піти.
Це було так просто? Гаразд, далі спати… Але тільки Ганна лягла, як двері з гуркотом відчинилися і в кімнату забіг Микола з якоюсь заплаканою дівчинкою років восьми.
– Мамо, допоможи! У Марічки коса розплелася, а мама їй сказала, щоб більше не приходила розпатлана. Марічка переживає!
– Ох ти ж! Ходи сюди, люба, щось придумаємо.
Ганна слабо розбиралася в зачісках для дівчаток, але все ж таки спромоглася зробити зачіску дитині.
– Ану давай швидко вмивайся від сліз!
– Мамо, ти найкраща! Ми гратися! – щасливий син із новою подругою вже помчали на вулицю.
Спати… Ганна крутилася в ліжку, але сну вже не було.
Ну от так мріяла виспатися, а не виходить. Вона зітхнула і встала з ліжка.
Гаразд, розібрати речі чи… Та гаразд, встигне.
Раніше, на відпочинку всією родиною, Ганна завжди насамперед акуратно розвішувала речі на вішачки, розставляла мило, зубні щітки, робила затишок.
Чоловік завжди біг на пляж або в кафе. Коли Ганна з сином після розселення знаходили батька, той зазвичай сидів з великою компанією за келихом пінного і розказував байки.
– У тебе чоловік – душа компанії! Як тобі пощастило! – заздрили подруги.
А Ганна мріяла, щоб її чоловік хоч раз побув душею своєї сім’ї, а не був аніматором для всіх оточуючих.
Ні, треба оживати, якщо сон не йде…
Ганна вийшла на балкон. Краєвид був і справді такий, як обіцяла туристична агенція – зовсім поруч хлюпало море.
Ганна раптом відчула запах диму. Озирнувшись, вона побачила димок, що йшов від сусіднього балкона.
Ганна закашлялася.
З-за стіни визирнула сусідка – дівчина років тридцяти.
– Ой, вибач, заважаю димом?
– Та ні, ні, все гаразд, просто вітер…
– Я звикла, що в сусідському номері порожньо, тож дозволяю собі всіляке. Мене Леся звуть – усміхнулася сусідка.
– Дуже приємно, Ганна! Ми тут із сином відпочиваємо.
– А я з донькою – Марією!
– Це не ти її за зачіску насварила?
– Про це вже весь готель знає? – засміялася нова знайома.
– Я їй переплела косички, не хвилюйся!
– Слухай, Ганно, а що ми тут за стіною балакаємо, ходімо вниз? У мене є ігристе. За приїзд?
– Ну ходімо! – настрій Ганні поповз вгору – гуляти так гуляти!
Леся виявилася миловидною брюнеткою із задерикуваним поглядом. Вона вже приготувала виноград і пластикові склянки.
– Ну, за знайомство!
– Ой, дівчатка, а ви тут відпочиваєте? А можна з вами, бо я більше не можу! – підсіла говірка Катя.
– Звичайно, ми ж на морі, тут можна все! – Леся витягла ще одну склянку і щедро хлюпнула ігристого.
– Дівчатка, дякую. Я вже більше не витримую, – схлипнула Катя і раптом розплакалася.
– Що трапилося, Катрусю, може, допоможемо? – ахнули жінки.
– Та дівчата, тут така справа… Приїхали із чоловіком на відпочинок. Думала, відпочинемо вдвох. Та ні, нав’язалася його мама – Зінаїда Іванівна. А вона – колишня вчителька. Організатор веселощів прямо. І вона мені каже займатися цією діяльністю! Дівчатка, я на пляжі хочу лежати, а не вечори для зустрічей вигадувати!
Я обожнюю чоловіка й сім’ю, але я теж маю право на відпочинок.
А не це: «Катрусю, будь привітна! Катрусю, ти обличчя сім’ї! Катруся!» Я вже своє ім’я недолюблюю!
Леся й Ганна перезирнулися. Так, за спиною у кожної з них був свій тягар. Леся почала першою:
– Катю, а я б мріяла про таке. Про сім’ю, про свекруху. Знаєш, що пише у Марії там де «батько»? Прочерк.
Хоча тато живий. І навіть здоровий. Але він має свою сім’ю. А є я – секретарка, яку начальник раптово покохав. Я, недолуга, й повірила в кохання.
Але, яке кохання між двадцятирічною секретаркою й сорокарічний начальником, який переживає кризу середнього віку?
Коли завагітніла, сказала йому. Через тиждень отримала переказ у вигляді великої суми грошей і повідомлення:
«Я думаю, це вирішить проблему».
Я звільнилася, але дитину залишила. Занадто це було тяжко…
Леся замовкла і підлила собі ігристого. Ганна, яка до цього моменту нічого не говорила, раптом теж вирішила розповісти про свої негаразди.
– А я пару тижнів тому дізналася, що чоловік мені зраджує…
– Як?! Ви розійшлися?!
– Ні, я про це йому не розповіла…
…Так, смішно, але Ганна й справді не сказала чоловікові про те, що вона знає про його новий роман.
Як вона дізналася про зраду чоловіка?
Все дуже просто…
…В той день Ганна затрималася на роботі й прийшла додому втомлена.
Вона занесла на кухню важкі пакети з продуктами й пішла в кімнату перевдягатися.
Чоловіка вдома чомусь ще не було.
– Дивно, – подумала Ганна. – Де він так до пізна ходить? Може теж по роботі затримали?
Син у цей час був у гостях в родичів.
Ганна наварила зеленого борщу, повечеряла наодинці й вирішила прилягти на дивані почитати новини.
В соцмережах у рекомендаціях їй раптом вискочила якась дівчина. Симпатична така, треба віддати належне.
Ганна зайшла на її сторінку, відкрила фото й ахнула від побаченого!
Її чоловік залишав сердечка-вподобайки під фотографіями цієї самої дівчини!
Пізніше Ганна побачила їх поряд на одній фотографії з корпоративу на роботі, куди дружин нібито не запрошували.
Ну і останнє.
Якось, вже пізніше, Ганна взяла телефон чоловіка, поки той спав, і побачила листування з нею – грайливе й дуже вільне.
Ганна була не з тих, хто влаштовує гучні сварки.
Обміркувавши ситуацію, вона вирішила залишити все, як є. Миколі потрібен батько, та й спільний кредит, спільно нажите майно – як це ділити?
Чоловік добре заробляв і потягнути всі витрати одній Ганні не вийде.
Але цей секрет просто не давав Ганні спокою. Вона не могла їсти в присутності чоловіка, почала погано спати, і саме тому вона раптово зірвалася на відпочинок. Їй треба було зрозуміти, як далі жити.
Чоловік, почувши про те, що дружина з сином їдуть, зрадів:
– Правильно, Ганно. У мене немає відпустки, хоч ви відпочинете за мене.
Після такої реакції чоловіка, Ганні стало неприємно. Заборонивши собі думати про те, що буде з романом чоловіка без законної дружини, Ганна швидко зібрала речі, взяла квитки на найближчий поїзд (вийшло дорожче, але їй уже було все одно), і поїхала на море.
Нові подруги мовчки слухали історію Ганни.
– Ось якось так, – підвела підсумок дівчина.
Катя, яка до цього тільки й говорила, зараз тихо дивилася в далечінь, про щось зосереджено розмірковуючи.
– Так, годі сумувати! Будемо вирішувати проблеми! – в очах Лесі засяяв задерикуваний вогник. – Нудно, кажеш, твоїй свекрусі? Вчителька? Познайом мене з нею!
Катя недовірливо подивилася на подругу:
– А що я скажу чоловікові? Я й зараз не уявляю, що їм сказати, чому від мене чути ігристим!
– У якому номері живете?
Через пів години за столом разом із дівчатами вже сиділа свекруха Каті.
Жінка виявилася не такою вже й злою, як описала її невістка. Так, трохи строга, але це можна списати на її професію.
– Ой, ви такі цікаві історії розповідаєте, як же ж пощастило Катрусі з такою свекрухою! – усміхнулася Леся, підморгнувши дівчаткам.
– Ох, а моєму синові як пощастило з дружиною, Лесю! – раптом посміхнулася Зінаїда Іванівна.
Катя здивовано глянула на свекруху.
– Ну, що дивишся? Так! Нічого не кажу, сварюся я до тебе, але як інакше? І до мене свекруха завжди сварилася. Ось така наша доля, – усміхнулася літня жінка. – Ой, Віталій іде!
Чоловік Каті, який не міг знайти матір і дружину, здивовано дивився на їхню компанію.
– А, Віталій! Так сьогодні жіночий вечір. На тобі вся відповідальність. І так, ти ж хотів дітей заводити? От зараз і будеш тренуватися. Візьмеш Марійку й Миколку на море. Дивись пильно за ними! Нагодуєш у кафе! – керувала Зінаїда Іванівна.
До вечора вони вже спілкувалися як найкращі подруги. Зіграли роль ігристе і втома.
Свекруха Каті виявилася хорошою психологинею:
– Ганно, дівчинко, послухай мене. Не можна так. Ти себе занапастиш. Не вартує воно того. Подумай, чи потрібна тобі така ілюзія сім’ї? Чоловікові скажи, що знаєш. Це його гріх, не бери його відповідальності. А фінансові проблеми вирішаться.
Тиждень на відпочинку пролетів швидко. Весь цей час Ганна не дзвонила чоловікові. А він і не прагнув дзвонити першим.
Перед від’їздом Ганна, вже засмагла і відпочила, прощалася з новими знайомими, як з кращими друзями – обмінялися контактами і обіцяли приїжджати один до одного в гості.
Вже проводжаючи дівчину на таксі, Зінаїда Іванівна прошепотіла їй на вушко:
– Дівчинко, вирішуй. Отак жити тобі не можна.
Ганна обійняла літню жінку і відповіла з усмішкою:
– А я вже вирішила. Незабаром я буду вільною жінкою! Зінаїдо Іванівно, а у вас, часом немає ще неодружених синів?
– А може і є! – сказала Зінаїда Іванівна й вони обоє засміялися…